Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Проблема
25/02/2014 11:00

Пенсії крадуть «перевертні»?

Багато військових, мілі­ціонерів, працівників інших силових відомств і галузей, де можливий вихід на заслужений відпочинок у відносно молодому віці, не припиняють трудової діяльності й на пенсії. А деякі взагалі значно активізують темп життя в сенсі всіляких переміщень, мандрівок – на заробітки, відпочинок – і навіть наважуються переїжджати на тривале проживання в далекі країни. Звісно, «молоді» пенсіонери бажають, щоб їхні зароб­лені нелегкою службою виплати були захищеними. Здебільшого так і відбувається. Але, на жаль, навіть у солідних, із перевіреною роками репутацією, фінзакладах трап­ляються поодинокі спритники, які примудряються провертати шахрайські ґешефти як за рахунок «живих», так і використовуючи «мертві» душі…

Блокування совісті

Останніми роками ЗМІ рясніли сповіщеннями про виявлення певних оборудок із пенсійними рахунками чи вкладами в різних регіонах країни. Ці події стосувалися кількох територіальних структур Державного ощадного банку України, що обслуговує пенсіонерів країни. Слід зазначити, що ініціатором перевірок і розслідувань з означеної теми, внаслідок яких були виявлені згадані вище оборудки, у переважній більшості випадків виступав сам Ощадбанк – ця фінансова структура з власної ініціативи виявляла у своїй системі нечистих на руку осіб та повідомляла відповідну інформацію в правоохоронні органи.

Однією з найвідоміших задокументованих оборудок стало відкриття влітку 2013-го прокуратурою Львівщини кримінального провадження за фактами зловживання службовим становищем працівниками означеного фінзакладу. Підставою для такого досудового розслідування стала пі­дозра щодо вчинення низкою фахівців упродовж 2011–2012 рр. протиправних дій, що відкривали доступ до банківських рахунків громадян для подальшого заволодіння їхніми коштами. Слідство засвідчило, що з рахунків клієнтів зникло близько 2 млн гривень. За рік до того країну облетіла звістка про те, що міліцейська служба боротьби з економічною злочинністю викрила іншу махінацію – на Дніпропетровщині. Там безівці знайшли докази того, що працівники місцевої філії того ж банку спромоглися поцупити в пен­сіо­нерів і вкладників близько 1,3 млн гривень. Посадовий рівень фігурантів – завідувачка та касир міського відділення.

Керівник відділу ДСБЕЗ міськ­управління міліції Дніпропетровська Сергій Булькач уточнив: змовники незаконно збагачувалися з 2005-го до 2012 року, привласнюючи кошти осіб, що довірилися цій фінансовій установі із практично бездоганною репутацією. Основним інструментом наживи стало оформлення фіктивних договорів. Тобто посадовці блокували банківські картки пенсіонерів й відкривали нові, «свої», куди перекидали кошти з пенсійних та інших рахунків. «Шахраї-банкіри» знімали невеликі суми, тож не всі клієнти помічали, що їх обкрадають. Правоохоронцям стало відомо про приблизно три десятки постраждалих, здебільшого пенсіонерів – ті подали відповідні заяви.

Сергій Булькач у коментарі «ІЗ» наголосив: перевірку ініціювала дніпропетровська філія Ощадбанку, коли, розпочавши пов­номасштабну ревізію, виявила ознаки зловживань. Установа надає всю необхідну інформацію для розслідування. Сергій Петрович зазначив: імовірно, до гурту офіційно визнаних потерпілих додасться ще кілька осіб.

– Жодна структура не може гарантувати, що її персонал весь ідеальний. Але в Ощадбанку ми побачили відповідальне ставлення до організації внутрішньої безпеки, – констатує очільник підрозділу ДСБЕЗ.

Водночас схожі оборудки, але вже на Рівненщині, зацікавили СБУ: викритим службою працівникам банку інкримінували викрадення зі сховища майже мільйона гривень. Головним фігурантом слідства стала головбух обласного управління Ощадбанку. Підозрюють, що вона наказувала завідувачці сектору касових операцій отримувати готівку зі сховища й передавати без оформлення документів старшому кон­тро­леру-касиру, яка віддавала їх керівниці. За мовчання подільників головбух нараховувала їм чималі премії й надбавки до зарплат. Маючи право доступу до інформації на комп’ютерах філії та знаючи паролі підлеглих для входження в операційну систему банку, ця пані несанкціоновано вносила свідомо неправдиві дані щодо передачі й отримання від районних відділень надлишків готівки. 

Тріо працівниць банку заарештували й доправили в СІЗО. Нині в цій справі ще не поставлено остаточної крапки. Примітно, що місцева преса раніше вже повідомляла про звернення працівників цієї філії зі скаргами в правоохоронні органи – вони звинувачували свого керівника в розтраті майже 5 млн грн і зловживанні службовим становищем.

 

Авіаквиток, на який не вистачить пенсії

А тепер повідаємо подробиці схожої ситуації, що склалася нав­коло кіровоградської філії Ощадбанку. Про неї писали газети, до того ж кореспондентам «ІЗ» розповідали самі потерпілі.

4 вересня 2013-го на телеканалі «1+1» вийшов сюжет ТСН про те, що три десятки жителів Кіровоградщини, здебільшого пенсіонери, інваліди й чорнобильці з Олександрії, поскаржилися на філію Ощадбанку, буцімто працівники установи (касири) поцупили в них кошти – близько півмільйона гривень. Люди скаржилися, що вже не один рік не можуть домогтись ані покарання винних, ані повернення грошей. Вони навіть влаштовували акції протесту, бо втомились очікувати на позитивні сигнали від правоохоронців. Приміром, Іван Іващенко чорнобильську пенсію лишав на картці, сподіваючись отримати відсотки. Зрештою діждався «дивідендів»: 32 тис. гривень із рахунку загадково зник­ли. Міліції вдалося встановити підозрюваних. Зазначмо, що Ощадбанк їх не приховував, усіляко допомагаючи розслідуванню. Проте дійти істини тут не просто, та й збитки ошуканим компенсуватиме не установа, а самі аферисти, якщо доведуть їхню провину. Справу передали в обласну прокуратуру, де пообіцяли завершити досудове слідство.

Наприкінці грудня в редакцію звернувся Володимир Білик – адвокат, клієнтом якого став пенсіо­нер, колишній військовий із Кіровограда, 67-річний майор у відставці Анатолій Паливода. Його також ошукали шахраї в банку. Колишньому військовику в грудні 1993-го (за іронією долі, він служив очільником фінансового відділу, інспектором-ревізором фінслужби) призначили пенсію. Упродовж наступних двох літ він справно особисто одержував у Ощадбанку належні йому виплати, доки не виїхав на постійне проживання в Ізраїль. Якийсь час пенсію знімав за дорученням його тесть, але й він невдовзі виїхав на землю обітовану. Проте Паливода не змінював громадянство, тим паче, в Україні в нього залишилася донька, і не звертався в Пенсійний фонд із якимись проханнями щодо нарахування пенсії, що відбувалось автоматично згідно з рішеннями держави, на пред­мет перегляду розміру виплат чи способів її отримання. Зрозуміло, Паливода сподівався на відповідне накопичення пристойного фінансового ресурсу на рахунку, щоб у потрібний час ним скористатися. Коли ж така потреба виникла, чоловік прилетів у Кіровоград, зайшов у банк і мало не зомлів біля каси. Виявилося: невідомо хто регулярно знімав пенсію: на «забезпечену старість» залишилося нуль гривень нуль копійок. За попереднім підрахунком, ідеться про майже 140 тис. гривень!

Майор почав розбиратися, та невдовзі зрозумів: це надовго. За повернення батькової пенсії взялася донька, але той запал теж хутко згас. Не допомогло навіть її звернення на «гарячу урядову лінію». Тоді на захист інтересів колишнього військового став київський адвокат Володимир Білик.

 

Усе очевидно: у справі забагато «темних плям»

«Торік у жовтні до мене звернулася донька Анатолія Миколайовича з проханням розібратись у цій проблемі, – розповідає Білик. – У вересні мій клієнт приїхав у філію Ощадбанку по пенсію за декілька років, а йому сказали, що йому вже її виплачено! Паливоду примусили повторно отримати паспорт громадянина України, знову реєструватись у Кіровограді й звернутись у банк для виготовлення картки. Я розіслав запити у військкомат, Пенсійний фонд, Ощадбанк, а тепер аналізую їхні відповіді. Пенсійники підтвердили наявність відповідних нарахувань Паливоді. Мене зацікавив момент: куди перераховували пенсію й хто фізично її одержував? Ощадбанк провів власне службове розслідування тієї історії. З нього виходить, буцімто сам Паливода або схожа на нього особа приїздила в банк і щомісяця забирала пенсію. Це підтверджують видаткові документи, які в мене є. Проте невже мій клієнт раз на місяць літав із Тель-Авіва й назад по кошти, яких не вистачило б навіть на авіаквиток в один бік? Те легко перевірити: є прикордонний контроль і можна відстежити переміщення особи. Їду я в Кіровоград і в Пенсійному фонді піднімаю пенсійну справу Паливоди. І бачу: йому таки нараховували відповідні кошти. У тамтешній філії Ощадбанку спілкувався з юристами, операціоністами та керівником служби безпеки. Я запитав у останнього: „Чому ви не перевірили хоча б те, що підписи пенсіонера й особи, яка отримувала від його імені гроші, зовсім різні, і хтось одержував 17 років чужу пенсію?”. Таку критику сприйняли з розумінням».

Звісно, в адвоката є власна версія, хто міг провертати таку довготривалу оборудку: «Навряд чи це хтось із простих операціоністів, адже система крадіжок діяла стільки літ, а вони не так довго сидять на одному місці. Слід шукати когось зі старожилів, у руках яких концентруються певні розпорядчі функції й хто достеменно відав, що пенсіонера немає в Україні. На мою думку, якщо стосовно цього факту відкрили кримінальне провадження, треба вилучати всі банківські документи щодо пенсійних виплат, опитувати осіб, які мали доступ до службової інформації, проводити почеркознавчу експертизу».

Тоді ж Білика прийняв керівник кіровоградського УБОЗу Анд­рій Крищенко, зауваживши, що їм відомо про подібні випадки в регіоні. У цій службі від адвоката прийняли матеріали й пояснення Паливоди, а повідом­лення про злочин внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Автор звернувся за коментарем у прес-службу 

ГУБОЗ МВС України, де відповіли: убозівці ці матеріали передали в міліцію Кіровограда. Тим часом прес-служба УМВС підтвердила: у згаданій історії нині триває кримінальне провадження, в якому ще забагато «темних плям», тому щось розповідати розлого тут навряд чи є змога. Надіслали ми відповідний інформаційний запит й у головний офіс Ощадбанку. Нам повідомили, що фінустанова «не має права коментувати відкриті кримінальні справи. По-друге, наголошуємо, що під час виявлення зловживань працівниками банк негайно вживає відповідних заходів, повідом­ляючи про це правоохоронні органи. Що ж до справи пенсіонера Паливоди 

А. М., то вирішення його питання перебуває в компетенції Пенсійного фонду України».

Сподіваємося: відкрита позиція Ощадбанку й професіоналізм правоохоронців невдовзі таки матеріалізуються в позитивну конкретику для потерпілих від банківських шахраїв людей, а викрадені кошти повернуть на належні рахунки.

 

Геннадій КАРПЮК, «ІЗ».

Фото Олега ТАБОРОВСЬКОГО

друкувати
Додати коментар

Інші статті