П'ятниця, 11 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Проблема
20/02/2015 11:57

Гіпнорозбійники: «зцілення» обманом

Практика довела: чи не сто відсот­ків тих, хто заявляє, що начебто наділений здібностями бачити минуле й майбутнє та зцілювати людей, насправді є відвертими шарлатанами. Якщо ж хтось із таких «провидців» і має владу над свідомістю інших, то використовує той хист зовсім не на користь громаді. Деяким «чародіям» вдається напрочуд майстерно маскуватися під генія – на кшталт ескулапа-вбивці й неабиякого трюкача Андрія Слюсарчука (Доктор Пі), запротореного судом на 8 літ за ґрати. Ми проаналізували міліцейські зведення за останні п’ять років і думки експертів, щоб дослідити проблему кримінальної езотерики. Щоб краще протистояти цьому явищу й не перетворюватися самим на загіпнотизованого кролика.

Стережіться гамірких місць
В українців склався певний шаблонний образ облудників такого ґатунку. Уява «малює» групку смаглявих жінок, які відають секретами НЛП і гіпнозу й здатні майже безпомилково визначати свою потенційну жертву. Найчастіше вони промишляють в містах, у гомінких місцях – на базарах, зупинках автотранспорту, вокзалах, велелюдних проспектах, у супермаркетах, неподалік навчальних закладів, у лікарнях тощо. Навідуються й до сіл – щоправда, там люди обережніші. Щодо регіонів зауважимо: неабияк активні злодійки-ворожки на Західній Україні (особливо на Закарпатті), на Донбасі, деяких південних теренах.
Хто потенційна жертва ворожок?
Об’єктами такого ошуканства, зазвичай, стають довірливі жіночки й дівчата. Що ж до вікових категорій, то більше піддані злодійським чарам пенсіонери. Вони ж і найменш привабливі як потенційні жертви, адже практично не мають статків. Молодь, переважно добре одягнених школярок чи студенток, зупиняють на вулиці й одразу приголомшують «страшною звісткою»: мовляв, батьків (дітей, кумів і далі за списком) «зурочили». Щоб зняти пристріт, треба якнайшвидше принести з хати гроші або золоті вироби. Пройдисвіти таки володіють азами гіпнозу – надто вже легко вони входять у довіру до жертв. Хоча фахівці зауважують: здебільшого лиходії просто не дають жертві часу на обдумування ситуації й тверезі висновки. 
Ворожки гастролюють переважно групками з 2-3 осіб. Мусимо визнати: це явище має повний набір ознак «етнозлочинності», оскільки надто часто на тому ловлять ромів. Точніше, ромок. У дуеті або тріо кочового «міні-табору» зазвичай є ватажок – гарно вбрана, упевнена в собі пишнотіла пані років 35-50, якій допомагають молодші й стрункіші «підмайстерки».
Оплата за сеанс «лохотерапії» – гроші й коштовності
Кажучи мовою протоколу, жертви самі віддають валюту (від кількох сот до десятків тисяч «зелених»), гривні (інколи астрономічні суми), а також ювелірні вироби, зрідка – мобілки чи якусь дрібну техніку, шуби. До чого починають частіше накидати оком, так це банківські картки – жертву супроводжує до банкомата ціла юрба «медіумів», які дорогою підтримують у власника рахунку потрібний їм стан керованого сом­намбулізму.
У вуличних «причеп» – сезонна робота
Зима й літо вирізняються сплесками активності кримінальних «хіромантів» та «цілителів», дещо менше їх видно навесні (навіть у них є дачі й городи), а от у повний релакс вони впадають восени, щоб з першими морозами відкрити черговий цикл «полювання». До речі, найпопулярніший час останнього – ранок та пообідня пора.
Купа жахіть та зваблень
Звісно, найпопулярніша тема в езотерошарлатанів – зняття пристріту й усіляких насланих лихими людьми (конкурентами, родичами, заздрісниками, колишніми коханими тощо) проклять і пристрітів. Вагітних жахають невдалими пологами, підлітків – близькою смертю батьків, дорослих – бідою з нащадками, багатіям віщують неодмінне розорення, якщо не пройти ритуал очищення, звісно ж, від зла, що криється в грошах. Далі в рейтингу легенд «змінювачів майбутнього» йдуть допомога в лікуванні, бізнесі, навчанні і, як тут без того, в амурних справах. Навіть успішні комерсанти донині, немов наївні діти, вірять у «примноження грошей» шляхом нерозбірливого буботіння, а тяжкохворі хапаються за будь-яку рятівну соломинку, не розуміючи, що ризикують пришвидшити свою зустріч із праотцями.
Як викрити аферистів
У міліції, до якої звертаються жертви, небагато шансів упіймати галасливих «провидців», відтак – знайти видурені цінності й довести провину облудників, щоб суд відправив їх за ґрати. Хіба якщо впіймати їх на гарячому. Тут важливу роль відіграють сторонні спостерігачі. Звісно, не йдеться про обман сам на сам, без свідків, у квартирі. Громадянам варто сповіщати правоохоронців одразу, щойно запідозрять, що на вулиці розігрують такий сценарій. І втрутитися, щоб зупинити ошукання.
Розшукати фігурантів важко, бо вони часто змінюють зовнішність, клеять вуса, надягають перуки, вдають «товстих» чи «старих», словом, то ще ті актори кримінальної «трупи». Приміром, якось в Ужгороді разом із шахрайкою людей «обробляли» якісь чоловіки в чернечих рясах, які гаряче переконували: ця «божа людина» прагне й може допомогти. На жаль, ту компанію так і не спіймали. Найефективніше документувати такі спектаклі в розпал вистави. Тоді є шанс зловити всю «трупу», а також встановити очевидців події. На жаль, ошуканий отямлюється щонайменше через 2-3 години після того, як добровільно розстався із цінностями. Сищикам неабияк складно добитись від нещасного чіткого пояснення всього, що відбулося, та опису негідників безпосередньо після факту шахрайства – у вирішальний для розкриття злочину період.
ми самі дозволяємо себе ошукати
Люди й у ХХІ столітті вірять у безглузді заклинання й неабияк лякаються «вироку долі», проголошеного вустами випадкової перехожої. Ми самі дозволяємо себе обдурити. Варто чесно зізнатися: жертва виступає спів­учасником злочинця. Впродовж століть кримінальне «таїнство» спустошує кишені, примушує через сором не розповідати про ганьбу ані родичам, ані право­охоронцям. Ця технологія, що убезпечує багатьох шахраїв від покарання, працює й донині, вона безвідмовна.
То як же це відбувається? Приміром, підходить до перехожої кілька жінок з пропозицією «поворожити». Одна бере клієнтку за руку й пильно дивиться у вічі. У тієї на якісь хвилини затьмарюється свідомість. У розпал ритуалу, коли увага жертви сконцентрована на подоланні раптово «діагностованої» загрози, шахрайки роблять свою справу – чужі гроші й коштовності перекочовують до них. Щоб «зняти» родове прокляття, люди, особливо дівчата, виносять з дому все цінне – золото, цінні папери, антикваріат. Приміром, якось у Горлівці дві жіночки змусили 17-літню студентку винести з квартири все золото, упевнивши, що родині загрожує смертельна небезпека. Зачарована юнка, й слова не сказавши батькам, які були вдома, зробила так, як їй наказали «провидиці». Отямилася дівка тоді, коли панянки розчинились у часі та просторі.
Саме тої миті, як ви читаєте нашу розвідку, яка-небудь цілителька в сьомому коліні «викачує» людині з вищою освітою курячими яйцями недуги і проблеми, що потребують зовсім інших способів вирішення. Для такого ритуалу потрібні кілька курячих зародків, два-три носовички й сірникова коробка. Клієнт собі по тілу катає яйцем, після чого в цьому яйцеві обов’яз­ково з’являється «кров’яний згусток» чи звідти витікає чорна рідина. Подеколи жертві показують пакети з розбитими яйцями, де лежать шматки тухлого м’яса чи жаби – ознаки наврочення. Буває, що ошуканих примушують розкладати ті пакети вздовж вулиці або просять замотати яйця і гроші в простирадло. Мовляв, так треба для «порятунку». Сищики і слідчі на місцях подій справді знаходять такі пакети чи інші докази. Що найдивніше: ані жаб, ані тухлятини в них немає. Фахівці пояснюють: так діє технологія штучного формування образів-примар. А «згустки» і «кров» – пересічний трюк ілю­зіо­ніста-початківця.
Звідки вони все про нас знають?
Почасти загіпнотизовані, навіть того не усвідомлюючи, розповідають ворожкам про сімейні, особисті проблеми, перебуваючи потім в упевненості, що ці інтимні подробиці їм оповіли таємничі незнайомки. Більшість жертв під час вищезгаданих маніпуляцій вказують на відчуття дивної покірливої слухняності й стан, схожий на сон.
Секрет успіху
Вуличні «хіроманти» – непогані психологи, вони безпомилково вгадують, хто готовий повірити їм: це, зазвичай, той, хто неквапливо йде кудись і про щось журиться. Один із секретів успіху «ворожок» – безупинна балаканина, структурована таким чином, щоб перевантажити мозок жертви інформацією. Навіювання буває таким сильним, що інколи ворожки примушують людину їхати в інший кінець міста й знімати готівку в банкоматі. І жертви з великими труднощами можуть згадати про цю подію.
Але маємо зауважити: коли сищики документують шахрайок, чимало з них зізнаються, що взагалі позбавлені здатності до навіювання!
Чорна магія існує тому, що хтось вірить у неї. Ми вже наперед налаштовані відчувати на собі її прояви. Чому ж так? А тому, що більшості з нас простіше перекласти відповідальність за власне життя на інших, виправдовуючи всі негаразди вірою в наслідки «наврочення». До ворожки, насамперед, ідуть непевні люди, ладні передати віжки власної долі комусь іншому.

Геннадій КАРПЮК, «ІЗ»

друкувати

Коментарi

Додати коментар

Інші статті