Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Проблема
15/02/2010 10:26

Артур – вже не «король»,а Шарика надули німці

Переважна більшість «злодіїв у законі» Східної Європи нині перебуває на території Росії – стверджують фахівці ГУБОЗ МВС України. Але у жовтні минулого року російська Держдума прийняла законодавство, яке передбачає для тих «коронованих осіб» посилену відповідальність (від 12 до 20 літ неволі, або довічне ув’язнення) і обов’язкове врахування згаданого статусу як обтяжуючої обставини. Ситуація чимось нагадує повальне вигнання кілька літ тому кримінальниів із Грузії, – дехто з них шукав і знаходив у нашій країні  прихисток. Отже, з поправкою на євразійські масштаби РФ, це може означати, що марево загрози наступної злодійської міграції – російської, перед котрою візити домушників і татуйованих «князів» з Колхідської рівнини і берегів Ріоні виявляться другорядними витівками, набуде цілком реального наповнення. Звісно, якщо цей момент проґавлять правоохоронці – чого, сподіваємося, не станеться. Впевненості додає те, що українська міліція вже має досвід з відстеження міграцій усяких кримінальних елементів й подальшої нейтралізації їхнього впливу через діяльність спецпідрозділів боротьби з етнічною злочинністю та «злодіями в законі», створених у структурі БОЗ і карного розшуку.

П’ятеро кримінальних «князів» відреклись від титулу

У результаті комплексної роботи служби, тісної співпраці з іноземними колегами, передусім з Російської Федерації, минулоріч ГУБОЗ вдалося припинити діяльність 18 «злодіїв у законі», які намагалися долучитися до так званого «перерозподілу сфер впливу» в нашій країні. Завдяки бозівцям чотирьох «авторитетів» заарештували, а десятьох видворили, заборонивши їм в’їзд до України на 5 літ. Уже цього року така прикрість сталася з добре відомим у вузьких бандитських колах Кардавою Гєзо (Гізо Гальський), неодноразово судимим за тяжкі злочини у Грузії і Росії. Його затримали 14 січня, а за тиждень рейсом «Київ-Тбілісі» повернули на батьківщину. Цікаво, що Гізо перебував в Україні нелегально й намагався контролювати ділків тіньового бізнесу Одеського регіону, що раніше перебували під крилом іншого відомого «законника» Кухілави (Антімоза). Останнього депортували ще у травні 2009-го не зважаючи на те, що мав серьйозні корумповані звязки і вже давно легалізувався в Україні. До речі, тоді виявили схему за якою іноземці отримували посвідки на проживання, цьому сприяв хтось із правоохоронців…

До того ж під опікою української пенітенціарної системи нині відбувають покарання два «злодії у законі». Приміром, вже понад 10 літ у одиночній камері вінницької в’язниці відбуває довічне ув’язнення Артур Ярошевський (Артур), якого на нари відправила страшна «витівка», влаштована ним у компанії блатних друзяк в одеському барі «Суворовський» у травні 1997-го. Тоді він через конфлікт із «сусіднім столиком» розстріляв і закидав опонентів гранатами – загинуло 2 охоронці й 3 відвідувачі, 17-х було поранено. У тій же зоні коротає час і Автанділ Антадзе (Авто), затриманий на Вінниччині зі зброєю, наркотиками й підробленим паспортом, за що отримав п’ятирічний термін.

Ще один український «авторитет» – одесит Валерій Шеремет (Шарик), на рахунку якого 7 «ходок», контролював зграї кишенькових злодіїв у Південній Пальмірі. Нещодавно він потрапив у руки німецької поліції. Причому не без допомоги бозівців, які підказали колегам, що у Німеччину разом із сином виїхав небезпечний кримінальник. Згодом Шарик погорів на квартирних крадіжках і нині очікує вердикту суду. «Забиває» найкраще місце на нарах і Чхартішвілі Паата (Принц) – викритий миколаївською міліцією грузинський нелегал та «злодій у законі», причетний до обігу важких наркотиків. Під час затримання у нього знайшли героїн і ювелірні вироби.

Ще п’ятеро «авторитетів» останніми роками взагалі відреклись від титулу, написавши відповідні заяви. Це такі вже згаслі «зірки», як Вася Ушастий з Києва чи відряджений на 16 літ за вбивство комерсанта до Сокальської виправної колонії Львівщини Хівря (або Хохол, Герцог). Добровільно пішов на пенсію 80-літній старожил злодійського руху Одеси Дубина, що відрікся від «касти». Але серед «відказників» є і досить молоді люди – приміром, 36-річний Льоха Краснодонський – колишній спортсмен із Луганщини, який нині перебуває на обліку у психдиспансері, позаторік зрікся «титулу». Іншим відомим «капітулянтом» став Крамар (або Біс, Микола) – зухвалий грабіжник і злодій з Полтавщини.

Деякі жертви «законників» не йдуть у міліцію

Нині «авторитети» вже не мають важелів впливу в Україні, як це було 10-15 літ тому. Тим не менше, як свідчить практика, діяльність «законників» створює конфліктні ситуації, – такі, як минулорічна стрілянина в Голосіївському парку столиці чи замовне вбивство власника київського торгового центру «4ROOM» Алояна у жовтні, коли загинули 2 працівника «Титана».

За останніми даними, найбільше «авторитетів» до нас наїхало з Грузії, – через прийняття цією країною у 2005-му закону про притягнення до суворої відповідальності «коронованих» злодіїв у разі доведення їхньої причетності до криміналу (від 8 до 12 років в’язниці). Це такі люди, як викритий столичним ГУБОЗ в результаті спільної із російськими колегами спецоперації кримінальник Матєвич, який збирався очолити міжнародний трафік важких наркотиків з Росії через Україну до Західної Європи. Нині у спеціально створеній у Грузії в’язниці відбуває покарання майже 50 «злодіїв у законі». Другий за значенням «експортер» лиходійської еліти в Україну – Росія. За національною ознакою далі місця цього рейтингу розподіляються так: азербайджанці, вірмени, чеченці. Своїх доморощених «злодіїв у законі», українці, якщо можна так висловитися, «виховали» не так багато  – п’ятеро.

Однак, упіймані заїжджі «авторитети» не завжди змиряються із долею висланця. Відомою є історія грузинського злодія Рамаза Кутаїського, який до березня 2008-го був «наглядачем» Ростовській області РФ, допоки його не викрили рубопівці. Росіяни намагалися депортувати його до Грузії через Україну. Чому намагалися? А тому, що до Тбілісі в’язень не долетів, а зумів фантастичним чином щезнути під час нетривалого перебування літака в аеропорту «Бориспіль». Півтора року Рамаз переховувався у Києві, заробляв на крадіжках із квартир і авто, але нещодавно столичному УБОЗ пощастило вирахувати його разом із помічником.

За оперативною інформацією, в Україні перебуває кілька десятків «злодіїв у законі», яких насправді не так легко вирахувати. Адже «авторитети», коли переховуються, не гуляють вільно вулицями – з’являються лиш у добре перевірених місцях. Вони непередбачувані, ведуть активне кримінальне життя, підтримують засуджених у місцях позбавлення волі через так звані «общаки» й мають дві основні робочі спеціалізації. Одні контролюють великі (й не дуже) угруповання крадіїв, грабіжників і розбійників, нерідко беруть безпосередню участь у наскоках. Другі, або «авторитети» нової формації, які мало дотримуються злодійського кодексу, найбільше цікавляться бізнесом – як «тіньовим», так і участю в легальних видах підприємництва. Тим людям і їхньому оточенню нерідко інкримінують участь у всіляких доходних оборудках і загалом аферах у сфері економіки. В орбіту їхнього інтересу потрапляють такі об’єкти, як порти, ринки і пов’язана з ними контрабанда. Щоб прокручувати залучені у своїх схемах мільйони (можливо, мільярди), «авторитети» налагоджують зв’язки серед чиновництва (читай – купляють їх), очільників держпідприємств, правоохоронних структур, суду. Їхніми друзями нерідко стають і доволі відомі політики.

Загалом «кодекс злодіїв» не вітає насилля, але, за потреби, VIP-крадії не відмовляються від кривавих акцій. Приміром, чеченські «князі» вирізняються жорстокістю, скоюють вбивства, викрадають людей задля отримання викупу.

$1,2 млн «на лапу» – і злодій стає «політичним біженцем»

Окремої оповідки заслуговує історія нещодавньої екстрадиції з України азербайджанського «авторитета №1» Ровшана Рафіка Огли Джанієва на прізвисько Ровшан Ленкоранський (всього є 16 «законників» азербайджанського походження), він, з лютого 2007-го перебував у міжнародному розшуку за скоєння низки злочинів.

Ровшана, який перебуває на вершині злодійської ієрархії, вважають одним з найавторитетніших кримінальників на теренах СНД і України. Свого часу, коли майбутній кримінальний бос ще був підлітком і зростав у пристойній родині, його батька вбили (він працював у міліції). Поки тривали слухання щодо підозрюваного у тій розправі, малий Ровшан дістав десь пістолета і проніс його в зал, де розглядалася справа. У зручний момент хлопець вистрілив крізь ґрати і смертельно поранив убивцю батька. Відсидівши кілька літ у в’язниці для неповнолітніх, він вирішив піти злочинним шляхом.

Незабаром уродженець Баку піднявся на кримінальний п’єдестал у себе на батьківщині, а згодом став впливовою фігурою серед собі подібних у Росії, Україні і навіть Європі. Приміром, серед його добрих знайомих був і не так давно убитий у Москві В’ячеслав Іваньков (Япончик), на поховання якого з’їхалася мало не половина російської Держдуми. Після загадкової ліквідації московського «авторитета» Ікмета Мухтарова, з квітня 2006-го він узяв під оруду тамтешню азербайджанську злочинну рать. Уникаючи переслідування поліції Азербайджану, кілька літ тому перебрався в Україну, де займався звичними речами.

Рік тому відбулося перше затримання Ленкоранського в Україні. Тоді за запитом азербайджанської поліції, яка підозрювала кримінальника у замахові на вбивство і незаконне зберігання зброї, його мали видворити на батьківщину. Оперативники знайшли у нього російський паспорт, але РФ позбавила його громадянства. Шевченківський райсуд Києва заарештував злочинця на 40 діб. Під час допитів «авторитет» поводився зухвало, не приховуючи відрази й ненависті до тих, хто його затримав. І дійсно, напередодні екстрадиції Держкомітет у справах національностей та релігій якимось дивним чином надав Джанієву статус політичного біженця (ціна цього питання – 1,2 млн доларів).

Його звільнили. Тим не менше, «біженець» від звичного ремесла не відмовився. Дотримуватися законослухняного способу життя йому не дозволяли, як власні переконання, так і амбіції й обов’язки коронованого злодія, в якого напрочуд багато «відповідальних» функцій. Джанієв неодноразово відвідував і сам організовував кримінальні сходки в Росії та Європі.

Згодом Генпрокуратура опротестувала біженський статус злодія, а щодо заступника голови Держкомітету у справах національностей та релігій за матеріалами ГУБОЗ порушила кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем. Перші два суди «авторитет» виграв, але Вищий адміністративний суд зрештою позбавив його часткової недоторканності. Втім, Джанієв продовжував переховуватися в Україні.

Минулоріч у грудні його знову заарештували. На пару з ним попався і росіянин, що мешкав у Києві і був власником столичного ресторану. У нього в авто знайшли пістолет Форт-12Р із набоями. Документування виявилося напрочуд складним – фігурант перебував під захистом приватного охоронного агентства, «бодігарди» котрого були озброєні… мисливськими карабінами «Вулкан» і пістолетами для відстрілу гумових куль.

Українці на Ровшана доказового компромату не зібрали. Хоча, є певні відомості, що він займався вимаганням, але ці матеріали, вочевидь, чекатимуть кращих часів – маю на увазі те, що Джанієв, хоч би як у нього не склалася доля в Азербайджані, прагне повернутися в Україну…

Учасникам «авторитетної сходки» загрожує депортація

Варто згадати й найрезонансніші «сходки», – звісно, ті, які міліції вдалося зірвати. Як вдалі приклади, можна навести розгін березневої у Києві та серпневої у Сумах спільних  україно-російських «конференцій» контрабандистів, організованих Льорою Сумським. У Криму Макалатія Каха (Каха Новоросійський), якого шукали правоохоронці Росії за розбої і вимагання, намагався у серпні організувати черговий «симпозіум», але невдало. Цього разу його ораторське мистецтво оцінили не лише брати по цеху, а й оперативники, які продовжили протокольне спілкування в міліції Євпаторії. Згодом Каху депортували.

У наступному епізоді кайданки клацали на руках іншого режисера кримінальної «тусовки» – 57-річного російського рецидивіста «законника» Ромзона Арабулі (Робінзона), вже депортованого до Москви. Він займався рекетом, кіднепінгом та розборами... Ця фігура цікава тим, що він зміг вислизнути із російської колонії суворого режиму в Тюмені, де сидів за вимагання 20 тисяч доларів. Його поплічники на волі підробили медичні документи, за якими у в’язня «намалювався» рак печінки і Арабулі розпрощався із зоною. Згодом обман розкрили і «смертельно хворого» хитруна оголосили у міжнародний розшук. Майже на рік Робінзон забув про баланду – допоки його не викрили московські рубоповці. Три роки тому у столиці РФ на нього вчинили замах, коли «авторитет» сідав у «Lexus», кілер почав стріляти з «Макарова». Водієві тоді куля влучила в живіт, а «босу» – в голову. Із роздробленою щелепою Арабулі потрапив у «Скліф». Потім виявилося, що це помста Беслана Джонуа – абхазького колеги Робінзона. Після лікування, від гріха подалі, останній перебрався до України, де, поки міг, контролював сферу крадіжок дорогих іномарок і поставки наркотиків.

Та найврожайнішим на «сходки» для ГУБОЗ став минулорічний жовтень. Поблизу київського кафе на Великій Васильківській оперативникам вдалося «прийняти» одного з найстаріших грузинських «авторитетів» - 63-річного Амірана Ланчхутського (Нос, Дідусь – коронований ще у 70-ті), який перебував в Україні нелегально й приїхав з Італії за фальшивими документами на «перемовини». Замість повернення на Апенніни, Дідусеві довелося летіти у Тбілісі, де на нього вже чекав конвой поліції. Того ж місяця на зборищі у Києві засвітилися інші «злодії у законі» – уродженці Грузії Лапша (входить до п’ятірки найвпливовіших «царів» колишнього СРСР, якого шукав Інтерпол, мешкав в Іспанії) і Квата. Згадана «сходка» могла завершитися серйозним побоїщем через конфлікт між її учасниками, які ніяк не доходили згоди щодо схеми наркотрафіку з Росії до України.

Тим часом в Одесі вполювали Омара Бекаєва (Омар Уфимський) – 52-річного чеченського «злодія в законі», якого розшукувала московська міліція. В паспорті, що виявився підробкою, зазначалося, що він живе в Алма-Аті. У барсетці «казаха» знайшли справжній раритет – нарізний самозарядний 6,35-мм пістолет «Steyr Mod», випущений сто літ тому в Австро-Угорщині і досі придатний для стрільби! Крім Бекаєва, взяли й чотирьох уродженців Грозного (троє мешкали у Москві, один – у Білгород-Дністровському районі Одещини). Днями одного видворили у Придністров’я, а інших депортували до РФ. Цікаво, що позаторік у Варні болгарська поліція, коли ліквідовувала чеченську банду, яка займалася розбоями, відмиванням коштів, контрабандою та махінаціями з нерухомістю на Чорноморському узбережжі, затримувала і декого із згаданих вище людей «Омара». Це ж угрупування болгари підозрювали у фінансуванні чеченських бойовиків.

На думку фахівців, окрім невпинної роботи оперативних служб потрібно якщо не зовсім зачинити двері, то хоча б мінімізувати «щілини» для просочування очільників кримінальних кланів. Найперше, слід законодавчо визначити саме поняття «злодія в законі», а також внести законодавчі зміни, спрямовані на посилення відповідальності «авторитетів».

Геннадій Карпюк, для «ІЗ»

 

друкувати

Коментарi

Усі коментарі
Додати коментар

Інші статті