Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
З перших вуст
17/04/2011 12:36

Анатолій Лазарев: «Саме держава функціонує для людини, а не навпаки»

    Реалізація найважливіших напрямів діяльності ОВС, зокрема й тих, що обговорювалися на засіданні колегії, дасть ефект за умов їх скоординованості, відповідності стратегії міністерства. Важливу роль у цьому відіграє Головний штаб, у віданні якого – питання організації управління, міжгалузевої взаємодії. Докладніше про ці та інші актуальні аспекти роботи ОВС – в інтерв’ю із заступником міністра внутрішніх справ України – начальником Головного штабу генерал-майором міліції Анатолієм Лазаревим. 

    – Анатолію Анатолійовичу, зрозуміло, що очолювана вами структура мала бути ініціатором і, так би мовити, центром управління процесів реформування…
   – Так, це передбачає сам статус Головного штабу як органу міжгалузевого управління системи МВС. Виконання ініційованих керівництвом Міністерства та підтриманих Президентом і Урядом України пріоритетних завдань ОВС дозволило на системній основі перебудувати нашу роботу з урахуванням стратегії соціально-економічного розвитку України, стану криміногенної ситуації. 
   Перегляд розподілу завдань і функцій структурних підрозділів МВС, що відбувається в контексті загальнодержавних змін в адміністративному управлінні, мав на меті досягти адекватної діяльності міліції в умовах конкретної оперативної обстановки. Для вироблення оптимальної антикримінальної стратегії ми поставили на меті створення максимально об’єктивної картини злочинності, забезпечуючи виконання вимоги міністра щодо найбільш повної реєстрації злочинів. 

   – Чи позначилося це на стані криміногенної ситуації?
   – Вдалося досягти головного – зростання довіри людей. Чіткість реагування стимулювала активніше звернення громадян до міліції, внаслідок чого відбулося певне зростання кількості зареєстрованих злочинів. В той же час взаємодія з населенням, злагоджена робота різних міліцейських підрозділів позитивно позначились на роботі з їх розкриття. Буквально за добу вдалося розкрити такі найбільш тяжкі та резонансні злочини, як убивство судді Шевченківського районного суду Києва, або вбивство двох літніх жінок у Севастополі, вчинене раніше судимим громадянином, який ніде не працював.
   Не залишаються осторонь розкриття злочинів і працівники штабів, перш за все чергових частин. Саме від них залежить оперативність реагування. Не можу не пригадати розкриття на Івано-Франківщині по гарячих слідах розбійного нападу, вчиненого з використанням ножа трьома молодиками, які ніде не працювали. Також відзначу дії чергової частини одеського міліцейського главку під час затримання п’ятьох озброєних осіб, які скоїли кілька тяжких злочинів. 
   Щомісяця міліцією розкриваються майже 10 тис. злочинів, у тому числі понад 200 умисних убивств. Більше злочинів попереджено на стадії готування та замаху.
   Довіра населення сприяє і виявленню традиційно латентних злочинів, зокрема невиплати заробітної плати, стипендій, пенсій, утягнення неповнолітніх у злочинну діяльність тощо. Активніше громадяни звертаються і щодо фактів вимагання хабарів, що дозволило посилити протидію цьому виду корупційних злочинів. 
   Швидке реагування на злочини та покращання роботи з їх розкриття природно стають найбільш дієвим засобом профілактики. Адже громадянам важлива не статистика, а реальне покарання злочинців, їх своєчасна ізоляція від суспільства. Хочу пригадати фразу популярного кіногероя про те, що злочинець повинен сидіти за ґратами. А залежить це значною мірою від цілісної системи дій: від реагування на повідомлення про злочин, затримання порушника закону, проведення слідства і аж до судового вироку. 
   Щоб це забезпечити, важливо змінити саму філософію діяльності міліції, загалом правоохоронної діяльності. Пріоритетом стає захист прав і свобод людини, як у країнах Європи, на відміну від першочергового захисту інтересів держави, як це було в Радянському Союзі. Це можливо лише в умовах партнерських відносин із населенням, максимальної відкритості міліції. Говорячи з народом про наші досягнення, ми не приховуємо й недоліків. Більше того, сподіваємося на допомогу людей у їх подоланні. Лише за активної допомоги громадян ми можемо реально впливати на криміногенну ситуацію. Причому дедалі більше переконуємося у важливості оптимізації самої моделі системи МВС.

    – Яких саме новацій у цій моделі слід очікувати?
   – Одна з концептуальних засад реформування – залишення у центральному, а надалі й обласних апаратах, лише організаційної, методичної, контрольної та представницької функцій. Це дозволить досягти адекватного розподілу функцій між центральним апаратом і регіональними підрозділами, які нестимуть повну відповідальність за виконання завдань з охорони порядку і боротьби зі злочинністю. Ми працюємо над тим, аби саме ці структурні ланки мали достатні повноваження для прийняття рішень, розстановки кадрів, маневрування силами й засобами. 
   Оптимальна для даного періоду модель обиралася дуже виважено. Враховано державну стратегію щодо перебудови системи правоохоронних органів, зокрема укази Президента України з питань оптимізації центральних органів виконавчої влади, організації їх роботи, заходів із виконання зобо­в’я­зань України, що випливають з її членства в Раді Європи. 
   Робочою групою, створеною в МВС для визначення завдань та функцій Міністерства, сформовано перелік тих функцій, які мають залишитися за нами, і тих, що потребують передачі іншим органам виконавчої влади. Структура МВС має відображати наш новий статус, забезпечити поєднання власне міліцейської діяльності та інших завдань з реалізації внутрішньої політики держави. Зокрема в ній закладено механізми координації в єдиних блоках найважливіших напрямів роботи – кримінальної міліції, громадської безпеки, управлінської діяльності, фінансово-ресурсного забезпечення.
   Ці кроки враховують об’єктивні реалії і новітні виклики суспільства, наші орієнтири на міжнародні стандарти, прагнення досягти більшої прозорості в роботі, доступності для демократичного цивільного контролю.

    – Цілі досить масштабні. Напевне, їх досягнення – процес організаційно непростий?
   – Безумовно, проте його гальмують не стільки організаційні труднощі (їх ми уміємо долати), скільки обмеженість нормативно-правовими межами попереднього періоду. Через це не всі сторони нашої діяльності ми можемо швидко привести у відповідність до очікувань громадян. Це стосується, наприклад, реформування Державтоінспекції, зміни процедури проведення техоглядів автотранспорту, відеофіксації порушень Правил дорожнього руху для притягнення винних до адміністративної відповідальності. 
   Для створення належної правової бази намагаємося заручитися підтримкою фракцій парламенту, органів виконавчої влади – як на центральному, так і місцевому рівнях. Доволі ефективною була ініційована МВС зустріч з народними депутатами України (на ній досягнуто порозуміння щодо напрямів реформування ОВС), а також зустріч з головами держадміністрацій, де відбувся обмін думками з питань спільного забезпечення правопорядку в регіонах. 
   Удосконалюється і внутрішньовідомча нормативно-правова база. Зокрема, значно скорочена звітність, яка не відображала реального рівня захисту громадян; діяльність ОВС та практичних працівників оцінюється за новими критеріями, які вже не передбачають оцінки роботи тільки за рівнем та динамікою злочинності або від-сотком розкриття злочинів.

    – Ці зміни справді очікувалися давно. А який їхній прогнозований ефект?
   – Упорядкованість звітності дасть змогу підвищити об’єктивність аналізу та достовірність прогнозування розвитку криміногенної ситуації. Щодо змін в оцінці діяльності роботи ОВС, то вони дозволять відмовитися від хибної практики штучного регулювання показників, забезпечити стабільну динамічну роботу. Прозорішими будуть навантаження на працівників, що дасть змогу оптимізувати структуру і штатну чисельність органів та підрозділів.
    При перегляді підходів до оцінки роботи міліції координуємо свої дії з іншими правоохоронними органами. Так, міжвідомчим наказом затверджено Інструкцію про єдиний облік злочинів. Кримінальна статистика застосовуватиметься переважно для виявлення тенденцій в структурі злочинності, як це передбачено Лісабонською угодою та Стокгольмською стратегією поліцейської діяльності 2010 року. Це суттєвий етап на шляху забезпечення належного реагування міліції на заяви громадян про злочини.

    – Тобто можна чекати припинення нарікань на приховування заяв про злочини від обліку?
   – Безумовно, зазначені мною заходи стали управлінським підґрунтям усунення таких явищ. Водночас ми активізували й практичні заходи, безпосередньо спрямовані на їх подолання. У 2010 році працівниками Головного штабу здійснено перевірки стану реагування на заяви та повідомлення про злочини практично в усіх регіонах держави, за підсумками яких виявлено 1,3 тис. порушень, а у першому кварталі цього року – близько 300. На всі такі факти принципово відреаговано, у тому числі, щодо керівників, які усунулись від контролю за діями підлеглих. Так, за грубі порушення обліково-реєстраційної дисципліни з посад звільнено сім начальників райвідділів УМВС України в Херсонській області. 
   Крім того, матеріали за виявленими нами прихованими злочинами передаються до прокуратури. Так, з ініціативи представників Головного штабу прокуратурою Дзержинського району Харкова скасовано незаконну постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, винесену працівниками Дзержинського райвідділу та затверджену його начальником. Ідеться про нанесення невідомими особами громадянину Нігерії тілесних ушкоджень та відкритого заволодіння його сумкою, в якій були фотоапарат, паспорт та гроші. За цим фактом прокуратурою порушено кримінальну справу. 
   На жаль, в останні роки подібна практика набула значного розмаху. Ми рішуче долаємо такі негативні прояви. Адже цілком зрозуміло, що, окрім захисту інтересів громадян, це ще й питання авторитету держави на міжнародній арені. Тому наша мета – змінити психологію працівників, сформувати з них правоохоронців європейського ґатунку. Це тим більш актуально в умовах підготовки до проведення в Україні фінальної частини Євро-2012. 

    – Чи враховуєте ви те, що все це значною мірою є наслідком тривалої зорієнтованості територіальних органів на справний показник, що змушувало їх приховувати злочини від обліку?
   – Звичайно, і нам необхідно подолати наслідки таких явищ. Однією з найголовніших цілей виїздів штабних працівників до регіонів є зміна хибного ставлення до проблем громадян, практична допомога їм. Так, усунуто порушення в роботі Київського райвідділу Полтавського міськуправління міліції. Громадянин повідомив до чергової частини про крадіжку мобільного телефону, проте заяву не зареєстрували, переадресували потерпілого до карного розшуку. Представники Головного штабу знайшли його там, коли він під диктовку надавав пояснення вже не про крадіжку, а про невідомі обставини зникнення телефону. Звичайно, після втручання наших працівників злочин було зареєстровано.
   Тому питання посилення обліково-реєстраційної дисципліни обговорюються на кожному засіданні колегії, нарадах керівництва МВС. Як наслідок – крім зростання числа зареєстрованих заяв і повідомлень про злочини підвищилася ефективність їх розгляду. За підсумками 2010 року кількість порушених кримінальних справ за такими заявами зросла майже на 18% (442 тис.), а у першому кварталі цього року – майже на 11% (10,8 тисяч). 
   Позитивно вплинули на ситуацію також спільні напрацювання з Генеральною прокуратурою України щодо удосконалення порядку приймання, реєстрації та розгляду в органах внутрішніх справ заяв та повідомлень про злочини, результати яких закріплені в квітні 2010 року у спільній вказівці. Минулого року на 15,3% зменшилася кількість незаконних постанов про відмову в порушенні кримінальної справи, скасованих прокурорами з одночасним її порушенням, а протягом першого кварталу цього року – майже на чверть.
    Працівниками Головного штабу у відрядженнях також суворо контролюється додержання ОВС адміністративного законодавства, у тому числі, при адміністративному затриманні (з урахуванням концепції щодо зменшення адміністративного тиску зі зміщенням акцентів на профілактику). 
   Крім суто професійних аспектів взаємодії з громадянами, штабні працівники виявляють і елементарну людяність. Приємно було довідатись про клопотання заохотити працівників міліції від родичів громадянина, у якого стався епілептичний напад. Запобігти великій шкоді його здоров’ю вдалося лише завдяки своєчасному наданню першої допомоги працівниками чергової частини Жовтневого райвідділу Дніпропетровська та виклику ними бригади лікарів. 

    – Анатолію Анатолійовичу, ви чимало розповіли про розв’язання комплексу складних, нагро-маджуваних роками проблем. А що б ви могли сказати про неподолані проблеми?
   – Пріоритетним питанням для нас є запобігання порушенням прав людини, надзвичайним подіям із затриманими. Суттєве скорочення таких подій нас не задовольняє – ми повинні досягти їх повної відсутності. Зокрема, на це спрямовано наказ МВС, що затверджує зміни до інструкції з організації діяльності чергових частин. Ним передбачено обов’язкову видачу громадянам, які доставляються до кімнат для затриманих, пам’ятки, в якій викладені їхні права з посиланням на чинне законодавство та норми міжнародного права, а також алгоритм дій у разі порушень. 
   А от виділення 49 млн грн, необхідних для приведення кімнат для затриманих до європейських стандартів (а їх налічується до 1,5 тис.), справді невирішена проблема. Цього року виділено лише 115 тис. грн, за які, а також залучені кошти, проводяться капітальні ремонти, встановлюється відеонагляд, підводиться каналізація та водогін. За 2010 рік та перший квартал цього року кількість кімнат для затриманих, приведених у відповідність до рекомендацій Європейського комітету проти тортур, збільшилася на 49% (з 237 до 353) .
   Але і цей результат нас не задовольняє, нам потрібне максимальне наближення до зазначених стандартів. 
Іншим проблемам намагаємося насамперед запобігати – робимо все можливе для зміцнення всіх напрямів багатогалузевої штабної діяльності. А це, крім вже окреслених, – також миттєва реакція на ускладнення оперативної обстановки, забезпечення ефективного функціонування оперативних штабів, участь в оборонних і антитерористичних заходах, питання бойової та мобілізаційної готовності, реагування на надзвичайні ситуації різного характеру.

    – Розкажіть, будь ласка, докладніше про участь міліції у такому реагуванні, адже ця тема доволі актуальна з огляду на останні події в Японії, та й чималий власний досвід трагічних надзвичайних ситуацій маємо…
   – Як ви знаєте, у ліквідації наслідків стихійних лих працівники ОВС завжди були на передньому краї – взяти хоча б приклади їхнього героїзму під час Чорнобильської трагедії. З відносно нещодавніх подій – це і торішні повені в західних регіонах, і масштабні пожежі майже по всій Україні, які завдали державі збитків на десятки мільйонів гривень. Під час цих надзвичайних ситуацій наші працівники забезпечували охорону громадського порядку, безпеку дорожнього руху. Для управління силами та засобами, організації взаємодії з МНС, місцевими органами влади було розгорнуто діяльність оперативних штабів, яку організаційно забезпечили працівники штабних підрозділів. Тільки за минулий рік діяльність оперативного штабу МВС розгорталася 11 разів упродовж 198 діб.

– Ви згадали і про такий напрям діяльності, як участь в оборонних та антитерористичних заходах…
– Торік нами узято участь у 316 заходах з питань цивільного захисту, територіальної оборони та антитерористичної діяльності, – вони проводилися за участю підрозділів Збройних Сил, СБУ, МНС. Такі заходи спрямовані на зміцнення досвіду в реагуванні на надзвичайні ситуації, плануванні та здійсненні оборонних заходів. Узято участь у роботі Міжвідомчої комісії з перевірки стану підготовки територіальної оборони та якості відпрацювання плануючих документів у 12 регіонах держави. На цей рік Урядом передбачено близько 350 таких заходів.

    – Зі сказаного вами зрозумілі практичні аспекти реалізації штабної функції міжвідомчої взаємодії для впливу на можливі загрози чи окремі складові криміногенної обстановки. А що б ви могли сказати про особливості її реалізації для розв’язання актуальних суспільних проблем?
   – Одна з таких проблем (що актуалізується й у зв’язку з перспективою розширення самостійності регіональних підрозділів, про яку я згадував) – взаємодія міліції та місцевих органів влади для забезпечення правопорядку. Вона, зокрема, обговорювалася на засіданні правління Асоціації міст України 1 березня 2011 року. Спільно з представниками органів місцевої влади триває пошук ефективних форм запровадження місцевої міліції.         Обговорюються питання правових засад її діяльності, підпорядкованості. МВС вважає доцільним існування підрозділів місцевої міліції на базі служби дільничних інспекторів міліції, патрульної служби. Вона має бути структурним підрозділом територіального органу внутрішніх справ, підпорядкованим його керівництву та підконтрольним місцевій раді. Намагаємося відпрацювати це питання всебічно – щоб місцева міліція була міцною і стабільною структурою, яка б ефективно працювала довгі роки. Нами підготовлені та направлені до місцевих органів державної влади відповідні пропозиції, насамперед щодо належного фінансування та інших найважливіших аспектів діяльності місцевої міліції. 
   Взагалі, ми продовжуємо вивчати можливості запозичення закордон­ного досвіду взаємодії правоохоронної системи із загальносуспільною, а також самої структури поліцейських відомств найбільш розвинених європейських держав. Думаю, що практика взаємодії підрозділів міліції з органами місцевої влади і місцевого самоврядування зрештою втілиться в найбільш ефективні й адаптовані до місцевих умов форми співпраці.

    – І наостанок традиційне питання – про перспективи вашої діяльності.
   – Насамперед, це продовження розпочатих керівництвом МВС змін. Роботи тут багато. Про її обсяги певною мірою свідчить контрольна діяльність Головного штабу. За період роботи нинішнього керівництва МВС здійснено контроль за реалізацією більш ніж 18,5 тис. заходів, лише впродовж цього року забезпечено контроль за виконанням близько 7,4 тис. заходів.
   В умовах реформування МВС перед нами стоять завдання покращання управлінської діяльності, що залежить від таких складників нашої роботи, як чітке планування, розстановка сил і засобів на основі фахового аналізу, вибору ефективних форм контролю, впровадження в діяльність ОВС передового досвіду та результатів наукових розробок. 
   Забезпечуючи всі напрями штабної роботи, ми пам’ятаємо, що працюємо для громадян, що саме держава функціонує для людини і відповідальна перед нею, а не навпаки. Переконаний, що консолідацією зусиль ми досягнемо належного авторитету МВС як міцної державницької структури, спроможної захистити суспільство.

Бесіду провела
Мирослава Малиш, м. Київ

 

друкувати

Коментарi

Усі коментарі
Додати коментар

Інші статті