У безпеки може бути новий «дизайн»

Майже десятиліття в системі МВС працює Державний науково-дослідний інститут. Його утворили, «сплавивши» воєдино відомчі науково-дослідні установи – інститути проблем боротьби зі злочинністю НАВС, спецтехніки і Центр моніторингу наукового забезпечення діяльності ОВС. ДНДІ переживав різні часи – так само, як держава й міліція. Не вистачало коштів, бракувало політичної волі впроваджувати винаходи. Це трагічна реальність. Проте інституту вдалося витримати ту добу, більш схожу, як кажуть спортсмени, на інтервальний біг, коли розмірена робота змінювалася замовленням «на вчора».

Час переорієнтуватися

Начальник ДНДІ МВС, доктор юридичних наук, професор, заслужений працівник освіти України Тарас Проценко зауважує: роботи в них значно додалося з розпалом подій на Сході країни і зростанням загрози масштабного конфлікту з сусідньою Росією. Водночас постав виклик кардинального реформування міліції, за розробку концепції якого засіли в тутешній лабораторії правового забезпечення діяльності ОВС.

– Загалом, нашим основним замовником було і є МВС, – зауважує Тарас Олександрович. – Відомство ставить перед інститутом завдання з науково-технічного забезпечення діяльності органів внутрішніх справ, проведення досліджень у профільних галузях правоохорони, виявлення значущих тенденцій світової науки й техніки, ведення конструкторської роботи над створенням дослідних зразків спецтехніки тощо. Ситуація на Донбасі дещо переорієнтувала цю діяльність. Як було раніше? Нам «спускали» річний план перспективних розробок, над деякими проектами ініціативно самі трудилися. Тобто особливо різких «поворотів» не було й ми методично, пункт за пунктом, видавали на гора очікуваний від нас продукт. В останній рік цей алгоритм зламався, оскільки наші плани чи не щодня корегує життя. Інститут наразі націлений на вирішення насущних потреб відомства, деякі з поміткою «на вчора». Передовсім, це стосується забезпечення виконання спецзавдань у районі АТО.

ДНДІ МВС, у якому працює 10 докторів і 35 кандидатів наук, має широку гаму досліджень та розробок. У одному з випусків «ІЗ» розповідав про здобутки інституту на напрямку створення безпілотної авіації. Загалом тутешні розробки можна виокремити у два основні різновиди: технічно-конструкторські й науково-аналітичні. Останні фактично є інтелект-розвідками на задану тему. Це дослідження, приміром, на предмет організації різних спектрів оперативної діяльності, вирішення проблем психологічного забезпечення ОВС, кримінологічні експертизи законів і нормативних актів тощо. А от перший тип спеціалізації практично не обмежений опціями, бо деякі замовлення є напрочуд вузькоспеціальними й можуть стосуватися проведення буквально однієї спецоперації.

Метал виплавляємо, своїх стволів не маємо

Найважчі часи в сенсі науково-технічного забезпечення діяльності МВС випали на 1990-і. Союзний ВПК розвалювався, у підприємств не було «внутрішніх» контрактів, щоправда, періодично виникали спільні проекти з РФ. Але вони фактично працювали на російських силовиків.

– Україна вже тоді мала справу з сучасними матеріалами і технологіями, наприклад, одним з найкращих у світі кевларів, – розповідає очільник ДНДІ. – Ми мали розробки рукавиць, що їх не ріже ніж та які витримують високу температуру. Дослідні зразки показували неодноразово й не один рік поспіль керівництву відомства. Але ці й інші доробки в серію так і не йшли. Це тоді, коли у відомстві довго не було навіть для спецпідрозділів бронежилетів 1-го класу захисту, тобто від холодної зброї! Нині ми страждаємо від того, що держава не дбала про власну безпеку в глобальному вимірі. Технопарк озброєнь і навіть спецзасобів «законсервувався» на радянському етапі. Ба навіть гірше, бо, попри те, що окремі підприємства здатні виробляти непогану стрілецьку зброю, а країна виплавляє мільйони тонн різних металів, у нас не продукують потрібних сплавів, з яких можна виготовити стволи до гвинтівок і кулеметів. Тобто чимало комплектуючих ми завозимо з-за кордону, хоча наші виробники могли б усе те випускати. Українська промисловість багато згаяла часу в сенсі технологій, чимало заводів поглинула приватизаційна лихоманка, а потім і руйнація. Треба багато грошей і років, щоб розпочати власне виробництво сучасних озброєнь. Але чи є в України альтернатива? Очевидно, що ні.

Купуючи чуже, не забуваймо про своє!

Останнім часом ДНДІ все тісніше співпрацює з практичними підрозділами, оперативно реагуючи на їхні потреби. Наразі для силовиків актуальною є розробка бронетехніки – міністр Арсен Аваков дав відповідне доручення. Фахівці ДНДІ нещодавно повернулися з Черкас, де на автозаводі «Богдан» зробили непоганий зразок панцирника, вже апробованого на полігоні НГУ в Нових Петрівцях. Він іще «сирий», але доволі перспективний. Спільно з Нацгвардією його відшліфовують до належної кондиції під опікою науковців відомчої установи. Вони ж запропонували дешевий і швидкий шлях постачання броньовиків на передову: підприємство «Практика» обшиває шасі автомобілів підвищеної прохідності вантажопід’ємністю 15 тонн бронею 4-го класу. Хоч тимчасовий, та вихід зі скрути знайшли.

Невже кінець «залишкового періоду»?

Бюджетування – складна тема для ДНДІ. Торік процес пішов у висхідному напрямі, намітилися зрушення з пошуком цільових коштів. До кінця року вдалося видати навіть ті багаторічні розробки, долю яких оповивав туман невизначеності. Проте важко не погодитися зі співрозмовником, що наслідки хибного, залишкового підходу до науки, від якої залежить ефективність роботи правоохоронців і життя людей, наразі як на долоні. Чи можна очікувати іншого в ситуації, коли інституту за останні 3-4 роки не виділяли вдосталь коштів на дослідно-конструкторську діяльність?

ДНДІ щодо багатьох замовлень має виготовити експериментальні зразки. Власної виробничої бази в нього немає (колись була, та виявилася збитковою) – інститут шукає заводи і фірми, здатні це зробити. Зразки треба всебічно випробувати, оформити документи, передати замовнику, який вже вирішить, скільки йому їх варто виготовляти.

В інституті працює унікальна лабораторія з сертифікації й випробування зброї та бронезахисту (для всіх виробників). Торік тут провели понад 450 випробувань різної продукції для ЗСУ, СБУ та МВС. Багато представників українських підприємств приїздять з ідеями й пропозиціями апробувати той чи інший виріб для фронту, зокрема пластини бронезахисту. Інша робоча група наразі працює над новим дизайном форменого одягу, зокрема як для пілотного проекту столичної патрульної служби, так і загалом для нової поліції. Завершено теоретичний етап, незабаром з’являться перші зразки колекції.

А розробки науково-дослідної лабораторії психологічного забезпечення діяльності ОВС наразі набули неабиякої важливості. Її фахівці в районі АТО проводили психофізіологічні дослідження з використанням поліграфа. Це дало змогу виявити факти корупційних дій деяких міліціонерів, їхніх зв’язків з терористичними формуваннями тощо. Серед інших напрямів діяльності лабораторії слід виокремити психологічні засади боротьби з тероризмом, психологію і тактику дій спецпідрозділів МВС у ситуаціях озброєної протидії, психологію особистої безпеки професійної діяльності в ОВС, психопрофілактичну й психокорекційну роботу з персоналом (зокрема профілактику самогубств, професійних деформацій, порушень дисципліни й законності), аспекти професійно-психологічного відбору, реабілітаційні заходи з нормалізації психофізіологічного стану правоохоронців.

Геннадій КАРПЮК, «ІЗ».

Фото Олега ТАБОРОВСЬКОГО

друкувати