Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Проблема
25/02/2010 12:15

Не такий страшний колектор…

 Якщо є борг, то пістолет – до скроні, праску – на живіт…
Ось він, величезний всім привіт!

Це, звісно, «дієві» способи вибивання боргів, але вони не вписуються у межі чинного законодавства. Якщо ви не скнара і час від часу щось позичаєте своїм родичам, друзям, знайомим, то знаєте, як неприємно нагадувати, що вже час повертати борги. А уявляєте, як воно працівникам банківських чи інших фінансових установ, які щодня мають справу з непогашеними заборгованостями? Респектабельні костюми, інтелігентна мова, і в руках колекторів не бейсбольні бити, а теки з інформаційними паперами.

Сьогодення диктує нові умови відносин у сфері кредитування. Людині властиві прагнення до захисту від насилля і несправедливості, визнання значущості своїх поглядів. Захист, який надає їй правова держава, має забезпечувати демократія. Неприпустима ситуація, коли особа, реалізуючи свої законні права, наражається на перешкоди з боку владних органів, службових осіб, інших громадян. Розв’язання проблеми – у забезпеченні надійного захисту конституційного ладу, прав і свобод громадян, їх законних інтересів. Це має стати пріоритетним напрямом діяльності нашої держави та її інститутів.

Проблеми ж у банківській та фінансовій сферах позначаються на функціонуванні всієї економіки нашої держави. За таких обставин запровадження колекторських агентств (від лат. collector – збирач) має сприяти розширенню та зміцненню сфери кредитування шляхом задоволення майнових потреб пересічних громадян.

Колекторський бізнес зародився ще в 60-х роках минулого століття в США, а вже на початку 80-х поширився в Європі. Нині на Заході колекторських компаній більше, ніж банків (близько 6,5 тис. у США та майже 10 тис. у країнах Євросоюзу). Самі ж фінансові установи ніколи не займаються «вибиванням» боргів – вже на 90-й день несплати проблемну заборгованість передають колекторському агентству. Останнє, у свою чергу, або просто допомагає банку повернути борг за комісійну винагороду, або купує борг із дисконтом (тобто, зі знижкою), щоб потім повернути собі всі 100 відсотків.

Як правило, робота колекторських компаній передбачає такі етапи: м’який, ранній колекшен, жорсткий, юридичний, пізній. На першому етапі працівники агенцій спілкуються з боржниками телефоном, намагаються переконати клієнта повернути гроші. Займаються цим здебільшого професійні психологи.

Проте ділова та впевнена розмова, на жаль, приводить до тями незначну частину боржників. Спеціальна комп’ютерна програма переводить клієнта до наступної категорії – тих, до кого застосовується примусове стягнення. Жодних телефонних умовлянь, тепер головне – подивитися в очі боржникові. Тоді 90% людей, яких таки знаходять, як правило, гасять борги. До речі, в колекторських фірмах працює чимало колишніх працівників МВС і СБУ, які знають закони і засоби впливу на людину.

Для України колекторська діяльність нова і ще не має належного правового підґрунтя.

Юридичні аспекти
Слід зазначити, що колекторська діяльність має здійснюватися виключно в межах чинного законодавства України, а також з урахуванням умов договору з кредитором, які окреслюють коло повноважень колекторської компанії щодо стягнення проблемної заборгованості. Так, наприклад, застосування погроз убивством, знищенням або пошкодженням майна боржника є незаконним і тягне за собою кримінальну відповідальність (ст. 129, 195 КК України).

Якщо колекторська компанія повідомила вас про борг, не поспішайте з переказом грошей за вказаними в повідомленні реквізитами. Викинути лист у смітник не дозволяє совість? Тоді зателефонуйте авторові та запропонуйте надіслати вам копію договору, який засвідчує його правовідносини з банком. Якщо ж вам погрожують насиллям, звертайтеся до правоохоронних органів.

Працівники колекторських фірм у процесі психологічної обробки боржників не завжди кажуть правду. Наприклад, колектор може лякати боржника можливими санкціями – наприклад, позбавленням волі. Це вигадка, оскільки заборгованість за кредитом не може бути підставою для кримінального переслідування (інша справа, якщо кредит отримано злочинним шляхом – під заставу, якої не існувало, за підробленими документами тощо). А ще боржникові можуть розповідати, що чим пізніше він розрахується, тим більшими будуть витрати на нього колекторської компанії, які він зобов’язаний відшкодовувати. Таке твердження також неправдиве. Боржник не може бути винним більше, ніж це передбачено кредитним договором. Щоправда, якщо колектор звернеться до суду з позовом про стягнення заборгованості, він може претендувати на відшкодування йому відповідачем витрат на юридичну допомогу. Але ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що правова допомога надається особою, яка є фахівцем у галузі юриспруденції і за законом має право надати таку допомогу. З цього випливає, що витрати колекторської компанії на юридичний супровід будуть компенсовані лише в тому випадку, якщо її інтереси в суді представлятиме адвокат чи інший фахівець у галузі права. І, звісно, лише в тому разі, якщо суд задовольнить позов.

Ідеальним для банківських працівників, які хочуть скористатися послугами колекторських компаній, виглядає варіант, передбачений ст. 1011 Цивільного кодексу України. Згідно з цією статтею укладається договір комісії, за яким одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Під час укладання договору комісії колекторська компанія отримує від банку винагороду у вигляді частини коштів, які вона стягує з боржника.

Існує ще одна цілком законна підстава для колекторської діяльності. Згідно зі ст. 519 Цивільного кодексу, кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому колекторська компанія фактично купує у банку його дебеторську заборгованість. Як правило, за це колектор дає банку суму, в декілька разів меншу від суми заборгованості.

Те, що  закону про колекторську діяльність немає, ще не означає, що вона ведеться поза правовим полем. Адже ст. 1000 Цивільного кодексу України передбачено укладення договору доручення. За таким договором повірений (наприклад, колекторська компанія) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок довірителя (наприклад, банку) певні юридичні дії.

Психологічні аспекти

Колекторська діяльність потребує від працівників особливого психологічного напруження в процесі спілкування з боржниками. Постійні стреси, пов’язані з конфліктними переговорами, пошуком способів допомоги боржникам, брак часу – все це передбачає й увагу до психологічних аспектів. Різноманітні психологічні методики мають застосовуватися не тільки в роботі з боржниками, а й для корегування психологічного стану працівників, які здійснюють стягнення. Найактуальнішими з наявних методик (особливо для спеціалістів, залучених до особистого та телефонного спілкування з боржниками) можна назвати тренінги та підготовчі курси у сфері нейролінгвістичного програмування, соціоніки, тренінги з комунікації та переконання, жорстких переговорів тощо. Особливо важливим у ме¬жах підготовки працівників колекторської компанії є визначення категорії боржників (наприклад, за психотипами, соціальними характеристиками, умовами виникнення заборгованості, готовністю контактувати та розв’язувати проблеми тощо), методики виявлення брехні, техніки ефективного переконання тощо. Також зазначимо, що представники колекторських компаній можуть телефонувати і на роботу, і в нічний час додому, таким чином здійснюючи психологічний тиск на боржника.

Організаційні аспекти

Загалом явище колекторської діяльності на теренах України поступово набирає обертів. Оскільки ці відносини для нашого суспільства досить нові, фактично здійснюються на межі дотримання та порушення законодавства, то природно, що така діяльність привертає увагу правоохоронних органів.

Чи готові їх працівники до такого перебігу подій? Наведемо деякі факти. Як уже було зазначено, труднощі в розслідуванні фактів неправомірної колекторської діяльності можуть виникати через те, що в таких фірмах працюють чимало осіб з досвідом роботи в МВС і СБУ. Нещодавно в Севастополі було затримано двох колекторів, які представлялися міліціонерами. Вони діяли під виглядом працівників служби боротьби з економічною злочинністю. Причому заборгованість за кредитами повністю йшла до кишень самих махінаторів. Такий випадок стався і в Маріуполі, коли боржник намагався спалити себе живцем у приміщенні банку після того, як до нього завітали колектори.

Щодо готовності правоохоронців до розкручування справ нечесної колекторської діяльності, то заява Міністра юстиції України М. Онищука, який  оголосив колекторів поза законом, аж ніяк не проливає світло на шляхи розв’язання проблеми.

Зокрема, її дослідженням займається Академія управління МВС – провідний вищий навчальний заклад управлінського спрямування з потужними науково-педагогічними кадрами, які відображають у навчальному процесі управлінського складу системи ОВС проблематику нових відносин. Так, урегулюванням відносин у цій царині займаються працівники кафедри цивільно-правових дисциплін, де викладається «Корпоративне право». Їхня робота зорієнтована на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної постійно оновлювати свої професійні знання та швидко адаптуватися до змінних умов ринкової економіки.

Одним із результатів співпраці з представниками практичних підрозділів ОВС є розробка загальнокафедральної теми наукового дослідження, що має назву «Практика застосування положень цивільного законодавства щодо діяльності органів внутрішніх справ України».

Це дослідження покликане сприяти реальному захисту загальнолюдських цінностей, прав, свобод та інтересів особи, що є найважливішим фундаментальним завданням правової держави.

Олег Лов’як,кандидат юридичних наук, для «ІЗ»

 

друкувати

Коментарi

Інші статті