Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Проблема
24/11/2013 17:34

У пошуках маленьких мандрівників

Оголошення про розшук безвісти зниклих дітей, на жаль, уже давно стали реалією нашого життя. Неповнолітні залишають свої домівки з різних причин: комусь набридає «надмірна» опіка батьків і хочеться волі, комусь конче потрібні нові враження та пригоди. Однак, вирушаючи в мандри, юні «пілігрими» почасти не усвідомлюють тієї небезпеки, на яку себе наражають. Адже, опинившись в омріяному дорослому світі, їм доводиться мати справу з дорослими проблемами. Щоб уберегти таких дітей від біди, працівники міліції докладають усіх зусиль для їхнього якнайшвидшого розшуку та повернення до сімей.

Утекти від проблем

Протягом 2013 року в міліцію надійшли повідомлення про 4 615 випадків зникнення дітей. По гарячих слідах правоохоронці розшукали близько 4 тис. неповнолітніх утікачів. Серед них були ті, хто пішов із дому через недбале ставлення до них рідних, зокрема пияцтво та аморальну поведінку батьків. Нерідко в самостійні подорожі вирушали підлітки, які через конфлікти та проблеми з однолітками не бачили іншого виходу, ніж утекти від них. Отак, приміром, учинив 13-річний школяр із Житомирщини: залишивши домівку, він кілька тижнів їздив українськими містами. Спочатку добрався автобусом у Житомир, а звідти – у Київ. Зі столиці в Харків його довіз далекобійник.

Прогулюючись містом, непов­нолітній дійшов до Південного вокзалу. Відтак він мав намір вирушити в столицю сусідньої держави, але самотнього хлопчину вчасно помітили працівники лінійного відділу міліції на ст. Хар­ків-Пасажирський. Правоохоронцям підліток розповів, що до манд­рів його підштовхнули неприязні стосунки з однокласниками. Він запевняв, що знає, як хвилюються його батьки, й невдовзі планує повернутися додому.

Цікаво, що попутні люди всіляко допомагали школяру, але жоден із них не здогадався сповіс­тити вартових порядку про непов­нолітнього, який тиняється без супроводу дорослих.

Цей хлопчик – не єдиний маленький обходисвіт, якого виявили цього року працівники КМСД лінійного відділу на ст. Харків-Пасажирський. Загалом вони знайшли та повернули 13 дітей, що перебували в розшуку.

Варто пам’ятати, що, тікаючи з дому, підлітки часто свідомо йдуть на кримінал. Адже разом зі свободою перед ними постає багато нагальних проблем: де взяти гроші, їжу, одяг… Утім, правоохоронці наголошують: каральними методами вирішити цю проблему неможливо. За словами начальника Управління кримінальної міліції у справах дітей МВС Олексія Лазаренка, основний акцент працівники служби роблять на профілактиці, вважаючи, що краще запобігти злочину, аніж потім за нього карати. Нині фахівці КМСД удосконалюють форми й методи такої роботи, налагоджуючи соціальне партнерство з усіма інститутами громадянського суспільства.

Нерідко в пошуках кращого життя діти йдуть із навчально-виховних закладів. Зокрема, з початку року такі установи полишили вже 260 неповнолітніх, але міліціонери повернули майже їх усіх. Серед цих утікачів був і 14-літній вихованець Богуславського дитячого будинку, що на Київщині. Про його зникнення правоохоронців повідомила директор цього закладу, пояснивши, що хлопець сів на велосипед і поїхав у невідомому напрямку.

Як з’ясувалося, розшукуваний підліток перебуває на обліку КМСД із 10 років, схильний до крадіжок і бродяжництва. Мати відмовилася виховувати сина, і її позбавили батьківських прав. Батько-інвалід завжди напідпитку. 

Невдовзі вартові порядку знайшли хлопця – він мешкав у своєї 80-річної бабусі. Жінка за станом здоров’я та віком не може стати його опікуном. Тож неповнолітнього повернули в дитячий будинок.

Допомагають соціальні мережі 

й «Магнолія»

Як зазначає Олексій Лазаренко, деяких мандрівників розшукати не так уже й просто, тож, щоб знайти хоч якість їхні сліди, міліціонери використовують соціальні мережі. Зареєструвавшись на таких інтернетсайтах, діти спілкуються, розширюють коло знайомств. Там же вони розповідають одне одному про свої наміри, обмінюються інформацією, що в майбутньому сприяє встановленню їхнього місця перебування.

Крім того, за статусами на сторінці підлітка можна визначити його психоемоційний стан, намічений ним напрямок руху, бажання відвідати культурно-розва­жальні заходи, зустрітися з друзями або знайомими тощо.

«За допомогою соціальних мереж уже виявлено більш ніж 15 відсотків від усіх дітей, що перебували в розшуку, – наголошує очільник УКМСД. – Також ми ретельно перевіряємо повідомлення про факти безвісти зниклих неповнолітніх, розміщені громадськими організаціями через соціальні мережі. На офіційному сайті МВС є інформація про дітей, які перебувають у розшуку. У «Фейсбуку» створено сторінку Управління, на якій розміщується вся позитивна інформація про діяльність служби та інноваційні методи профілактики правопорушень серед дітей. Там же можна переглянути профілактичні відеоролики та соціальну рекламу».

Окремо варто згадати й про проект «Магнолії-ТВ» «Служба розшуку дітей», який уже багато років поспіль допомагає працівникам міліції в пошуку зниклих неповнолітніх. Завдяки цьому проекту щодня тисячі людей дізнаються інформацію про таких дітей і можуть повідомити про їхнє місце перебування. Так, зокрема, знайшли 16-річну втікачку з Донецької області. Заява про її зникнення надійшла в міліцію наприкінці липня 2012-го, однак тривалий час вийти на її слід дівчини, яка, до речі, уже не вперше йшла з дому і зай­малася бродяжництвом, не вдавалося. І от у січні цього року в «Служ­бу розшуку дітей» звернувся чоловік і повідомив: розшукувана перебуває в смт Коломия Івано-Франківської області. Там право­охоронці дійсно виявили дівчину та доправили її додому.

 

Пізнання світу закінчилося пошуками

Однак правоохоронцям доводиться розшукувати не тільки підлітків, що усвідомлюють свій вчинок і навмисне залишають оселі. Менші діти сприймають світ як великий гральний майданчик, тож, захопившись грою, легко можуть відійти далеко від житла й заблукати. Саме так сталось у с. Барвінкове, що на Сумщині, де загубився трирічний хлопчик. Востаннє малого бачив його старший брат, коли вони неподалік від дому разом пасли худобу. Надвечір на вулиці похолодало, і він відправив дитя додому, але дорогою туди воно збилося зі шляху.

До пошуків хлоп’яти залучили весь особовий склад міліції області. Неподалік села були ліс та велике соняшникове поле, які всю ніч прочісували правоохоронці. Попри сильний дощ, вони не зупинялися ні на хвилину, пройшовши загалом понад 15 кілометрів. Зрештою, вранці солдати внутрішніх військ побачили наляканого малюка серед соняшників. Він неабияк зрадів рятівникам у погонах. Один із «вевешників» зняв із себе куртку й огорнув нею знайду. Незабаром жителі села вже радісно зустрічали правоохоронців, які несли хлопчика на руках: той пригрівся у форменій одежині й міцно спав…

Подібна історія сталась і на Полтавщині в одному із сіл Новосанжарського району. В обідню пору дев’ятирічна дівчинка із чотирилітнім другом пішли гуляти на дитячий майданчик. Відтак додому вони не повернулися. Кілька годин батьки обох дітей намагалися знайти їх самотужки, а близько опівночі, знесилені від пошуків, звернулися по допомогу до правоохоронців. Знаючи, що неподалік – густий ліс та глибока річка, начальник міліції району відправив на пошуки малечі майже весь особовий склад райвідділу.

Невдовзі, вкотре обходячи вулиці села, вартові порядку раптом побачили розшукуваного хлопчика, який тремтів від страху. Спочатку він не міг вимовити й слова, але як тільки оговтався, одразу розповів, що сталося. Виявляється, гуляючи з дівчинкою, вони вирішили піти до річки через ліс. Але там діти побачили величезного чорного собаку, який їх дуже налякав. Тікаючи від пса, малі розбіглись у різні боки й заблукали. Однак хло­п’я не розгубилось у темряві й знайшло дорогу додому.

Ця інформація полегшила пошуки дівчати. Незабаром її знайшли на околиці лісу. Боса, бліда й перелякана, вона сиділа й плакала. «Я роззулась і йшла по траві, щоб мої кроки не почув злий собака», – перше, що змогла вимовити дитина. Її відвезли додому. Дівча пообіцяло своїм рятівникам більше не ходити в ліс без дорослих.

 

Небайдужість рятує

Зникнення дитини прирівнюється до надзвичайної пригоди, тож щоразу міліцією проводяться нагальні слідчо-оперативні дії. Правоохоронці роблять усе можливе, щоб розшукати зниклих. Та й громадяни не повинні залишатися осторонь. Приклад такої небайдужості продемонстрував один із жителів міста Калинівки, що у Він­ницькій області. Завдяки йому вдалося повернути додому двох дітлахів семи й восьми років, які вирушили на велосипедах у пошуках пригод, від’їхавши від рідного села на понад 30 кіломет­рів.

Побачивши дітей пізнього вечора, чоловік зупинив свій автомобіль і розпитав, чому вони самі в такий час на дорозі. Горе-манд­рів­ники думали, що повертаються додому, та насправді виявилося, що вони їхали в протилежному напрямку. Хлопчакам пощастило, що їм трапився «цікавий» подорожній, який і доправив їх до райвідділу. Як з’ясувалося, їх на той час уже розшукувала вся міліція Калинівського району. Правоохоронці провели з хлопчиками бесіду, пояснивши, якими небезпечними можуть бути такі прогулянки без дорослих, та передали батькам.

Нещодавно на Вінниччині також шукали маленьку дівчинку, якій виповнилося лише неповних два рочки. У с. Дзигівці вона гралася поряд із бабусею, на подвір’ї, а коли жінка на мить відвернулася, онука зникла. На її пошуки були направлені посилена слідчо-опе­ративна група міліції, працівники КМСД, громадської безпеки. Правоохоронці та сільські жителі обстежували закинуті будинки, криниці, обійшли все село, почали прочісувати лісосмугу…

Усі хвилювалися за дівчинку, адже почалися сильний дощ та вітер. Потім виявилося, що за цей час дитя встигло пройти понад два кілометри. Маленьку втікачку побачив на пасовиську місцевий пастух. Тож невдовзі вона опинилася в обіймах рідних людей, на щастя – жива та здорова.

Міліціонери закликають громадян не бути байдужими й одразу сповіщати про дітей, що гуляють самі поблизу доріг, пересуваються міжміським транспортом, перебувають на об’єктах залізничного транспорту тощо без супроводу дорослих. Можливо, саме в цю мить дитину розшукують рідні та близькі, а ваше повідомлення допоможе врятувати її і не допустити біди.

 

Аліна БЕСПЕЧАНСЬКА, м. Київ

друкувати
Додати коментар

Інші статті