Студентство – за об’єднання

Днями в стінах Національного педагогічного університету ім. Драгоманова відбулося велелюдне зібрання студентського активу столичних вишів за участю голови Всеукраїнської студради Олександра Тура. Звісно, розмову розпочали з обговорення стану речей у студентському самоврядуванні, а завершили в ритмі сучасного життя, яким живе вся країна.

Студентське самоврядування у ВНЗ і справді потребує суттєвого вдосконалення. Річ у тім, що окремі політики та політичні сили намагаються сформувати «свої» студкоми, які претендують на статус таких, що репрезентують усе студентство. Почасти це відбувається шляхом неприхованого тиску вулиці й відвертих провокацій. Деякі персони під популістськими гаслами намагалися зірвати навчальний процес. Спроби «страйкарів» зробити це в Києві здебільшого не вдалися. До того ж, попри побоювання песимістів та декотрих ЗМІ, ректорати не обмежували студентів у праві висловити громадянську позицію.

Сила впливу студентського руху визначається кількістю його учасників, готових до відстоювання певних ідей. І тут криється ключовий момент: настрої незгоди й протесту прагнуть використати навколопартійні «молодіжки», що фінансовані значно краще осередків вишівського самоврядування, яке існує майже на голому ентузіазмі. Мабуть, тому суто студентська акція й перетворилася на політичний Майдан. Тож резонно виникає потреба переглянути фінансування студентських організацій, враховуючи європейський досвід. А згідно з ним здобувач знань є рівноправним учасником процесу управління навчальним закладом. Тож столична студрада виробить рекомендації для вишів щодо вдосконалення такої діяльності. Також ухвалено рішення про створення координаційної ради, що допомагатиме студентству результативніше відстоювати свої права.

Оцінюючи політичний момент, зібрання привітало прагнення студентів долучитися до формування громадянського суспільства. Проте рада вважає за доцільне позбавити заклади освіти впливу політичних сил.

– Студенти вийшли тому, що, як і ті, хто був на майдані, і ті, хто поділяє їхні думки, хочуть жити в цивілізованій європейській державі, – зауважила голова студентського парламенту КНУ ім. Т. Шевченка Інна Степанець. – Переконана: більшість тих, хто залишався на лекціях і не ходив на мітинги, вчиняв так із прагнення професійно зрости, стати передусім хорошими фахівцями. Це також різновид громадянської позиції – не більше, але й не менше. І не треба поділяти студентство на ворогів та друзів майдану. Дивно, та мало хто з молоді читав проект угоди про євроасоціацію й слабко уявляє, за що ратує. Нещодавно, до речі, відбулася зустріч Президента України Віктора

Януковича з представниками студентства, де також обговорили згадану проблему – необізнаність щодо кроків країни в напрямі євроінтеграції.

– Наш виш неодноразово намагалися заблокувати, домагаючись, щоб ми залишили заняття, – говорить Марія Лискович, голова студради Національного університету харчових технологій. – Але ж ректорат не забороняв нам ходити на мітинги, що ми успішно й робили після навчання. Ми все встигали, бо прагнули відвідати і пари, і майдан.

– Люди у формі захищають і державу, і громадян. Нас навчають вчиняти винятково в межах правового поля. Вийшов за них – відповідай, ким би ти не був, – говорить Мирослав Дурдинець, курсант 4-го курсу НАВС, голова студентського (курсантського) самоврядування академії, молодший сержант міліції. – Але я не вважаю, що Європа означає смітник у центрі столиці. Тому підтримую ідею щодо створення студентського консультаційного комітету. Адже будь-які справи краще вирішувати за столом перемовин, у діалозі, а не на барикадах. Шановні друзі, давайте домовлятися! Варто думати про те – і в цьому ми тут єдині, – що треба відкривати в українській історії сторінку об’єднання. Ще зауважу на засадничому принципі демократії: право однієї людини закінчується там, де починається право іншої. Про це потрібно пам’ятати всім – і тим, хто стоїть на майданах, і тим, хто захищає правопорядок. Бо я не хочу після занять повертатися додому в курсантській формі в очікуванні якоїсь зухвалої витівки щодо мене як представника міліцейського відомства. Не налаштовуйте нас одне проти одного, бо міліція не просто з народом, вона – його частина, до того ж не найгірша.

Нині відбувається багато круглих столів, зокрема тих, в яких беруть участь поважні політики. Можливо, саме зваженість і єдність стратегічного бачення майбутнього сценарію розвитку України, продемонстрована студентами, надихне і їх таки досягти порозуміння…

Геннадій КАРПЮК, «ІЗ».

Фото Олега ТАБОРОВСЬКОГО

друкувати