Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Проблема
16/02/2010 15:00

Хабар як різновид національної валюти

Люди вже звикли «підгодовувати» чиновників і сприймають це майже як об’єктивну невідворотність. На переконання фахівців-практиків, які протистоять корупції, зловживання людей при владі існуватимуть, поки в їхніх руках буде розпорядча функція «давати чи не давати», «виділяти чи не виділяти», тобто поки вони залишатимуться власниками-монополістами. А до тієї пори роботи з викриття хабарників у працівників служби боротьби з організованою злочинністю не убуває.

Хабарникам привілля

Десятки регулюючих функцій, розподілених між різними органами та відомствами, є дестабілізуючими чинниками. Саме ці функції чиновника дозволяють діяти за цинічним принципом: «Я вирішую – а ви за це…». Сприяє такій ситуації і фактична безкарність хабарників: чим вищий щабель влади вони займають, тим недосяжніші для осудності. У цивілізованих країнах будь-яка особа, не лише судима, а взагалі звинувачена в хабарництві, відсторонюється чи звільняється з посади. В нас діють інші принципи. Така адміністративна норма відповідальності, як зняття з посади, скасована парламентом. Фактично залишилися лише штрафи, та й ті – символічні. І це в той час, коли вітчизняним Кримінальним кодексом чітко визначається цілий спектр важелів відповідальності за корупційні дії.

Стиль взаємин між бізнесом і громадою з одного боку, та органами управління, влади та контролю – з іншого може нарешті змінитися, якщо суспільно-економічні відносини в державі зазнають якісних змін. Такі зрушення невідворотні, приміром, у разі створення «єдиного вікна», до якого необхідно звертатися громадянину. А не так, як нині, коли тих «вікон» – безліч і до кожного потрібно подати гроші. З цих «вікон» споглядають і смикають за будь-якого слушного приводу. На ниві регуляції життєвих проблем «пасеться» багато різних органів, які почасти дублюють функції. Значна частина економіки знову сповзла в «тінь». Тому й виникають «конвертаційні центри». А хто їм, даруйте на слові, «утримує дах»? По суті весь злочинний промисел перебуває під чиїмось контролем.

Той, хто дає – сподівається в такий спосіб вирішити своє питання. Але хабарник часто-густо одним внеском не обмежується й «садить прохача на голку» залежності від його послуг. Опинившись перед необхідністю далі сплачувати ще більше, той або потрапляє в кабалу, або звертається до міліції чи прокуратури. Звісно, за законом має відповідати не тільки той, хто бере, а й той, хто дає: викорінити це зло можливо лише водночас із двох напрямів.

Охочих до «дерибану» прибуває

В активі ГУБОЗ МВС – торішнє резонансне викриття й затримання на гарячому голови однієї зі сільрад Баришівського району Київщини, яка вимагала понад 4,5 млн гривень у підприємця за виділення йому земельної ділянки площею 9 га. Стараннями борців з організованою злочинністю набув розголосу й понадмільйонний хабар (у доларах), якого вимагали голова Малоріченської сільради Алушти, депутат цієї ради та їхній посередник. Саме така ціна була встановлена підприємцю з Російської Федерації за сприяння в оформленні оренди на наділ площею 5 га. Крім того ще півмільйона, щоправда в цьому разі в гривнях, росіянин мав сплатити до бюджету села. Спритники були затримані в одній з нотаріальних контор під час отримання від клієнта 750 тисяч доларів – частини визначеного ними «гонорару».

Підрозділами боротьби з організованою злочинністю вже цього року задокументовано майже два десятки фактів хабарництва. Приміром, на Вінниччині викрито голову Мізяківсько-Хутірської сільради, який домігся 700 тисяч, так би мовити, «конвертних» гривень від претендента на два гектари чорнозему. У цьому ж регіоні очільник одного з відділів Жмеринської РДА «душив» підприємця, якому обіцяв продовжити термін оренди полів і нив, і тягнув час, доки той не з’явився із 32 тисячами в національній валюті. Але ж із міченими та ще й не сам, а з міліцейськими оперативниками. Тим часом у столиці бозівці викривали вимагачів із дещо іншої «парафії» – двох державних виконавців, які встановили «таксу» в 7 тисяч доларів за закриття стосовно однієї киянки виконавчого провадження. Прокуратурою порушено щодо них кримінальну справу.

Працівники Центрального антикорупційного бюро ГУБОЗ спіймали на гарячому чільника райдержадміністрації на Черкащині, який поклав до кишені «скромненьких» 70 тисяч гривень, взятих у представника одного з тамтешніх ТОВ, якому треба було заручитися підтримкою чиновника в укладенні угоди про оренду, а надалі і приватизацію 116-гектарної латифундії. За матеріалами борців з організованим криміналом Генпрокуратура порушила кримінальну справу. Тож адміністратор районного масштабу змушений поцікавитись меню в СІЗО, куди він потрапив за рішенням Печерського райсуду Києва. Підписка про невиїзд – таке рішення згаданий суд виніс і щодо одного з керівників управління юстиції Черкащини, який ще в жовтні минулого року «погорів» на 20 тисячах доларів за сприяння краянину в його працевлаштуванні нотаріусом.

Комерсант, який добивався від депутата Мачухівської сільради Полтавщини сприяння в позитивному вирішенні питання про виділення йому 25 соток оспіваної Гоголем землі під новобудову, ледь не позолотив ручку народного обранця 130 тисячами гривень. Уберегла міліція. Викрито також сільського голову у Зборівському районі Тернопільщини, який за «дрейф» третини гектара під оруду забудовника вимагав 140 тисяч гривень.

Примітно, що посади сільрадівського та районного рівня стали настільки корумпованими, що до ресурсно-розподільчих крісел потяглися черги претендентів, серед яких вочевидь чимало охочих долучитися до «дерибану». Заради Посади вони йдуть на все: купляють дипломи, «вибілюють» біографії, сплачують чималі суми тощо, аби тільки опинитися серед «кадастрової» братії.

Приводи штучні – гроші реальні

«Кадастрову» тему яскраво ілюструє торішнє викриття, що відбулося в Харківській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру». Керівники цього закладу вже давно підозрювалися сищиками Північно-Східного міжрегіонального антикорупційного бюро ЦАКБ ГУБОЗ МВС у систематичному вимаганні хабарів у юридичних та фізичних осіб. Чималим доважком до державної платні їм слугували неофіційні «доплати» за перевірки обмінних файлів і видачу реєстраційних карток земельної ділянки. За сотку землі брали 1 – 10 тисяч доларів.

Приводи для отримання хабарів ними створювалися абсолютно штучно – приміром, затримували час розгляду або відмовляли у видачі документів нібито через брак бланків карток, що не відповідало дійсності. Одного дня на 7-й поверх до «кадастрового» офісу прийшла чергова «дійна корова»: за оформлення техдокументації, що надавала право розпоряджатися земельною ділянкою, від пані вимагали дуже мало – п’ять тисяч доларів, які потрібно було занести до кабінету заступника керманича філії. Як тільки-но клієнткою були виконані всі вимоги, до «гнізда» вимагачів завітали оперативники. Вони встигли з допомогою відповідної техніки зняти ціле «кіно», доволі адекватно сприйняте в Генпрокуратурі, яка стосовно хабарника порушила кримінальну справу, вже скеровану до Дзержинського райсуду Харкова.

Хабарники зі стажем, тепер перебувають насторожі – адже в тому ж харківському кадастрі міліція нещодавно вже затримувала посадовця. Нині вони роблять усе можливе, аби убезпечитися: встановлюють обладнання, що захищає від прослуховування, маскують у кабінеті, в приймальні й навіть коридорі відеокамери, обзаводяться приладами для радіоелектронних перешкод. І не випадково, в здирників є підстави боятися міліції, яка нерідко ловить їх на гарячому, коли аж ніяк не відкрутитися.

Геннадій Карпюк, для «ІЗ»

 

друкувати

Коментарi

Усі коментарі
Додати коментар

Інші статті