Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Епіцентр
31/03/2014 16:24

Без вагань – на порятунок чужого життя

У ніч із 14 на 15 березня в Харкові відбувся конфлікт між двома групами радикально налаштованих громадян, під час якого представники однієї  зі сторін забарикадувались у будівлі й відкрили стрілянину з вогнепальної зброї. Унаслідок цього двоє людей загинуло, а п’ятеро дістали тяжкі поранення. З-поміж них – 29-річний дільничний інспектор Дзержинського РВ  міліції Харкова Олег Портаненко. Він намагався витягнути з небезпечної зони травмованого чоловіка, але сам постраждав від рук стрілків і нині  перебуває у відділенні лазерно-спинальної ендоскопічної нейрохірургії Центрального госпіталю МВС України.

Тієї ночі Олег Портаненко ніс службу в складі добового наряду міліції й одним із перших прибув на місце пригоди. На вулиці перед будівлею, з якої вели вогонь, він побачив пораненого чоловіка, що лежав у калюжі крові й благав про порятунок. Правоохоронець кинувся до постраждалого, щоб витягти того з-під обстрілу та віднести до карети «швидкої». Але за мить допомога знадобилась уже йому. У міліціонера поцілили з дробовика: заряди влучили в обличчя, шию, руки, ноги… Колегам вдалося відтягти Олега на безпечну відстань і передати в руки медиків.
У лікарні Портаненка одразу поклали на операційний стіл, хірурги приступили до видалення дробу. Дізнавшись про інцидент, до медзакладу негайно виїхало керівництво Дзержинського РВ міліції, щоб з’ясувати, що потрібно для порятунку життя право­охоронця, і зробити все необхідне. А вже вранці, коли конфлікт був припинений, до лікувальної установи прибув начальник райвідділу Володимир Кішкін. Він поспілкувався з медиками й потурбувався про допомогу дільничному та його родині.
Нині стан Олега Портаненка стабільний. Днями з харківської лікарні його доправили до Києва, у Центральний госпіталь МВС. Хірургам вдалося вилучити з його тіла всі заряди, крім одного – видаляти дріб, що потрапив у голову, харківські лікарі не ризикнули. Батьки постраждалого міліціонера звернулися за консультацією до столичних фахівців, але, найімовірніше, операцію такого рівня складності зможуть зробити лише за кордоном. Для проведення цього хірургічного втручання, а також для подальшого лікування та реабілітації потрібні чималі кош­ти. Їхній збір колеги та друзі правоохоронця почали одразу ж, щой­но довідалися про біду, адже доля Олега не залишила байдужим жодного працівника ОВС Харківщини.
На особистому контролі ситуацію тримає й начальник Головного управління МВС в області Анатолій Дмитрієв. Нещодавно він приїхав відвідати пораненого підлеглого, щоб підтримати його моральний дух та переказати від імені всього особового складу міліції регіону побажання швидкого одужання. Також очільник главку вручив герою нагороду від Асоціації ветеранів МВС України, а його батькам передав кошти, зібрані правоохоронцями для лікування колеги.
 «Харківська міліція пишається тим, що в її лавах працюють такі мужні люди, – зазначив Анатолій Дмитрієв. – Ми робитимемо все необхідне, щоб Олег якомога швидше одужав та повернувся до нас. Я щиро вдячний його батькам за те, що вони гідно виховали сина. Безперечно, такі особистості є прикладом для багатьох громадян. Мене вразило, що навіть перебуваючи в тяжкому стані, Олег, отримавши з моїх рук нагороду, відповів „Служу українському народові!”».
Батьки правоохоронця чи не єдині, кого впускають до нього, тож усі ці дні вони буквально живуть у лікарні. Мама, Світлана Василівна, розповідає, що, попри численні поранення, її син не занепадає духом і навіть намагається жартувати.
«А що робити? Жити потрібно! – ледь стримуючи сльози, каже жінка. – Мій хлопчик сказав, що він у цьому житті ще багато чого не встиг. Понад усе ми хочемо бачити його живим та здоровим, і дуже цінуємо ту допомогу та підтримку, яку нам надають і керівництво обласної міліції, і рядові правоохоронці. Щиро вдячні тим, хто не пройшов повз наше горе. Нехай таке нещастя ніколи не приходить у родини інших вартових порядку, і вони завжди повертаються додому живими та неушкодженими».
Олег Портаненко служить у міліції близько двох років на посаді дільничного інспектора Дзержинського райвідділу Харкова. До того навчався в Харківському національному університеті внутрішніх справ, свідомо обравши шлях правоохоронця, адже в усьому хотів бути схожим на батька – нині ветерана ОВС. На території обслуговування лейтенанта міліції живе майже 12 тис. громадян. З кількома людьми нам вдалося поспілкуватися, й усі вони відгукуються про свого «шерифа» як про людину добру та відкриту, дякують йому. Молодій мамі він повернув втрачений паспорт, літній жінці допоміг відімкнути двері, що захлопнулися від протягу, жителям одного з дворів підказав, куди і як правильно звернутися, щоб вирішити проблему з бродячими псами, цієї весни планував організувати спільні рейди з членами садового товариства щодо виявлення крадіїв… Кожен може згадати про дільничного ось таку, на перший погляд, дрібницю, але всі ці випадки красномовно свідчать: Портаненко ніколи не відмовляв у допомозі тим, хто до нього звертався, навіть тоді, коли це не було його службовим обов’язком. І тієї фатальної ночі він просто не міг вчинити інакше…
А ще розповідають, що молодий правоохоронець був на дільниці з ранку до пізньої ночі – спілкувався з жителями, роздавав візитівки, відвідував підобліковий елемент… Це підтверджують і колеги «шерифа»: за словами дільничного інспектора того ж райвідділу Юлії Карбань, яка працює пліч-о-пліч з Олегом, він буквально жив роботою. Кожну справу звик доводити до кінця, а до того й не думав про відпочинок. Навіть тепер, перебуваючи в лікарні, поцікавився, як справи на дільниці.

друкувати

Коментарi

Додати коментар

Інші статті