Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Проблема
08/02/2010 12:50

Жіночий шлях на Захід

Незаконна торгівля людьми, зокрема й жінками, стала буденною реальністю сьогодення. Як засвідчує Інтерпол, практика постачання так званої слабкої статі з країн Східної Європи поширена по всій території Західної Європи. Канали торгівлі живим товаром прокладені по всьому Європейському простору. Професіоналами Міжнародної організації кримінальної поліції цей феномен пояснюється, насамперед, розширенням меж упливу організованих злочинних угрупувань країн Східної Європи на території Західної, а також тією суттєвою обставиною, що цей вид тіньового бізнесу все ще залишається
не тільки прибутковим, але й відносно безпечним.

Велика міграція жінок

Серед основних причин зростання кількості злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми, зокрема й жінками задля їхньої сексуальної експлуатації, фахівці Інтерполу називають і значні економічні та політичні перетворення, яких зазнали Східноєвропейські країни, що призвело до послаблення соціальної структури їхніх суспільств.

Першість в Європі за кількістю зафіксованих Інтерполом випадків переправляння жінок каналами торгівлі останнім часом тримає Румунія. Звідси представниці прекрасної половини людства транспортуються переважно до Іспанії, Австрії, країн колишньої Югославії й у меншому обсязі – до Німеччини та Бельгії. За інформацією НЦБ Інтерполу в Румунії, останнім часом в цій країні було налагоджено два нових транзитних шляхи торгівлі жінками – до Японії та Об’єднаних Арабських Еміратів.

Друге місце за кількістю зафіксованих фактів постачання жінок до інших країн Європи займає Болгарія. Замовниками красунь з чорноморського узбережжя є Австрія, Франція, Іспанія, Німеччина, Бельгія та Нідерланди. Третє місце – за Білоруссю, звідки жінки відправляються до Росії, Іспанії, Польщі, Німеччини, Австрії, Італії, Чехії та Литви. Водночас і в Росії торгують своїми громадянками – звідси пролягають канали до Іспанії, Німеччини, країн колишньої Югославії та Туреччини.

Україна, залишаючись однією з країн з найпоширенішою мережею постачання жінок до іноземних закладів із секс-послуг, перебуває на восьмому місці, поступаючись вищеназваній трійці та Російській Федерації, Литві, Молдові, Угорщині. Звідси «Наталок» везуть переважно до Іспанії, Німеччини, Польщі, Туреччини та країн колишньої Югославії.

За даними Інтерполу, найбільше потерпілих від торговельного бізнесу, що спеціалізується на жінках, припадає на румунок (29% від загальної кількості), далі йдуть болгарки, білоруски, угорки, росіянки, за ними – українки. Лише 1% від загальної кількості зареєстрованих національними центральними бюро Інтерполу випадків насильницької експлуатації в секс-бізнесі становлять жінки не Східної Європи. Це, насамперед, громадянки Колумбії, Еквадору, Нігерії та інших країн.

Француженки не продаються

Не торгують власними жінками Німеччина, Франція, Велика Британія, Канада, Швейцарія, Данія та деякі інші благополучні країни. Але це, звісно, не означає, що в добрій старій Європі немає секс-індустрії. Як відомо, жінки, які в ній експлуатуються, – переважно громадянки інших країн. Так, за даними Інтерполу, у Франції 77,5% «жриць кохання» не є француженками, 49% з них становлять представниці Східної Європи. Приблизно 70% жінок, які надають клієнтам сексуальні послуги у Фінляндії, доставлені за налагодженими каналами з не дуже то віддаленої Естонії, 20% – Російської Федерації і зовсім невеликий відсоток становлять латвійки. Француженки здебільшого ототожнюють секс з коханням, тож на ньому не заробляють. А якщо серйозно, то, звісно, жінки благополучних країн не знають такої матеріальної скрути.

Загальна кількість жінок, які були протягом минулого року вивезені налагодженими каналами до Західної Європи, як свідчить Робочий апарат Укрбюро Інтерполу, становить близько 3000. Проте в Укрбюро зауважують, що ця цифра далека від реальної, оскільки відстежити, скільки саме «Наталок» і «Роксолан» нелегально переправлено через кордони, неможливо. А наведена цифра свідчить переважно про зареєстровані випадки затримання жінок правоохоронними органами. Жінки, які потрапляють у сексуальну халепу, найчастіше залишаються невстановленими.

Під державним захистом Європи

Для правоохоронних органів транзитних країн доведення факту нелегального перевезення жінки їхньою територією є великою складністю. На цьому етапі завербована здебільшого й не підозрює, якими саме будуть характер та умови її майбутньої праці. Загалом проведення розслідування щодо зазначених злочинів і доведення вини організаторів каналів торгівлі людьми є доволі складною справою, насамперед, через небажання жертв свідчити проти сутенерів та організаторів таємної переправи. Причиною цього є те, що ці жінки – переважно нелегальні мігранти, які не мають наміру повертатися додому, що пояснюється очікуваною ганьбою за зайняття «найдавнішим ремеслом».

Зваживши на такі обставини, в країнах Західної Європи розробили програми захисту свідків, відповідно до котрих, «жрицям кохання», які погоджуються свідчити проти своїх кривдників, навіть якщо вони є нелегалами, надається державний захист. За деякими програмами жінка за бажанням може залишатися в країні, до якої була вивезена, при цьому їй навіть гарантується захист правоохоронних органів.

Тамара Чепельська, «ІЗ»


 

друкувати
Додати коментар

Інші статті