Головний маршал авіації
Почавши військову кар’єру червоноармійцем-піхотинцем, Олександр Новіков став видатною людиною, одним із найвідоміших радянських воєначальників, що під час Другої світової війни очолював Військово-Повітряні сили СРСР. Він координував дії ВПС у 15 операціях – дев’яти стратегічних і шести фронтових, особисто керуючи авіаційними з’єднаннями на різних фронтах.
Із піхотинців – у льотчики
Олександр Олександрович Новіков народився 6 (19) листопада 1900 р. у с. Крюковому нинішнього Нерехтського району Костромської області у бідній селянській родині. Змалку зазнав злиднів і важкої праці. Навчався в початковій двокласній школі, а 1918 року навіть закінчив учительську семінарію й почав учителювати.
Тривожної осені 1919-го Олександр одягнув військову форму та став червоноармійцем 27-го Приволзького піхотного полку. Згодом у складі 384-го стрілецького полку 43-ї стрілецької дивізії воював на Північному фронті проти фінських військ. 1920 р. закінчив Нижньогородські курси червоних командирів, 1922-го – Вищу тактико-стрілецьку школу командного складу РСЧА (пізніше відома як курси «Постріл»), брав участь у придушенні Кронштадтського заколоту й у боротьбі з бандитизмом на Кавказі.
Після закінчення 1930 р. Військової академії ім. М. В. Фрунзе Новіков обійняв посаду начальника оперативного відділу штабу стрілецького корпусу. Він одним із перших зі штабних командирів Білоруського військового округу пройшов запроваджене командувачем І. Уборевичем стажування в авіаційній частині. Незабаром саме Уборевич запропонував Новікову перейти на службу в авіацію – так він став начальником штабу 450-ї авіаційної бригади.
Працював Олександр Олександрович із захопленням і незабаром почав самостійно літати на літаках У-2 та Р-5. Він перевівся на нижчу посаду командира авіаційної ескадрильї, яку невдовзі вивів у передові. У званні полковника обійняв посаду начальника штабу ВПС Ленінградського військового округу, брав участь у радянсько-фінській війні 1939–1940 рр. З 1940-го по червень 1941 року – очолював ВПС Ленінградського ВО.
З початком гітлерівської навали на Радянський Союз генерал-майор авіації Новіков вжив термінових заходів щодо організації активної оборони Ленінграда і військ фронту від ворожих нальотів. Він уперше в історії ВПС провів масштабну повітряну операцію зі знищення ворога на аеродромах Фінляндії та Норвегії, в якій брали участь 510 літаків. Протягом п’яти діб авіація завдавала ударів по 39 аеродромам, знищивши 140 літаків (щоправда, ця операція стала приводом для вступу Фінляндії у війну. – Ред.).
За пропозицією Новікова була скасована зайва (армійська) ланка управління авіацією й керівництво всіма силами ВПС Ленінградського фронту зосередилось у його руках як командувача. В умовах блокади, кільце якої зімкнулося навколо Ленінграда 8 вересня 1941 р., радянська авіація відігравала значну роль в обороні міста. Напередодні річниці Жовтневої революції 1941-го була проведена потужна атака ворожих аеродромів у Сіверську й Гатчині, внаслідок якої знищено 66 ворожих літаків і зірвано плани гітлерівців зіпсувати ленінградцям листопадові свята.
Новіков особисто керував протиповітряною обороною «Дороги життя» на Ладозькому озері. Льотчики вилітали на завдання по 6-8, а іноді й по 10 разів за добу. Тому Олександр Олександрович організував для них профілакторії, де вони відновлювали сили…
На чолі Військово-Повітряних сил
11 квітня 1942 р. генерал-лейтенант Новіков був призначений командувачем ВПС Червоної Армії – заступником наркому оборони СРСР з авіації. Він одразу ж започаткував реформи організаційної структури, зокрема були створені потужні повітряні армії та однорідні авіаційні дивізії – винищувальні, штурмові, бомбардувальні, резервні авіакорпуси тощо. Також, спираючись на «ленінградський» бойовий досвід, Олександр Олександрович, розробивши налагоджену систему радіокерування, вжив заходів щодо розвитку командування повітряними боями із землі за допомогою радіозв’язку.
Як представник Ставки ВГК, Новіков брав участь у багатьох найвидатніших битвах Великої Вітчизняної війни, координуючи дії повітряних армій ВПС, з’єднань Авіації далекої дії (АДД) і ПВО країни, авіації ВМФ. Під час Сталінградської битви, коли в серпні 1942 р. гітлерівці розпочали форсування Дону, Новіков згрупував фронтову авіацію для знищення ворожих переправ. Близько 1 000 бойових літако-вильотів, здійснених із 18 по 22 серпня, суттєво загальмували просування вермахту. 23 серпня під час масованого нальоту ворожої авіації на Сталінград він керував діями льотчиків 16-ї повітряної армії. Тоді ВПС і ПВО фронту провели 26 повітряних боїв і збили 120 ворожих літаків.
У вуличних боях за Сталінград льотчики «точковими» ударами знищували ворога навіть в окремих будинках, вказаних командирами стрілецьких частин. Однією з найважливіших складових перемоги у Сталінградській операції були вміло організована повітряна блокада оточеного угруповання ворога та вперше застосовані за ініціативою генерал-полковника Новікова для прориву ворожої оборони масовані повітряні удари штурмовиків. Загалом за період із 17 липня по 18 листопада 1942 р. ворог втратив під Сталінградом на землі й у повітрі понад 2 100 літаків, з них 75 відсотків були збиті в повітряних боях…
17 березня 1943 р. О. Новікову першому в історії СРСР було присвоєне військове звання «маршал авіації». Під час повітряної битви в небі над Кубанню й визволення Таманського півострова Олександр Олександрович добився посилення авіації Північно-Кавказького фронту трьома авіакорпусами, окремою дивізією Резерву ВГК і дивізією АДД. У квітні – червні того ж року за рішенням Ставки ВГК були проведені три повітряні операції, під час яких сім повітряних армій та ВПС Чорноморського флоту завдали ударів по 22 ворожим аеродромам. У боях на Кубані були знищені 1 100 літаків противника (з них у повітрі – понад 800).
Під час Курської битви радянська авіація добилася стратегічного панування в повітрі на всьому радянсько-німецькому фронті. З 5 липня по 23 серпня 1943 р. льотчики Центрального й Воронезького фронтів під керівництвом маршала Новікова в боях і на аеродромах знищили 3 700 ворожих літаків. А в травні 1944-го саме рішення командувача ВПС допомогло ліквідувати сильний гарнізон Тернополя, що заважав просуванню радянських військ: дві дивізії нічних бомбардувальників По-2, прикритих значною кількістю винищувачів, завдали ворогу ударів у світлий час доби. Опинившись під постійним бомбуванням, незабаром гітлерівці підняли білий прапор…
21 лютого 1944 р. Новіков був підвищений у званні, ставши першим в історії Головним маршалом авіації. З 23 червня по 29 серпня брав участь в операції «Багратіон» із метою розгрому гітлерівської групи армії «Центр» і визволення Білорусії. Командувач ВПС координував дії авіації 1-го та 2-го Білоруських фронтів. Радянські війська за підтримки понад 7 000 літаків прорвали ворожу оборону, утворили великі «котли» в районах Вітебська, Бобруйська та Мінська й розгромили оточені угруповання.
Значну роль відіграла авіація й під час Східно-Пруської наступальної операції, мета якої полягала в оволодінні містом-фортецею Кенігсбергом. 7 квітня 1945 р. Новіков прийняв рішення нанести масований удар по місту силами 18-ї повітряної армії (у неї переформували АДД). 514 бомбардувальників, яких прикривали 232 винищувачі, скинули на цілі 550 т бомб, руйнуючи ворожі опорні пункти, що допомогло захопити місто. 17 квітня 1945 р. Головний маршал авіації був удостоєний звання Героя Радянського Союзу.
7 500 літаків – такою потужною силою керував Новіков під час Берлінської наступальної операції, узгоджуючи дії 16-ї, 2-ї, 18-ї повітряних армій і ВПС Війська Польського. Авіатори прикривали з повітря наступ танкових армій та завдавали масованих ударів по оборонних смугах гітлерівців. З 16 квітня по 8 травня 1945 р. радянська авіація здійснила 92 тис. бойових вильотів, знищивши в повітряних боях та на аеродромах 1 232 німецькі літаки. У виданому з нагоди капітуляції «Третього рейху» наказі Верховного Головнокомандувача від 2 травня 1945 р. відзначені подякою й льотчики Головного маршала авіації О. Новікова…
Вінцем бойової діяльності Олександра Олександровича стала участь у стратегічній наступальній операції з розгрому японської Квантунської армії влітку 1945-го. Новіков забезпечив тісну взаємодію ВПС із сухопутними військами та флотом на всіх напрямах, добився повного панування в повітрі. Він передбачив широке застосування військово-транспортної авіації: для підтримки передових загонів 6-ї танкової армії, які вклинились у південну й центральну частину Маньчжурії, радянські льотчики здійснили 1 755 вильотів та перевезли 200 тис. тонн пального, боєприпасів і харчів.
Авіація успішно громила довготривалі ворожі оборонні споруди – зокрема, 15 серпня 108 бомбардувальників Іл-4 завдали удару по Дунлінському укріпленому району. 27 серпня в Маньчжурії, Північній Кореї, на островах Сахалін та Ітуруп були висаджені повітряні десанти, які захопили стратегічні пункти й військові об’єкти, що дезорганізовувало управління ворожих військ – і японці почали складати зброю… 2 вересня 1945 р. уряд Японії підписав акт про безумовну капітуляцію. Того ж місяця за вміле керівництво бойовими діями Президія Верховної Ради СРСР нагородила О. Новікова другою медаллю «Золота Зірка»…
Засуджений до п’яти років. Відсидів шість
Після закінчення війни Олександр Олександрович і далі очолював радянські ВПС. Та раптом його доля різко змінилася: 22 квітня 1946 р. Новіков був репресований за сфабрикованою «авіаційною справою». Його звільнили з посади головнокомандувача ВПС і заарештували за звинуваченням у державній зраді та… свідомому випуску неякісних літаків. Під тиском слідчих, які застосовували знущання й тортури, Новіков змушений був визнати себе винним і підписати наклепницьку «заяву», що призвела до опали Маршала Радянського Союзу Г. Жукова. Ці події виявилися наслідком злочинних дій начальника Головного управління контррозвідки «Смерш» В. Абакумова, який уже 4 травня 1946 р. за пропозицією Й. Сталіна був призначений міністром державної безпеки. Крім того, причетним до розправи дослідники вважають і сина «вождя народів» Василя, який конфліктував із головнокомандувачем ВПС…
11 травня 1946 р. Військовою колегією Верховного суду СРСР Новіков був засуджений до п’яти років ув’язнення, позбавлений військового звання та звання Героя Радянського Союзу й державних нагород. Разом із ним були засуджені народний комісар авіаційної промисловості СРСР генерал-полковник О. Шакурін, генерал-полковники авіації Н. Шиманов і О. Репін, генерал-лейтенант інженерно-авіаційної служби Н. Селезньов, завідувачі відділів ЦК ВКП(б) О. Будніков і Г. Григор’ян.
Усупереч вироку, Новіков просидів у Бутирській тюрмі 6 років – його звільнили 12 лютого 1952 року. Лише після смерті Й. Сталіна, 25 травня 1953-го рішенням Військової колегії його справа була припинена у зв’язку з відсутністю складу злочину, судимість була знята. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 червня 1953 р. О. Новікову повернули військове звання й усі нагороди. У 1953–1955 рр. він обіймав посади командувача Далекої авіації та заступника головнокомандувача ВПС. З січня 1956 р. Олександр Олександрович був звільнений у запас і призначений начальником Вищого авіаційного училища Цивільного повітряного флоту. 1958 р. він став професором.
1966 р. внаслідок тяжкого інсульту О. Новіков пішов у відставку. Він жив у Москві, працюючи на літературній ниві – його перу належить книга «В небі Ленінграда. Записки командувача авіації», навчальні посібники, статті з історії радянських ВПС.
Олександр Олександрович помер 3 грудня 1976 р., похований на Новодівочому кладовищі в Москві. Його ім’я носять Санкт-Петербурзьке авіаційно-транспортне училище Цивільної авіації, вулиці в Москві, Санкт-Петербурзі, Калінінграді, Костромі (в одному з костромських скверів встановлено бронзовий бюст двічі Героя), а також рибальський траулер-холодильник, побудований 1982 р. на Чорноморському суднобудівному заводі (цікаво, що це судно зберегло назву, попри те, що нині воно ходить під прапором Латвії).
Лев КУДРЯВЦЕВ, м. Київ
Додати коментар
