Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Проблема
20/04/2010 10:42

Іменні квитки: «за» переважає «проти»

Фахівці зазначають: зі скасуванням у 2007 році вимоги щодо обов’язкового внесення паспортних даних пасажирів залізниці у проїзні документи робота транспортної міліції значно ускладнилася, особливо щодо розшуку підозрюваних у скоєнні злочинів і протидії спекуляції залізничними квитками.

У Росії, де потяги обладнують системами відеоспостереження, а квитки є іменними, поїзним злодіям, спекулянтам і кримінальникам, які надумалися скористатися залізницею з недобрими намірами, живеться важче, ніж українським «колегам». На жаль, навіть за таких серйозних запобіжних заходів проблема тероризму на залізницях та взагалі на транспорті у наших східних сусідів залишається актуальною. Збільшення кількості проявів екстремізму неподалік наших кордонів – одна із мотивацій для можливого відновлення іменних квитків на українській залізниці. Ініціатором уведення «нових старих» правил виступило МВС України. За його пропозиціями вже готується урядова постанова.

Антикримінальні редути руйнувати зарано

Система іменних квитків, запроваджена 1997-го, протрималася понад 10 років. Мотивації для її відновлення практично такі ж, як і були колись: це пересторога від спекулянтів і кримінальників, а також терористів – останні трагічні події у Росії не дозволяють ігнорувати такий чинник, як екстремізм. Російський Мінтранс планує ввести іменні квитки й на міжміські автобуси. Це досить зручний транспорт, адже для проїзду ним не потрібна посвідка особи. До речі, шахидки, які підірвалися нещодавно у московському метро, прибули у столицю саме у такий спосіб.

Зрозуміло, гарантованого захисту від терору не існує, але поки що в Україні зарано руйнувати зведені колись захисні редути проти злочинності. Є й інша доцільність повернення персоніфікації проїзду – впізнання тіл загиблих внаслідок тих же терактів або надзвичайних пригод із катастрофічними наслідками.

  Рай для спекулянтів «прикриють»?

– Майже три роки ми намагалися повернути практику оформлення іменних квитків на залізниці – їх виписували лише у разі проїзду до країн СНД, де є така вимога. Нині можна сподіватись на позитивне вирішення цього питання. У Департаменті транспортної міліції МВС нещодавно були розроблені два проекти нормативно-правових актів, – розповідає начальник відділу моніторингу Департаменту транспортної міліції МВС підполковник міліції Костянтин Бушуєв. – Один має вирішити питання щодо внесення до залізничних проїзних документів даних про пасажира. Це дасть змогу припинити спекуляції з квитками та допоможе відстежувати кримінальні процеси, пов’язані з діяльністю крадіїв-гастролерів. Маючи інформацію на поїзних злодіїв, за умови запровадження системи іменних квитків міліція матиме більше можливостей оперативно відстежувати цю кримінальну когорту. Запевняю: законослухняному пасажирові тут боятися нічого. Нині існує багато автоматизованих інформаційних обліків – паспортні, у МРЕВ ДАІ, у виборчих комісіях тощо, – але вони не обмежують прав людей, тим більше, що цю інформацію захищає закон.

Деякі правозахисники критикують запровадження персоніфікованих залізничних квитків – мовляв, це елемент тотального «поліцейського стеження». Але не менш сувора практика оформлення відповідних документів на авіаційному транспорті у них чомусь не викликає жодних заперечень. При цьому система іменних квитків і в першому, і в другому випадках має гарантувати людям  їхнє право на безпечне користування  транспортом.

  Кримінальні «збіги» стануть явними

– Час, який касир витрачатиме на введення до квитка персональних даних, не можна розцінювати як вирішальний чинник проти запровадження новації, коли йдеться про безпеку людей та припинення спекуляції, – продовжує Костянтин Бушуєв. – Практика довела, що персоніфікація – дуже корисна річ. Та вона – лише складова частина комплексу заходів із гарантування безпеки і правопорядку на залізниці. Державні монополії, зокрема «Укрзалізниця», й органи внутрішніх справ повинні вжити всіх заходів щодо максимально можливого спільного використання своїх сил і засобів.

Система іменних квитків допоможе міліції відстежувати рух викрадених паспортів і загалом втрачених документів, виявляти підроблені посвідки особи й відслідковувати інші аспекти безпеки. Органи внутрішніх справ зможуть у режимі реального часу оперативно порівнювати дві бази: міліцейську «Розшук» та «Магістраль» (умовна назва масиву паспортних даних, отриманих під час купівлі пасажирами залізничних квитків), що сприятиме профілактиці злочинності. Зрозуміло, доступ до акумульованих залізницею відомостей про громадян матимуть лише ОВС.

Іменна система працюватиме і на підвищення відповідальності поїзних бригад, які разом із міліцейським відомством повинні опікуватися безпекою на залізниці. За чинним на сьогодні порядком, якщо людина не встигає у касу і сідає у потяг в останню мить, вона може оформити документи на проїзд у начальника поїзда, який виписує квитанцію на придбання квитка. Нині тут не обходиться без порушень. Змінити ситуацію на краще має запровадження іменних квитків.

Хто повірить «безіменному» пасажиру?

Дехто може закинути ініціаторам запровадження іменних квитків: на носі – Євро-2012, а ми готуємо незручності сотням тисяч спортивних уболівальників і туристів. На думку Костянтина Бушуєва, «іменний чинник» не викликає особливого занепокоєння через кілька причин. По-перше, європейці досить законослухняні й виконуватимуть згадану норму. По-друге, значна частина вболівальників завчасно розробить свій маршрут і замовить пакет необхідних проїзних документів ще задовго до події. Не виключено, що футбольні  туристи оформлятимуть тури на чемпіонат через Інтернет. До речі, Укрзалізниця та Мінтранс суттєво прискорили реалізацію питання щодо розробки єдиного електронного квитка на різні види транспорту. За умови його запровадження відчутно погіршиться життя спекулянтів, зате воно спроститься для залізничників та їхніх клієнтів. Про росіян годі й казати – вони однозначно підтримують персоніфікацію квитків через зрозумілі причини.

Аспект останній – страхування. Чи на руку страховим компаніям запровадження іменних квитків? Безперечно, легше довести причетність конкретної особи до того чи іншого страхового випадку на залізниці, коли у неї на руках є іменний квиток, що підтверджує перебування пасажира у якійсь надзвичайній ситуації і виступає як доказова база. Але постанова Кабміну від 14 серпня 1996 р. №959 «Про утвердження Положення про обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті» не вимагає вказування прізвища у квитку, а виплата страхової суми має здійснюватися страховиком на підставі відповідної заяви пасажира, акта про нещасний випадок, листка про непрацездатність або довідки про інвалідність, а також страхового поліса чи документа, що його заміняє. Це один із «підводних каменів», який помітно стримує упровадження іменних квитків. На ділі ж пасажир, потрапивши у пригоду під час подорожі потягом,  має дуже незначні шанси отримати компенсацію за ушкодження, навіть якщо останні зафіксує травмпункт на залізниці. Тож іменний квиток може підняти рівень відповідальності перевізника перед людьми, яким надаються послуги, на вищий щабель.

Геннадій Карпюк, м. Київ

 

друкувати

Коментарi

Усі коментарі
Додати коментар

Інші статті