Фальсифікати
Кожен пересічний громадянин знає, що нині майже вся ковбаса робиться із сої, молоко – з порошку, морозиво не містить молочних жирів, а в солодощах та соках – безліч барвників та різноманітних харчових добавок… Словом, у продуктах багато чого є крім того, на що очікує покупець.
Однак це не найстрашніше. Куди гіршим аспектом питання нашого харчування є фальсифікати. Коли йдеться про одяг чи компакт-диски – тут страждають ім’я компанії або бренд, а коли про продукти харчування, напої, ліки – це вже стосується здоров’я, а, може, й життя! Про те, що ми купуємо і які товари найчастіше підробляють в Україні, – в нашому матеріалі.
З кожним днем все більшої популярності набуває незаконне використання товарних знаків відомих вітчизняних та зарубіжних виробників. Приміром, в упаковку (пакетик) відомого улюбленого напою розфасовують змішану у… бетономішалці каву низької якості з вершками та цукром і продають…
За інформацією Департаменту ДСБЕЗ, аналіз криміногенної ситуації на споживчому ринку нашої країни свідчить про те, що виробництво та реалізація саме такої продукції є одним із основних видів правопорушень. Виготовлення фальсифікованої продукції здійснюється як на території України, так і за її межами. А місцем підпільних цехів необо¬в’язково стають підвали чи сараї. дуже часто орендуються і доволі цивілізовані місця.
Що стосується «імпортного» фальсифікату, то в основному він надходить до нас із Росії, Польщі, Туреччини, Румунії, Угорщини, Китаю. Таку продукцію зловмисники завозять контрабандно, без відповідного митного оформлення. А збувають її на ринках та в місцях стихійного продажу товарів за нижчою ціною. Найбільш відомими серед місць реалізації підробок є ринки «7-й кілометр» (Одеса), «Троєщина» (Київ), «Товкучка» (Хмельницький), «Барабашовка» (Харків), «Калинівський» (Чернівці). Й знову ж таки повернемося до давно відомої істини: не було б попиту – не було б і пропозиції.
Найбільшого поширення на теренах нашої країни набуло розповсюдження фальсифікованих лікеро-горілчаних виробів, слабоалкогольних напоїв, кави, чаю та цигарок.
«На каву…»
Часто ці слова ми промовляємо, запрошуючи друзів, рідних та знайомих у гості. Інколи дивуємося, чому наша улюблена кава має якийсь інший смак та запах. В таких випадках ми нарікаємо на погану якість води тощо, однак мало хто замислюється, що у філіжанці завареної вами кави може бути не ваш улюблений напій, а бурда, замішана та розфасована у якійсь підсобці.
Так, нещодавно працівники відділу боротьби з економічною злочинністю ГУМВС в АР Крим викрили підпільний цех, у якому спритники «готували» каву, прикриваючись відомим брендом. Суміш для пакетиків складалася з кавового порошку невідомої якості, сухого молока та цукру. Всі інгредієнти напою змішувалися у… бетономішалці. Прибуток від такої діяльності був чималий, адже щодня тут виробляли близько тонни кавового напою. Правоохоронці вилучили у фальсифікаторів 40 тонн готової продукції, у тому числі й 47 тис. упаковок фасованого продукту на загальну суму понад 70 тис. грн, 350 мішків кавового порошку, близько 200 – сухого молока і величезну кількість рулонів етикеток із назвою продукту, а також спеціальне устаткування. Висновок, зроблений експертами: продукт небезпечний для життя. Сума завданої правовласникам матеріальної шкоди становить 900 тис. гривень. Аби вивезти фальсифікат на звалище, довелося завантажити дві величезні «фури». Наразі порушено кримінальну справу.
Нещодавно й працівники управління ДСБЕЗ Житомирщини вилучили велику партію підробленої кави.
Оперативники вже деякий час спостерігали за роботою власниці цього товару. Ще наприкінці липня минулого року під час перевірки одного з ринків, що у м. Коростені, правоохоронці вилучили відразу на кількох торговельних точках майже 250 одиниць упаковак кави відомого бренду з ознаками підробки. Під час перевірок підтвердилось – це фальсифікат. Весь товар було конфісковано, а його власницю попереджено про заборону продажу цієї продукції. Проте жінка вирішила не відмовлятися від вигідного бізнесу. Упродовж вересня-жовтня на тих же торгових місцях було зроблено кілька закупівель кави невеликими партіями. Експерти знову ж таки підтвердили її несправжність.
Після цього оперативники провели масштабнішу операцію, придбавши 400 упаковок кави на суму близько 20 тисяч гривень. Жінка трохи боялася та кілька разів упродовж дня змінювала місце зустрічі, перевіряючи, чи за нею та покупцями не стежать. Зрештою, все сталося на околиці, куди під’їхав мікроавтобус із товаром. Під час його розвантаження й відбулося затримання бізнес-леді.
Наразі вирішується питання про порушення кримінальної справи відразу за кількома статтями Кримінального кодексу України. Зокрема, за незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару та випуск або реалізацію недоброякісної продукції.
Склянка води
Давно минули часи, коли втамувати спрагу можна було склянкою води з-під крана. Нині всі від малого до старого знають, що не варто використовувати таку воду для приготування їжі чи напоїв. Те, що вона неякісна, зрозуміло навіть без її аналізу: достатньо залишити воду в посудині на кілька хвилин, як там з’явиться осад. Що вже й казати про неприємний запах, якщо аква постоїть в банці день-два. Тепер чи не в кожному домі та офісі є фільтри для її очищення, дехто воду купує в магазині. «Цеховики» й у такій ситуації знайшли вигоду… Так, у Волинській області директор одного з підприємств організував підпільний цех з розливу води. Аби набити своєму товару ціну, спритник вирішив скористатися розкрученою маркою. Через таку фальсифікацію постраждалому товариству завдано збитків на загальну суму 170 тисяч гривень. Проти організатора порушено кримінальну справу.
Нажитися на склянці води вирішив ще один ласий до заробляння грошей «з повітря». Цього разу правоохоронці «познайомилися» з водоторговцем із Луганщини. Злочинець вирішив не вигадувати велосипеда, тож у склянки відомої торгової марки він заливав звичайну воду з водопроводу. «Мудрування» цього цеху з розливу фальсифікованої питної води завдали правовласнику матеріальних збитків на загальну суму понад 280 тисяч гривень. Тепер ініціатору такого виробництва загрожує кримінальна відповідальність.
Алкоголь
Про шкоду від алкоголю вже сказано чимало. Однак деякі українці не уявляють свята чи горя без чарчини. Хильнути оковитої бажаючих не меншає. Не відбивають бажання хильнути чарчину навіть повідомлення про отруєння оковитою. Виробники ж одноголосно стверджують, що їхньою продукцією отруїтися неможливо. Натомість усі звинувачення сипляться на неякісні харчі, що вживаються разом зі спиртними напоями, або той-таки фальсифікат. До речі, не всі відомі виробники горілчаних товарів визнають можливість підробки їхньої продукції: мовляв, у нас надійна система захисту і тому подібне…
Варіацій причин отруєння існує чимало, проте незаперечним є те, що не кожен організм витримає вживання спирту з водою. Саме такі компоненти найчастіше стають вмістом пляшок з відомими назвами виробників та потрібними захисними елементами, які за бажання нескладно придбати.
Недалеко відійшов від цієї нехитрої схеми створення «горілки» і 40-річний мешканець Умані, що на Черкащині. Нещодавно правоохоронці припинили підпільне виробництво горілчаних виробів, яке він самотужки організував. Працював обережно, протягом тривалого часу йому вдавалося уникати уваги правоохоронців. Як стало відомо, фальсифікатор виробляв товар у себе в квартирі, а збував готовий напій місцевим жителям за ціною 16 гривень за літр. Аби збільшити виробництво, а отже – й прибуток, зловмисник згодом узяв в оренду окремий будинок. Під час обшуку домашнього міні-заводу вартові порядку вилучили готової до продажу горілки на суму близько 97 тисяч гривень. Крім цього, там знайшли й необхідне для виробництва фальсифікату приладдя.
Правоохоронці Луганської області також завадили новоспеченому виробникові. Не маючи ніякого дозволу на виготовлення алкогольних напоїв, чоловік усе ж займався цією діяльністю. До того ж використовував фальшиві марки акцизного збору. З цеху вилучено 1750 літрів спирту, що за цінами чорного ринку коштує близько 100 тис. гривень, та 21 тис. 500 марок акцизного збору, корки, порожні пляшки та інші необхідні «атрибути». Варто наголосити, що саме продаж горілки з цього підпільного цеху горілки призвів до отруєння багатьох громадян. Нині триває слідство.
На Львівщині теж борються з цією проблемою. Так, працівники ДСБЕЗ вилучили фальсифікат горілки на суму 180 тис. гривень. Власники перевозили товар за підробними документами для реалізації його на території області. Загалом там було 10 тисяч пляшок із фальшивими марками акцизного збору.
Варто згадати, що за незаконне виготовлення підакцизних товарів із недоброякісної сировини, що загрожує життю та здоров’ю людей, та їх збут організаторові такого заробітку може «світити» до 10 років в’язниці.
М’ясне питання
Багато уваги приділяється інспекторами державного нагляду Держкомстандарту України належній якості м’ясної продукції. Так, за їхніми даними, за рік, що минув, вони перевірили майже 300 тонн свіжого та замороженого м’яса і м’ясних напівфабрикатів. Понад 16 відсотків цієї кількості не відповідало нормативній документації. Різноманітні порушення були виявлені на підприємствах кожної області нашої держави! Що ж стосується ковбасних виробів, то із перевірених протягом 2009-го із перевірених 57,5 тонни продукції 40 відсотків не відповідало нормам! З проведеної 301 перевірки в 259 випадках виявлено порушення.
Працюють у цьому напрямі і працівники відділу ветеринарної міліції Київської області. Так, з початку року ними вилучено з обігу близько 27 тонн неякісної риби та м’яса. Вартість цієї продукції сягнула 1,5 мільйона гривень!
Днями під час перевірки забійного цеху на Київщині правоохоронці виявили 3,5 тонни курятини, термін придатності якої вже минув. Крім того, 15 тонн м’ясної продукції зберігалися в пластиковій тарі, що забороняється. Після проведення бактеріологічних досліджень з’ясувалося, що у м’ясі є збудники кишкових інфекцій. Зіпсований товар утилізовано. Робота цеху тимчасово зупинена.
Перевіривши рибопереробний цех у Вишгородському районі області, міліціонери також знайшли чимало «цікавого». Цього разу їхньою знахідкою стали 2 тонни риби без маркування та понад 4 тонни продукції, термін придатності якої закінчився. Продукцію вилучено та знешкоджено.
Анна Рєпіч, «ІЗ»
