Березнегувато-Снігурівська операція

Друга декада березня 1944 року характеризувалася успішними визвольними боями Червоної Армії на теренах Правобережної України. Тривали бойові дії на проскурівсько-чернівецькому та умансько-ботошанському напрямах, успішно завершилася Березнегувато-Снігурівська та розпочалася Поліська наступальні операції.

Війська 38-ї армії 1-го Українського фронту вели наступальні бої на проскурівсько-чернівецькому напрямі. У ніч на 18 березня війська 76-го стрілецького корпусу швидким маневром визволили важливий залізничний вузол і місто Жмеринку. 20 березня правофланговий 74-й стрілецький корпус 38-ї армії форсував Південний Буг і внаслідок штурму та обхідного маневру з флангів захопив обласний центр і велике промислове місто України – Вінницю.

На умансько-ботошанському напрямі війська 2-го Українського фронту з боями просувалися вперед. Війська 35-го гвардійського стрілецького корпусу вранці 15 березня визволили місто Тульчин, а наприкінці того ж дня у взаємодії з 2-ю танковою армією перерізали залізницю Вінниця – Одеса на ділянці між станціями Журавлівкою та Вапняркою. Продовжуючи наступ, передові загони 52-ї та 2-ї танкової армій 17–18 березня вийшли до Дністра на рубежі Яруга – Сороки протяжністю 50 км і захопили плацдарм на правому березі…

Виконуючи завдання Ставки ВГК, 16–20 березня 1944 р. війська 3-го Українського фронту на березнегувато-снігурівському напрямі, захоплюючи переправи, підійшли до Південного Бугу. Форсування річки відбувалось у надзвичайно складних умовах. Однак, попри це, військам фронту вдалося захопити й утримати плацдарми. Коли основні сили 3-го Українського фронту з боями долали Південний Буг, з’єднання 28-ї армії форсували Дніпро в його нижній течії. Гітлерівці відчайдушно оборонялися на правому березі, але зупинити радянських воїнів не змогли… 18 березня Березнегувато-Снігурівська наступальна операція військ 3-го Українського фронту під командуванням генерала армії Р. Я. Малиновського на півдні Правобережної України завершилася. Радянські війська звільнили від ворога межиріччя Інгульця та Південного Бугу, і, захопивши плацдарми на правому березі річки, зайняли вигідні рубежі для розгортання наступу на миколаївсько-одеське угруповання вермахту.

15 березня розпочалася Поліська наступальна операція Червоної Армії. Її в районі басейну Прип’яті проводили війська створеного в лютому 1944-го 2-го Білоруського фронту (командувач – генерал-полковник П. О. Курочкін). Станом на 18 березня війська 47-ї армії, яка діяла на вістрі головного удару, просунулися вперед на 30-40 км і оточили ковельське угруповання ворога, перетнувши йому шляхи відступу з Ковеля на Брест і Любомль. З 19 березня дивізії 47-ї армії розпочали бої за Ковель…

Під час Поліської операції активно діяли радянські партизани. Наприклад, 16 березня 1944 р. загони партизанських з’єднань імені Молотова, Чапаєва та Дзержинського раптовим нападом розгромили гітлерівський гарнізон у селі Стара Вижівка.

У другій половині березня 1944 р. на всіх стратегічних напрямах наступу, окрім теренів Поділля, радянські війська впевнено торували шлях до визволення населених пунктів Правобережної України…

друкувати