Грані шахрайства

Нерухомість насправді таки дуже «рухома»

Було б дивно, якби в цій публікації не зачепили проблему афер із нерухомістю. Тут так багато «граней» для кримінального креативу, що напевно колись хтось таки підготує науково-популярну розвідку про способи заволодіння не таким уже й «нерухомим», як видається в законах, майном. Безсумнівно: на сторінках такого безцінного твору знайдеться місце й для оповідки про досі ще маловідому в подробицях історію групи шахраїв, які понад п’ять літ поспіль підробляли документи, що давали підстави незаконно одержувати квартири від КМДА за пільговими програмами «50x50» і «60x40».

Загалом очевидно, що через зрозумілі причини столиця є надто привабливою для таких махінаторів. Пам’ятаємо, як наприкінці цієї зими на всю країну прогриміла новина про викриття УБОЗом кричущих зловживань стосовно продажу елітних крамниць у центрі Києва. Підопічні сищиків підробляли документи й розпродавали не лише відомі магазини на Хрещатику, а й нежитлові споруди на головній вулиці столиці. Відомо, що на тім фігуранти нажилися майже на 60 мільйонів гривень. Таку саму суму вони планували заробити, реалізувавши приміщення відомого бутика, однак не встигли – не дали бозівці. Організував цю компанію шахрай зі стажем. Він і двоє спільників жили на широку ногу, мешкаючи в небідних заміських котеджах. Також на рахунку київських бозівців – ліквідація товариства інших аферистів, які ошукали міський бюджет на понад 2,5 млн гривень, зловживаючи зв’язками з посадовцями, відповідальними за розподіл пільгових квартир і підробляючи документи.

Іншим шляхом пішли «чорні» ріелтори в Хмельницькому. Тут про деталі можна сказати більше, бо трійко шахраїв уже стійко винесли в суді виголошення вироку за власні «фокуси» з нерухомістю – від 3 до 5 років неволі. Приміром, якось чоловіки ввійшли в довіру старенької хмельничанки й облудою «виманили» в неї квартиру. Минулого літа одна з фігуранток справи перевезла потерпілу до Львова нібито для того, щоб забезпечити їй належний догляд. Проте бабцю госпіталізували в місцеву лікарню в такому стані, що вона сповна не усвідомлювала своїх дій. Тоді злочинцям допоміг «підгодований» нотаріус, який посвідчив довіреність, що уповноважувала махінаторів управляти, користуватись і розпоряджатись усім майном старої. Звісно, «розпорядники» одразу продали її квартиру, а потім перепродали ще раз, заробивши на тім 36 тис. доларів.

Не менш небезкорисливим був інший нотаріус – на Херсонщині. Він не просто комусь допомагав прокручувати негідні справи з чужими квадратними метрами й сотками, а сам очолив процес. Юристу підкорялися п’ятеро підлеглих. Останньою їхньою жертвою став колишній воїн-інтернаціоналіст. Щоб його позбутися й привласнити квартиру, мерзотники обмотали афганця 25-метровими ланцюгами й ще живим кинули в річку. Взимку в одній із водойм Каховського району Херсонщини рибалки виявили його тіло. Щоправда, тоді швидко встановити особу потопельника не вдалося. Близько року найкращі оперативники й слідчі відпрацьовували різні версії. І дійшли висновку: треба перевірити всі продажі нерухомості в області. А тут якраз на вивчення надійшла заява жінки про зникнення брата – афганця, в однокімнатці котрого заселились якісь невідомі. Тут пазли й склалися. Згодом вийшли на банду, в активі якої – десятки шахрайств із житлом. Від них потерпали самотні пенсіонери, алкоголіки. Цьогоріч «одногрупники» отримали від 8 до 15 «заґратованих» літ і конфіскацію майна.

Не на останньому місці в рейтингу квартирних афер тема здачі в оренду чужої житлоплощі або й узагалі «віртуальної».

Стільниковий терор

Нічний дзвінок із повідомленням про те, що близький родич ускочив у халепу й для його порятунку потрібні гроші – ще один доволі популярний сценарій шахрайства. Почасти дурисвіти відрекомендовуються міліціонерами, лікарями, рятівниками або друзями. Тепер в Україні відомі сотні таких історій і їхня кількість продовжує зростати…

Борці з оргзлочинністю одночасно в Києві, Тернополі й Запоріжжі затримували учасників «банди шістьох». Оперативникам трапились ще ті «фрукти» – судимі, які легко могли застосувати зброю. Компаньйони розігрували вечірні й нічні «спектаклі», телефонуючи на стаціонарні номери тернополян, жахаючи людей звістками про нещастя, що нібито сталося з рідними. Й одразу пропонували вирішення проблем – за великі гроші. Чимало громадян повірило брехунам. Кажуть, що тим, у кого зграя виманювала готівку лише обманом, ще пощастило, бо серед жертв є й такі, хто на власній шкірі відчув важку руку негідників і навіть холодний дотик пістолета.

Почасти потерпілими від тих лохотронів є літні люди й батьки підлітків, дані про котрих спритники дізнаються різними шляхами – від знайомих об’єктів «розіграшу», з довідників, соцмереж, «допомагають» і працівники, наближені до особистих даних громадян. Такий спосіб обману й наживи, за яким працює чимало шахраїв, уже став класичним. Але тут варто звернути увагу на дуже важливу деталь – саме таким різновидом криміналу займаються люди, які водночас… відбувають покарання у виправних установах. І це не поодинокі випадки, а системне явище, із яким ще треба довго боротися.

Приміром, узимку на Запоріжжі спершу затримали місцевого жителя, а потім встановили двох його спільників, які перебували в колонії й так гуртом розігрували телефонний лохотрон на кшталт: «Ваш син – у міліції. За звільнення перераховуйте гроші». На жаль, мало хто здогадувався зателефонувати родичам, щоб переконатися, що відбувається насправді. Так само повелася буковинка, яка у схожій ситуації спершу віддала 10 тис. гривень, а лише потім схаменулася, набрала номер сина і зрозуміла – ніхто нащадка не бив, тим паче в міліції. По «гарячому» слідчо-оперативна група виявила жартівника, щойно отримані ним «матусині гроші» й дві банківські картки, на які той мав наступного дня перевести готівку. Міліція вийшла й на останнього учасника ланцюга обману – сидільця в’язниці, який, власне, і керував процесом.

Доволі успішним виявився і тимчасовий мешканець одного з пенітенціарних закладів Кіровоградщини. Перебуваючи під озброєною охороною вартівників, той примудрявся «розводити лохів» телефоном в означений вище спосіб. Він обдурив щонайменше 25 осіб, заподіявши їм збитків приблизно на сто тисяч гривень. В’язень вечорами розважався тим, що спершу добував інформацію про батьків і їхніх дітей, а потім влаштовував справжній стільниковий терор, переконливо представляючись міліціонером. Викупом за звільнення «затриманого за тяжкий злочин» сина мали стати від 5 до 10 тис. гривень. Збирати готівку зеку допомагав спільник на волі.

Іншим мотивом «нічних казок» є вигадані історії про ДТП. Кілька однотипних заяв від літніх пані якось надходило у львівську міліцію. Жіночки переповідали: їм уночі телефонували невідомі й казали, що їхні родичі спричинили дорожню аварію. Мовляв, щоб залагодити справу із «фараонами» треба гроші, негайно. Одна з них навіть повірила, що чує голос зятя. І знайшла в квартирі 200 євро й 300 доларів, а потім поклала їх у паперовий згорток і кинула з балкона кур’єру, що хутко приїхав після розмови. А лиш затим довідалась у доньки, що її зять… спить удома й нікуди не їздив. І таких історій було з декілька. Оперативники змогли затримати на гарячому підозрюваного, за яким тягнеться цілий кримінальний «шлейф».

Шахрайство з-за ґрат

А от щодо способу, в який сидільцям вдається з-за ґрат організовувати якісь кримінальні акції чи оборудки, ніяких секретів немає. Злочинцям це вдавалось і в часи, коли про мобільну телефонію й Інтернет навіть не мріяли. Тим паче нині. Саме стільникові апарати стають «органайзерами» й комунікаторами, що допомагають декотрим спритникам навіть із неволі «ловити рибку в мутній воді». Приміром, є такі ув’язнені, які вигадують систему обману учасників інтернетаукціонів. Вишукуючи оголошення про продаж речей, лиходії телефонують їхнім власникам немовби для обговорення умов угоди, вивуджуючи персональні дані громадян і реквізити карткових рахунків – мовляв, для оплати товару. Надалі шахраї використовують зручності послуги «екстрені гроші», що уможливлює зняття готівки без платіжної картки. Для цього необхідно знати код видачі коштів, який надходить на мобілку її власника. Потерпілому з прихованого номера телефонує інший змовник, який відрекомендовується працівником банку. Знаючи дані «лоха», той просить назвати код видачі, буцімто, лише так переказ «капне» на карту. Затим зеки передають цю інформацію помічнику на волі. А той уже спустошує банкомат: скориставшись сервісом «екстрені гроші», він знімає готівку з чужих карток.

Практикують кримінальники й дещо складніші шляхи. Аферисти від імені власника мобільного номера в оператора зв’язку блокують сім-картку, а потім отримують її дублікат замість «утраченої». І здобувають доступ до вхідних SMS, зокрема кодів платежів. А потім – похід до банкомата за відомою схемою «екстрених грошей». Викривають такі операції борці з кіберзлочинністю. Зокрема, якось на Луганщині вони задокументували подібне «онлайнтовариство», що майже в повному складі відбувало покарання в колонії. Під час обшуку у виправному закладі в сховках шахраїв знайшли кілька мобілок, сім-картки, чернетки з нотатками про внески в общак.

А от сумським бозівцям пощастило викрити кілька інших груп «смугастих роб», які, ризикуючи припаяти до чималих термінів ще з кілька літ сидіння на нарах, так само успішно «бавилися» стільниковим шахраюванням із банківськими коштами. Хлопець із Конотопа, попри статус ув’язненого, мав, як і деякі товариші по нещастю, недозволену річ – мобілку, та ще й з доступом до Інтернету. Були в нього й такі, як сам, друзяки-помагаї на волі. Комбінатори діяли за схемою, в точній послідовності з описаною вище.

І спромоглись ошукати людей на 65 тис. гривень. А їхні інші конкуренти з-за ґрат майже в такий самий спосіб «облупили» близько 40 українців на 240 тис. гривень.

Страждають найдовірливіші

І так було завжди. Не варто обіцяти, що так не ставатиметься в майбутньому. А від кримінальних «лисів» справді почасти потерпають представники наших найдовірливіших верств населення, які потребують захисту й підтримки, – літні люди й дітлашня.

Зокрема, найбільше «заїждженою» варіацією таких зловживань є сумнозвісна, вигадана облудниками «грошова реформа». Одним Небесам відомо, схованки скількох бабусь і дідусів, та й не тільки їх, вона вивітрила, адже далеко не завжди потерпілі звертались у міліцію із заявами. Соромно ж...

А в окремих випадках невигадана «драматургія» історій обману так вражає, що аж проситься на перо. Жахливо навіть уявити, якого стресу зазнала 72-літня пані з Миколаївщини, в котрої «фінансова інспекторка» вициганила під приводом обміну коштів у державі… 85 тис. гривень. Це ж як треба було переконливо брехати, щоб абсолютно чужій людині навчена життям пенсіонерка віддала ТАКІ гроші?! Справи тієї – дріб’язок – заходиш у двір, мило вітаєшся, розпитуєш про насущні проблеми, виказуєш стурбованість і навіть трішки сплакуєш. А затим кажеш, що ти неабиякий державний «перець» і каламутиш мізки людині доти, доки не доб’єшся свого. Або поки не виникне потреба чимдуж давати драпа. «Інспектор» просто перерахувала гроші, потім запропонувала бабці скласти їх у два конверти, а наступного ранку прийти в соціальну службу й обміняти «старі» купюри на нові. А коли за день старенька зібралась у похід до інстанції, вирішила ще раз перевірити кошти. Але із конвертів на стіл посипалися білі папірці...

На Тернопільщині жертвою іншої шахрайки стала 85-річна жителька Шумського району, котра добувала віку з незрячим чоловіком. Вона віддала незнайомці, так само «ввічливій і небайдужій», яка напрочуд щиро й багато розповідала про «грошову реформу», 16 тис. гривень.

Також не менш вразливою до кримінальної підлості категорією є діти. Своєрідний антирекорд у цьому світлі днями зафіксувала одеська міліція. Їй пощастило затримати шахрайку екстракласу, котра якраз і спеціалізувалася на обкраданні дітвори. Лише за одну добу неодноразово судима пройда обкрутила довкола пальця п’ятьох неповнолітніх, відібравши в них золотих прикрас на понад 9 тис. гривень. Сорокарічна фігурантка діяла так: підходила до вподобаного об’єкта, казала, що є знайомою батьків, які її попросили узяти прикраси, щоб «почистити». І здебільшого трюк вдавався. А шахрайка сідала на мопед і чимдуж піддавала газу. Зокрема, таким чином постраждали троє маленьких дівчаток, котрі гралися на дитмайданчику, і хлопчик на вулиці Щорса. Відібраними трофеями новоявлена «Сонька» збиралась ощасливити тамтешні ломбарди. Не судилося – її затримали патрульні міліціонери, які вже мали відповідне орієнтування на «мопедистку». І як вони подивувалися, коли в багажнику ровера знайшли безмір ломбардівських квитанцій про здачу коштовностей. Атож: пані 23 роки провела у в’язниці!

Так само діють і всілякі ворожки-цілительки, які під приводом зняття «порчі» грабують людей. Але то тема окремої розвідки.

Підготував Геннадій КАРПЮК, «ІЗ»

друкувати