Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Подорожі
01/07/2010 16:14

Сонце, море і безпека

       «…А тут у нас інколи збираються компанії любителів перехилити чарку-іншу чи пихнути травичкою», – відкриває таємниці дорученої території патрульний Сергій Соколан і швидко зникає на вузенькій стежці поміж високих кущів. Десь позаду залишаються веселі вогні Аркадії, навколо – суцільна темрява, й наш шлях освітлює лише ліхтарик вартового порядку. На годиннику – о пів на першу ночі. Коліна підступно тремтять, але цікавість перемагає і я впевнено крокую за міліціонером у пошуках тих самих «любителів». Утім, сьогодні у цих хащах, навіть біля завалених входів до славнозвісних одеських катакомб, де, до речі, чимало «слідів» людського відпочинку, – порожньо. Й ми повертаємося інспектувати справжній «киплячий казан» – набережну Південної Пальміри.

Фестиваль під міліцейським відділком


     Там пізнього вихідного вечора народу – хоч відбавляй: у чергу до клубів шикуються напарфумлені «мажори», до пляжів стягуються прихильники «економ»-схеми «пиво-чіпси», у барах покурюють кальян азіатські гості, а лавочки поспіхом займають закохані. До такої різношерстої публіки патрульні інспектори Сергій Соколан та Олександр Кондратенко, котрі з травня по вересень разом з іншими своїми колегами майже щовечора охороняють громадський спокій на набережній, вже звикли. Кажуть, головне, щоб після активних нічних розваг затятих відпочивальників не тягнуло на подвиги. Проте, на жаль, так буває рідко. 
Зазвичай, десь після третьої ночі тут настає пора бійок: хтось на когось «неправильно» подивиться чи не ту дівчину запросить до танцю – і все: «баталії» компанія на компанію гарантовані. Інколи, наголошують вартові порядку, потім і не розбереш, хто ж таки зчинив побоїще – на ранок всі кивають на оковиту, мовляв, вона, рідненька, винувата. З нею, між іншим, на узбережжі якраз і пов’яза­ний основний масив правопорушень: розпиття спиртного або поява добряче напідпитку в громадських місцях.
     У цьому наш жур­наліст­сько-міліцей­сь­кий патруль переконався, щойно пройшовши кілька десятків метрів славнозвісною Аркадією. З-за рогу прямо на нас «виплив» хлопець, який на ходу потягував із бляшанки популярну «слабоалкоголку». У своєму незаконному діянні молодик зізнався відразу й почав благати міліціонерів не забирати його до відділку й тим паче – не повідомляти батькам (хоч і запевняв, що йому недавно якраз виповнилося 18 років). Проте правоохоронці все ж доправили його «на базу», аби перевірити за адресним бюро, а також винести попередження. Якщо юнак наважиться повторно прогулятися «морським пісочком» разом зі спиртним, на нього очікуватиме штраф.
     Утім, того вечора любитель слабоалкогольних напоїв виявився чи не «найскромнішим» персонажем, котрого довелося доставляти до аркадійського відділу ГУМВС Одещини. Приміром, п’яте­ро колоритних студентів із Судану, які необачно вирішили прогулятися набережною без документів, так активно спілкувались між собою, що створили біля міліцейського «офісу» атмосферу справжнього фестивалю. Навіть двоє чолов’яг, котрі ще п’ять хвилин тому намагалися кулаками довести одне одному власну правоту, тишком сиділи пліч-о-пліч на лавочці й заворожено споглядали дискусію темношкірої компанії. У тутешньому відділку закінчилася прогулянка і трьох солдатів. Заступивши на чергування, хлопці вирішили, що служба й без них чудово «йтиме», тому вирушили до Аркадії випити пива. Та не судилося…

Море бачать лише на службі


     На щастя, наш кількагодинний рейд обійшовся без повідомлень про крадіжки та грабежі, хоча ці види злочинів – найпоширеніші на прибережній території, особливо в нічний час. Зокрема, лише за тиждень патрульні розкрили кілька грабежів по гарячих слідах. В одному з випадків двоє місцевих молодиків, побивши приїжджого мешканця Севастополя, відібрали в нього сумку з усіма речами. Та далеко втекти любителям чужого добра не вдалося – вже за п’ять хвилин на їхніх за­п’яст­ках клацнули кайданки.
     Часто ж у відпочивальників просто вихоплюють із рук мобільні телефони чи зривають із ший ланцюжки, проте у більшості випадків вартовим порядку вдається затримувати прихильників легкої наживи. І не в останню чергу завдяки своїм чотирилапим друзям: щовечора разом із автомобільними та пішими нарядами на службу заступають міліцейські собаки. Так, Сергій Соколан та Олександр Кондратенко постійно виходять на маршрут зі своїм вірним помічником ротвейлером Ре­єм. Щоправда, десь до 3-ї години ночі собаці на набережній робити нічого – тут забагато народу і він може просто неправильно відреагувати на чиїсь рухи. Зате під ранок хвостатий і зловмисника допоможе наздогнати, і п’яного вгамувати. Тим паче, зауважують правоохоронці, зазвичай пес одним лише своїм виглядом неабияк дисциплінує різного роду хуліганів.
     Невід’ємний ритуал у роботі «приморських» патрульних (утім, як і їхніх колег з «великої землі») – перевірка документів. Так серед законних гастарбайтерів «виловлюються» нелегали, котрі зазвичай прибувають на заробітки до Південної Пальміри із сусідніх Молдови та Придні­стров’я або сонячного Кавказу. Крім того, до Аркадії нерідко навідуються громадяни, стосунки яких із законом залишають бажати кращого. Тож завдяки місцевим патрульним коло розшукуваних в Україні осіб щоліта зменшується. Раз у раз у прибережних зонах вартові порядку відшукують і малих мандрівників. До речі, стосовно неповнолітніх в Одесі діє комендантська година: дітям, яким ще не виповнилося 16 років, не можна бувати на вулиці після 10-ї години вечора без супроводу дорослих. Сергій Соколан пригадує, як нещодавно якраз довелося «обламати» відпочинок двом недоросткам і відправити їх до батьків – спати.
     Що ж до розповсюдження наркотиків, то обстановка на набережній поки що відносно спокійна. Справа в тому, що донедавна в Одесі діяло чимало точок з продажу легальних курильних сумішей, від яких «дах» зносило не гірше, ніж від традиційно вживаних тутешньою молоддю «драпу» та «кислоти». Тож шанувальники «світу надзвичайних вражень» могли поринати у нього цілком законно. Нині ж, після заборони таких сумішей та ліквідації правоохоронцями левової частки місць їхнього продажу, патрульні готуються знову ловити «по кущах» любителів «кайфу».
     Хоча, судячи з хлопців, роботи своєї вони не бояться – багато з них забезпечують нічний спокій і затишок відпочивальників вже не перший рік. Більшість піших нарядів інспектує набережну по 9 годин протягом п’яти днів на тиждень, накручуючи на своїх двох за «зміну» по кілька кілометрів. Кажуть, за літо такий графік дещо вимотує і ближче до осені вони починають сумувати за звичним режимом патрулювання. Та й що там казати, якщо правоохоронці море бачать лише під час служби й часто навіть не знають, чи сонячна була погода вдень…

У парі з двоколісними


     Вранці кінологів, частину піших та автопатрулів замінюють вело– та мотоекіпажі. Їх дуже легко впізнати за специфічною формою – темно-синіми «плащовими» штанами та бірюзовими футболками без погонів, – а також «корпоративною» засмагою – по рукави. Свій новий однострій вартові порядку не втомлюються нахвалювати: мовляв, форма дуже зручна, зроблена за індпошивом – у ній і педалі вправніше крутити, і правопорушника швидше наздоженеш. Хоча, за словами мотоінспектора Станіслава Яремченка, декотрі відпочивальники доки уважно не вчитаються у їхні посвідчення, не можуть повірити, що перед ними – міліціонери. А дівчата й узагалі – так і стріляють оченятами й постійно просять підвезти. Однак садити когось на свій мопед патрульним не дозволяється навіть в екстрених випадках, адже це суперечить правилам особистої безпеки. Тож порушники зазвичай ідуть до відділку пішки, а для непокірних доводиться викликати автопатруль.
     За 8 годин роботи мотопатрульні встигають наїздити близько 50 кілометрів. «Клієнти» у них ті ж, що й в інших приморських інспекторів – любителі спиртного, крадії та грабіжники. «Залізні коні» в міліціонерів хоч і не новенькі, але на службі ніколи не підводять. Правоохоронці кажуть – лише спецсигналів не вистачає, та то справа часу й бажання. Єдиний мінус мопедів – повна неспроможність пересуватися піском. Тож зазвичай пляжі опиняються під пильною увагою їхніх піших колег та велопатрулів. До речі, велопатрульні минулого літа викрили групу підлітків 13-14 років, котрі начебто тихо-мирно собі розважалися на пісочку, а насправді вистежували недбайливих громадян, що залишали свої речі без нагляду. Відтак «майно» відпочивальників плавно перекочовувало до юних крадіїв. Спіймали гавриків після чергової оборудки на Чкалівському пляжі – за кілька десятків метрів від нього, на «трасі здоров’я», яка пролягає практично уздовж усього одеського узбережжя, вони якраз розподіляли «трофеї». Цього літа міліціонерам на «роверах» також є чим похвалитися: у приморській зеленій зоні вони викрили точку з продажу «драпу», а також затримали двох наркокур’єрів.

Привіт із …каналізації


     Особливу увагу в Аркадії міліція приділяє так званій центральній алеї, на яку щоліта висаджують кілька десятків пальм, – для їхньої охорони тут навіть існує окремий цілодобовий піший патруль. Інспектор Максим Трофименко пригадує, що минулого року відпочивальники весь час то гілочку намагалися відламати від екзотичних дерев, то «осідлати» їх, а якась пані взагалі бігала голою навколо зелених красунь. Цього сезону пальми, дякувати Богові, поки що нікого не зацікавили (у поганому розумінні слова), але правоохоронцям і без того вистачає спілкування з «непересічними» громадянами. Приміром, днями на кінцевій зупинці трамваю наряд запримітив перехожого, котрий гучно осипав перехожих «міцними слівцями». Коли ж міліціонери наблизилися до нього, чолов’яга вихопив із урни бляшанку з-під пива, розірвав її й гострим краєм спробував перерізати собі вени. На щастя, обійшлося малою кров’ю. Причин цього вчинку вартовим порядку дізнатися так і не вдалося. «Самогубець», котрого доправили до відділку, навіть не дозволив надати йому першу медичну допомогу. Лише коли приїхала «швидка» (спеціальна бригада), чоловік почав розповідати, як тяжко йому живеться на цьому світі…
     Рятувати схожого «цікавого» громадянина якось довелося й інспекторам автопатруля Юрію Кулику та Михайлу Сидоровичу. Молодик, трохи несповна розуму, заліз до каналізаційного отвору й заснув там. Доки він дивився солодкі сни, неподалік проїжджали комунальники і, побачивши відсунуту вбік кришку люка, накинули на неї петлю, заварили та й поїхали собі геть. Хлопчина на 10 днів перетворився на каналізаційного в’язня, аж доки його крики не почула якась жіночка й не звернулася до міліціонерів, які й звільнили «бранця».
     Однак такі курйози, за словами автопатрульних, у їхній практиці трапляються не часто: мовляв, доводиться весь час мати справу лише з бійками та пограбуваннями. Кілька тижнів тому затримували 16-річного «бугая», котрий з одного удару кулака «вирубив» 30-річного чоловіка й відібрав у нього мобільний. Інша підприємлива жіночка випадково переплутала в супермаркеті продуктовий кошик із власною сумкою й поклала у неї кілограм м’яса… Проте бувають і приємні випадки спілкування міліціонерів із громадянами, приміром, коли ті підходять запитати дорогу чи просто подякувати правоохоронцям за їхню нелегку службу. А вона в них така: когось оберігають, комусь – допомагають, а когось – наздоганяють…

Анна Торгоненко, "ІЗ"

 

друкувати

Коментарi

Усі коментарі
Додати коментар

Інші статті