Нова якість слідства: непростий шлях до спрощення
Щороку слідчі ОВС розслідують майже 400 тис. кримінальних справ. У результаті до відповідальності притягається близько 300 тис. осіб. А ще в їхньому провадженні перебуває 2 млн справ попередніх років, які теж необхідно розслідувати. Фахівці кажуть, що навантаження на «міліцейських детективів» зростає. Звісно, всьому є межа, і реформування досудового слідства, зокрема в контексті сучасних перетворень у МВС, має змінити формулу оцінки і алгоритм діяльності цієї служби. Адже від ефективності роботи слідчих значною мірою залежить загальний здобуток усіх підрозділів, що протидіють злочинності. Нині, коли слідство, так би мовити, перебуває в стані реконструкції, важливою є роль «архітектора». Вочевидь, «архітектором» тут є заступник міністра внутрішніх справ України – начальник Головного слідчого управління МВС генерал-майор міліції Василь Фаринник. Саме його ми попросили підбити підсумки року роботи на цій посаді: що вже вдалося зробити і що очікує на досудове слідство найближчим часом?
«Реактор» реформ увімкнено
– Василю Івановичу, китайські мудреці навіть ворогам не бажали жити в епоху перемін. Але іншого шансу щось змінити на краще в нас не буде – не ми, а час обирає нас…
– На сто відсотків погоджуюсь як із мудрецями, так і з вами.
– Ви вже чотири «стоденки» перебуваєте на посаді. Термін цілком достатній, аби поділитися накопиченим досвідом.
– Мені не соромно за цей час, що ми відпрацювали. Підстави для цього дають ті зрушення, які є, і те, як ми організували роботу в згаданий період. Хоча визнаю: перший рік у новій команді очільників МВС видався непростим. Найперше, ми не «перекроювали» керівний склад ГСУ і регіональних слідчих управлінь. Було замінено всього 9 із 33 начальників слідства в областях. Ми змогли напрацювати таку масу нововведень, законодавчих ініціатив, що вона дійсно стала «критичною». У тому сенсі, що вдалося запустити «реактор» необхідних нам реформ. Нині ж потрібно, аби віддача від них вирізнялася високим коефіцієнтом корисної дії. Сьогодні ми збираємо слідство, як це і потрібно, в єдину структуру. 2009-го його розділили: частина посад (517. – Авт.) перейшла до спецпідрозділів БОЗ. Вважаю, що оскільки служба боротьби з оргзлочинністю процесуально є органом дізнання, то ідея щодо створення в її структурі слідства недоречна. Адже це порушує основоположні процесуальні принципи функціонального розмежування органів дізнання і слідства. Дрібнення останнього на підрозділи, які не мають центрального підпорядкування, відомчого процесуального контролю, не покращило якість розслідування злочинів. Тому, за ініціативи МВС України, торік у грудні Парламент ухвалив закон, що вивів слідчі підрозділи із структури органів БОЗ, а відповідні посади повернув у наші штати. Окрім того, планується, що 2,4 тисячі штатних дізнавачів доповнять великий загін – 11,8 тисячі – слідчих ОВС.
Загалом підсумки роботи за рік, що минув, свідчать: слідчий апарат працював на високому рівні, хоча масив кримінальних справ, які перебували в його провадженні, збільшився. Ця теза має кілька проявів. Зокрема – це зменшення кількості випадків розслідування в термін понад два місяці, кількості справ, досудове слідство в яких зупинено у зв’язку з розшуком обвинуваченого, та кількості скасованих судом й прокуратурою постанов про порушення кримінальних справ. У 2010-му наші слідчі розслідували чимало актуальних справ. Зокрема, це такі «резонанси», як справа щодо службовців групи компаній «Кінгз Кепітал» за фактами шахрайського заволодіння коштами в особливо великих розмірах трьох з половиною тисяч громадян. Загальні збитки від афери становлять понад 100 млн гривень. Уже проведено великі за обсягом експертні дослідження. Незабаром обвинувачені повністю ознайомляться з матеріалами справи. Завершено й інше «гучне» розслідування – за обвинуваченням підданого США Флетчера і його восьми помічників з України у фінансовій махінації, унаслідок якої змовникам вдалося незаконно привласнити 63 млн гривень. Нині всі фігуранти ознайомлюються з більш як 260 томами справи.
У цьому контексті слід зазначити, що затягування строків ознайомлення обвинувачених з матеріалами кримінальної справи – а такі випадки далеко непоодинокі – аніяк не сприяє виконанню завдань кримінального судочинства. Запобігти цьому має ухвалений нещодавно Верховною Радою України Закон України «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо ознайомлення обвинуваченого і захисника із матеріалами кримінальної справи».
Законом передбачається доповнити статтю 218 Кримінально-процесуального кодексу України новою частиною, згідно з якою у разі зволікання ознайомлення з матеріалами справи обвинуваченим чи його захисником слідчий, за погодженням із прокурором, або прокурор вноситимуть до суду подання, яке суддя розглядатиме і, за наявності підстав, визначатиме строк, протягом якого обвинувачений і його захисник повинні ознайомитися з матеріалами справи.
Відповідний законопроект направлено на підпис Президенту України.
Слідчий комітет: довга дорога в «дюнах»
– Мабуть, аби ви і надалі могли сповіщати нам такі позитивні новини із оновленої слідчої служби, має відбутися якісний стрибок у фаховій підготовці працівників. Різноголосся думок у суспільстві викликали новації щодо вступу абітурієнтів до вишів МВС. Як вони реально вплинуть на подальше кадрове поповнення лав очолюваної вами служби?
– Слідство, як жодна інша міліцейська галузь, потребувало і потребує посиленої уваги до фахової підготовки. На жаль, до приходу нової управлінської команди у відомство в системі підготовки слідчих переважав екстенсивний підхід. За реальної потреби не більше 700 спеціалістів, наші виші випускали майже 1,2 тисячі, але у цьому загалі важко було знайти того, хто одразу міг поринути у вир практичної роботи. Такого випускника потрібно ще рік, а то й два постійно опікувати. Цей підхід неприйнятний, і згаданий експеримент у відомчій освіті якраз націлений на те, щоб і в міліцію загалом, і у слідство зокрема потрапляли фахівці вже з певним – як життєвим, так і практичним – досвідом. Нашу рішучість відчули ті, хто планував цього року вступати на слідчі факультети. Відповідно до умов освітнього експерименту у виші МВС ми запропонували у 2011-му слідчих не набирати. Як кажуть, з ними і так «перебір». Скорочено держзамовлення на підготовку фахівців слідчої спеціалізації і на подальші роки – до 500 осіб. Процес їхнього навчання зосередимо винятково в національних університетах: Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого та Одеській юридичній академії. Звісно, навчальні програми буде скориговано, зокрема в частині опанування спецкурсів із розслідування окремих видів злочинів.
– Даруйте, але, може, варто нагадати нашим читачам, які ж злочини зараховують до підслідності міліцейського слідства, і чи справді воно розслідує 98% кримінальних справ, що перебувають у провадженні в державі?
– Щодо останнього твердження – то цілковита правда. Розслідування ж решти – 2% – є заслугою прокуратури, СБУ і податкової міліції. Нині до підслідності слідчих ОВС належить 170 категорій злочинів та всі кримінальні діяння, учинені неповнолітніми. Водночас до компетенції слідчих прокуратури – лише 137, СБУ – 32, податкової міліції – 7 та 18 пов’язаних із ними категорій злочинів. Окрім проведення досудового слідства у півмільйоні кримінальних справ, міліцейські слідчі затверджують близько 130 тис. рішень про відмову в порушенні справ за матеріалами дослідчих перевірок, заяв і повідомлень про смерть громадян (некримінальні трупи). Зазвичай, мої колеги працюють із навантаженням, що перевищує науково обґрунтовані норми. При тому, що середньомісячне «науково розраховане» навантаження на одного слідчого ОВС становить 4,2 справи, в прокуратурі це – 1,8 справи, у податковій міліції – 0,7, СБУ – 0,4 справи. Оплата ж праці й соціальні пільги в органах внутрішніх справ значно гірші…
– На мою думку, наведені дані свідчать, що де-факто в нас вже є Слідчий комітет при МВС, про який тижневик розповідав. Просто комітет цей поки що називається ГСУ. Чи не так?
– До створення Слідчого комітету потрібно ще пройти довгу дорогу в «дюнах» законотворчості, дискусій, можливо, і неприйняття. Але ми вже серед «дюн» і упевнено рухаємося вперед. Тут дорожньою картою є концепція реформування нашого відомства. З урахуванням міжнародного досвіду і практичної діяльності органів кримінальної юстиції вважається, що першим кроком на цьому шляху має стати створення Слідчого комітету при МВС. Це дозволить звести вертикаль нової системи підпорядкування органів слідства, що здатна забезпечити дотримання вимог КПК України щодо процесуальної незалежності слідчих. А ще – розширить права керівників досудового слідства у вирішенні питань кадрового і матеріально-технічного забезпечення. Стосовно закордонного досвіду скажу: ми знайомилися з роботою Слідчого комітету при МВС Російської Федерації, проблемами впровадження у практику норм КПК РФ, ухваленого у 2001 році, шляхами вдосконалення кримінальної юстиції. Висновок такий: створення Слідчого комітету при МВС Росії значно покращило розслідування злочинів. Але запровадження окремих норм нового російського КПК частково знизило процесуальну незалежність слідчого й погіршило якість досудового слідства.
Буде новий КПК – буде новий порядок
– Треба розуміти так, що з допомогою вертикалі Слідчого комітету ви хочете зробити слідчого незалежним, а ухвалення нового КПК має унормувати нові процесуальні «правила гри»?
– Можна і так сказати. Слідчий має бути незалежним і не повинен перебувати в підпорядкуванні в оперативника, яким фактично є начальник міліції. Завдання слідчого – проведення суто процесуальних дій, споріднених із роботою прокурора чи навіть судді. Слідчому необхідно керуватися винятково процесуальним законодавством і жодні інструкції, накази не повинні впливати на прийняття ним рішень. Поки що він залежить від начальника міліції в управлінському і соціальному сенсах, бо аспекти матеріально-технічного забезпечення, зарплата, житло тощо концентруються в одних руках.
– У чому тут криється найбільша небезпека?
– Ще з радянських часів до нас дійшов «збочений» принцип, яким і досі керуються деякі начальники міліції: розкриття злочину за будь-яку ціну. Адже вони не лише керівники органу дізнання, а й, передусім, є оперативниками за стилем роботи і характером ухвалення рішень.
– Так що, зрештою, змінить порядок у згаданих робочих взаєминах?
– Великі сподівання покладаємо на новий Кримінально-процесуальний кодекс. Ми його доопрацьовуємо, запросивши до співпраці групу вчених і практиків.
Згідно з положеннями проекту КПК, початком досудового слідства буде звернення фізичної чи юридичної особи або отримання інформації іншим чином, а на відповідних службових осіб покладатиметься обов’язок розпочати досудове провадження негайно після отримання такого звернення або інформації. З моменту початку кримінального провадження здійснюватимуться усі необхідні процесуальні дії. Не буде дублювання проведення певних слідчих дій, як це відбувається нині – дослідження до порушення кримінальної справи, а експертиза – після порушення.
Передбачається дозволити слідчому самостійно приймати ключові процесуальні рішення: повідомлення особі про підозру, звернення з клопотанням до судді, формування реєстру матеріалів досудового провадження та складання обвинувального акту, закриття кримінального провадження у визначених законодавством випадках. Усе зазначене підвищить відповідальність слідчого за результати розслідування й, відповідно, сприятиме покращанню якості слідства.
Що ж до повернення справ на додаткове розслідування прокурором та судом, то така практика взагалі піде в історію. Проект закріплює нову систему досудового слідства, сформовану з урахуванням сучасного реформування кримінальної юстиції.
В проекті також передбачається запровадження нового інституту – примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинувачуваним. Функціонування такого інституту покликано забезпечити реалізацію принципу процесуальної економії, а також має сприяти швидкому відновленню порушених прав потерпілого.
Кримінально караними діяннями визнаватимуться кримінальні правопорушення, що, в свою чергу, поділятимуться на злочини та кримінальні проступки. Відповідно, досудове розслідування по злочинах провадитиметься у формі досудового слідства, а у кримінальних проступках – дізнання («спрощеною формою» досудового слідства).
Новітні технології – у допомогу процесуальному контролю
– Це, так би мовити, теоретично. А якщо пояснити суцільне «спрощення» на конкретних прикладах?
– Гаразд. Переглядаю сьогоднішнє оперативне зведення. За добу до ОВС країни надійшло 11,5 тис. заяв і повідомлень про злочини та події. З них 8,7 тисячі мають ознаки злочинів, з яких у 40% випадків особи підозрюваних встановлені. Це свідчить про те, що слідство треба спростити, як у тих же США. Там, образно кажучи, «беруть за вухо» того, на кого поліція має докази. Прокурор веде «поганого хлопця» до судді і каже: він, за нашими матеріалами, підозрюється у криміналі – потрібно обрати запобіжний захід. Приміром, суддя арештував фігуранта. У слідства є два місяці для подальшого збору доказів. Але на цьому етапі повною мірою діє принцип змагальності, і адвокат так само вишукує докази невинуватості. Адже ми збиратимемо відомості у тих людей, хто володіє інформацією з конкретного приводу. Їх навіть не опитуватимуть. Ми надаватимемо дані, що вони є очевидцями чи свідками події і можуть засвідчити це в суді. Це значно спрощує процедуру і зменшує кількість матеріалу у справі. Наприклад, сусід побив сусіда. Навіщо дільничному в такій оказії збирати 10 діб матеріали? Кілька людей бачили бійку, є довідка судового медика. Все: склав протокол, привів бешкетника до суду. Суддя заслухав, призначив штраф – іди, чоловіче, відпрацьовуй гріхи і годуй сім’ю! І кінець процедурі! А головне те, що тоді стає менше передумов для насилля у стінах буцегарень.
– До речі, чи завжди слідчим вдається дотриматися законності?
– Ми всі хочемо, аби той, хто покликаний стояти на варті закону і торжества справедливості, не ставав Юдою. Хоча й у таких персонажів є своя місія. Не так багато, як декому здається, але й у наших лавах трапляються небажані метаморфози.
Торік стосовно слідчих ОВС порушено 45 кримінальних справ, із яких 28 – за хабарництво, 5 – за шахрайство, 7 – за службове підроблення процесуальних документів, 4 – за зловживання владою, 1 – за привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем. Я тут тільки повторю сказане міністром: ми не захищатимемо негідників, які плямують честь правоохоронця.
– Як свідчить досвід перших відеоселекторних нарад у ГСУ, використання інформаційних технологій покращує відомчий процесуальний контроль…
– …Так само, як і якість розслідування кримінальних справ. 2010-го ми модернізували наш вебсайт. Він містить навчальну інформацію, нормативні акти, методичні рекомендації, бланки процесуальних документів тощо. Тут же діє форум слідчих, що дозволяє користувачеві додавати власні матеріали, започатковувати нові теми й проводити обговорення. Щодо використання новітніх технологій, слід зазначити, що підбиття підсумків нашої роботи в лютому ми провели із залученням засобів відеозв’язку. Відтепер заслуховування й консультації можна здійснювати, не викликаючи керівників і слідчих з регіонів до столиці, а отже, не відриваючи від роботи.
Бесіду провів Геннадій КАРПЮК, «ІЗ»
-
28/08/2015 10:46
Кров для бойових побратимів
-
28/08/2015 10:45
У контексті домовленостей
-
28/08/2015 10:45
На Київщині – експеримент
-
28/08/2015 10:44
Технології дарують час
-
28/08/2015 10:44
Нагороди – достойним
-
17/08/2015 12:28
Мисливці за представницьким класом
-
17/08/2015 12:27
Підробки продавали в Інтернеті
-
17/08/2015 12:27
«Адідас» одеського пошиття
-
17/08/2015 12:26
«Сувеніри» з АТО
-
17/08/2015 12:12
Румунські колеги допоможуть створити гірські підрозділи Нацгвардії
Усі новиниПередрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на imzak.org.ua