П'ятниця, 11 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Подорожі
14/01/2011 12:49

Щоб відпочинок не зіпсував здоров’я

Напередодні зимових свят рекламні плакати знову зарясніли привабливими пропозиціями відпочинку. Варіантів провести відпустку безліч. Вибір диктує гаманець, і якщо він не дірявий – агентства з надання туристичних послуг беруться виконати будь-яку забаганку. Бажаєте погріти кісточки на білих пісках Домінікани? Будь ласка! Покататися на лижах у засніжених Альпах? Жодних проблем! Можна навіть посидіти на колінах у Санти в Лапландії. Та, як свідчить практика, кількість пропозицій та якість послуг не є взаємо­пов’яза­ними поняттями. Тож омріяний відпочинок може перетворитися на суцільне жахіття, а життя після відпустки – на нескінченну судову тяганину.

Ілюзії – наче туман: розвіюються швидко
Саме в таку халепу потрапив киянин Роман. Напередодні новорічних свят він вирішив зробити родині подарунок, і придбав подорож на один із гірськолижних курортів Туреччини. Виклавши за тур шалені гроші (вартість і без того недешевої путівки зросла в рази через святковий ажіотаж), чоловік сподівався на незабутній відпочинок. Він і виявився незабутнім… Важко передати його розчарування, коли замість обіцяних п’ятизіркових апартаментів сім’ю поселили в номер із облізлими від сирості шпалерами та пошарпаними меб­лями. Сервіс теж був далеким від розкоші, яку так райдужно змальовували в агентстві ще кілька тижнів тому. На всі скарги адміністратор готелю реагував мляво, посилаючись на погане знання російської мови. Тож левову частку відпустки Роман був змушений витратити на спілкування із адміністрацією за допомогою розмовника, марно намагаючись домогтися обіцяного. Про те, що новорічну подорож було безнадійно зіпсовано, не варто й казати.
Повернувшись додому, ошуканий турист одразу ж попрямував до турфірми, яка продала йому цей «екзотичний» тур. Там бідолаху уважно вислухали й порадили… не перебільшувати. Та й у цьому немає сенсу: мовляв, якщо вже й справді щось виявилося «не так», то щоб виставити претензії, слід було безпосередньо на місці разом із представниками сторони, що приймає, зафіксувати всі наявні порушення.

 Порадившись із юристом, Роман зрозумів, що справа безнадійна. Адже, щоб позиватися до суду, необхідно зібрати чималий пакет документів: договір, ваучер, чек на підтвердження сплати за послуги та багато інших папірців. А ще – чітко визначитися зі своїми претензіями, надавши документальні підтвердження негараздів, та сплатити значну суму фірмі, яка захищатиме в суді права скривдженого. До того ж, ніхто не дасть гарантії, що справу вдасться виграти. Майже не залишалося надії й на відшкодування морального збитку: адвокат прозоро натякнув, що Україна – не «прогресивний Захід», де позивач може відсудити мільйонні суми.
Зваживши всі «за» і «проти», Роман підрахував, у яку суму йому обійдуться судові витрати та численні гонорари адвокатам. Бажання повернути змарновані на путівку гроші зникло…

Кому – гроші, кому – дірка від бублика
Несумлінне виконання своїх безпосередніх обов’язків турфірмою – це не найгірше, що може спіткати туриста. З-поміж «підводних каменів» туристичного бізнесу трапляються добре продумані афери, організаторами яких взагалі не передбачений жодний – навіть без найменших ознак комфорту – відпочинок. У практиці правоохоронців були випадки, коли шахраї втягували людей у щось на кшталт туристичної фінансової піраміди, зокрема, клубний відпочинок із незвичною назвою таймшер. Суть таймшеру полягає в тому, що клієнт вносить на рахунок агентства певну суму грошей і потім періодично отримує туристичні путівки. Сума внеску варіюється від умов, зазначених у контракті, і здебільшого сягає кількох тисяч доларів. На перший погляд, гроші чималі, та якщо зважити, у що обійдуться щорічні витрати на відпочинок, вигода від такої послуги стає очевидною.
За кордоном таймшер доволі популярний, адже обопільно вигідний. На пострадянському просторі репутація такої форми відпочинку встигла неабияк зіпсуватися. Зазвичай, таймшер «по-українськи» – мишоловка з дармовим сиром: отримавши від довірливих клієнтів гроші, фірма або ж одразу припиняє своє існування, або ж починає годувати клієнтів обіцянками. Допомогти ошуканим досить складно, адже матеріалів для порушення кримінальної справи фактично немає. А як відомо, на «нема» і суду нема. Фірми ж із «розводу» тим часом продовжують гріти руки на довірливих громадянах.    

Надто обачним слід бути в «гарячий» для турбізнесу час – період зимових свят та літніх відпусток. У пікові дні турфірми-одноденки з’являються, наче гриби після дощу. Схема їхніх дій досить проста: оренда приміщення, за необхідності – легкий косметичний ремонт, трохи офісної техніки, телефон та пара комп’ютерів із доступом в Інтернет – і офіс готовий. Зрозуміло, треба трохи витратитися й на рек­ламу, знайти кількох працівників, які навіть і не підозрюватимуть, яку аферу задумали їхні боси, – і можна полювати на лоха. Клієнтів заманюють «привабливими пропозиціями за прийнятними цінами», забирають у них паспорти та гроші – і шукай вітру в полі.

Прибуток від «бізнесу» такого роду доволі високий, адже приблизно на кожну вкладену у відкриття липової турфірми тисячу умовних одиниць спритники отримують щонайменше п’ять тисяч «навару». Окрім то­го, на руках у таких ділків залишаються паспорти, які вони можуть використати зі злочинною метою. Тож хочеться ще раз закликати наших громадян бути обачними й не спокушатися на обіцянки фантастичного відпочинку за сміховинними цінами.

Поінформований – отже, озброєний

Всесвітня павутина переповнена розповідями ошуканих туристів про те, як їх «кинули» турфірми. Як відомо, краще вчитися на чужих помилках. Тож, щоб не шкодувати про втрачені гроші, змарнований час та зіпсовані нерви, слід передбачити всі можливі ризики заздалегідь, ще до купівлі туру.

1 Варто пам’я­тати, що міжнародні подорожі організовують туроператори. Вони продають свої послуги через мережеві та самостійні турагентства, офіси яких можна побачити чи не на кожному кроці. Якість послуг, які надають останні, часто не відповідає всім вимогам. За даними Держкомтуризму, нині туристичні послуги в Україні надає близько 7 тисяч суб’єктів господарської діяльності. Що ж до кількості передбачених українським законодавством інструментів для ефективного контролю їхньої діяльності, то вона незрівнянно мала.

2 Обираючи агентство з надання туристичних послуг, слід завітати на сайт УкрТуризму, де наведено Єдиний реєстр турфірм, які легально працюють в Україні. Не зайвим буде дослухатися і до так званого «сарафанного радіо», зваживши на відгуки туристів, які щойно повернулися з відпочинку. Краще обирати компанію, яка має хорошу репутацію та працює на ринку туристичних послуг не менше п’яти років. Зазвичай такі турфірми мають солідного партнера-тур­оператора.

3Досить важливо звернутися до кваліфікованого менеджера, який організовуватиме ваш відпочинок. Фактично, обираючи тур, ви купуєте «кота в мішку», тож доводиться пов­ністю ввіряти себе в руки продавця путівки. Менеджери солідних турагентств щонайменше двічі на рік вирушають у рекламні тури, де накопичують чимало корисної інформації, а тому можуть порадити найкращі курорти та готелі з найкращим сервісом.

4Особливо уважним слід бути під час підписання договору про надання туристичних послуг. У документі мають міститися інформація про туроператора, адреса його розташування, реєстраційні та банківські реквізити. Окремо слід проконтролювати пункти, де прописана інформація щодо споживчих властивостей туристичного продукту, включаючи інформацію щодо програми перебування й маршруту подорожі; гарантування безпеки туристів; дати початку та закінчення подорожі, її тривалості; порядку зустрічі, супроводу й проводу туристів; прав, обов’язків і відповідальності сторін та умов зміни чи розірвання договору; порядку врегулювання конфліктів та механізму відшкодування збитків. Додаткові умови прописуються в договорі за згодою сторін.

5Не варто поспішати ставити свій підпис, якщо запропонований договір про надання послуг у сфері туризму надруковано дрібним шрифтом – як свідчить практика, заздалегідь нечитабельні документи найчастіше містять безліч приміток і доповнень до основного тексту договору, які роблять його умови кабальними для туриста. Розрахунок роблять на те, що на ці примітки та доповнення не звернуть уваги.

Марія САЛЬНІК, «ІЗ»

друкувати

Коментарi

Усі коментарі
Додати коментар

Інші статті