Субота, 12 грудня
Зробити стартовою
Попереднiй архiв
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Додаток
до тижневика
Рубрики Усі рубрики
Погода у Києві » Україна
Новини партнерів
Історія
06/08/2013 14:42

План «Ост»: смерть, поставлена на потік

Історію людства впродовж століть писали кров’ю. Гриміли війни, палали мирні будинки й ниви, гинули люди. Але перетворити знищення мільйонів людей на індустрію?.. Складати інструкції зі знищення цілих народів і рецензувати їх, дорікаючи авторам за «надмірну м’якість»?.. Для такого повин­­на була спершу з’явитись ідеологія, що ділить людей на «сорти» за національною й расовою ознаками. План «Ост» – лише похідна від неї. Тож його прочитання особ­ливо рекомендовано тим, хто вважає «ігри» деяких нинішніх політичних сил з ідеями, що ґрунтуються на постулаті про «чистоту нації», лише «безневинними пустощами»…

До питання про майбутнє ставлення до російського населення

(Закінчення. Початок у «Моментах» №№ 5–6/2013 р.) 

 

Треба торкнутися ще одного питання, яке оминули увагою в генеральному плані «Ост», але яке має велике значення для вирішення взагалі всієї східної проблеми, а саме – як зберегти й чи можна взагалі зберегти на тривалий час німецьке панування перед лицем величезної біологічної сили російського народу. Тому треба коротко розглянути питання про ставлення до росіян, про що майже нічого не сказано в генеральному плані.

Тепер можна переконливо сказати, що наші колишні антропологічні відомості про росіян, поминувши вже те, що вони були дуже неповними й застарілими, значною мірою недостовірні. Це вже відзначали восени 1941-го представники управління расової політики та відомі німецькі науковці. Цю думку ще раз підтвердив професор Абель, колишній перший асистент професора О. Фішера, який узимку цього року за дорученням верховного головнокомандувача Збройних сил проводив докладні антропологічні дослідження росіян…

Абель бачив тільки такі варіанти вирішення проблеми: або пов­не знищення російського народу, або онімечення тієї його частини, яка має очевидні ознаки нордичної раси. Ці дуже серйозні твердження Абеля заслуговують на увагу. Ідеться не лише про розгром держави з центром у Москві. Досягнення цієї історичної мети ніколи не означало б повного розв’язання проблеми. Найпевніше, справа полягає в тому, щоб розгромити росіян як народ, роз’єднати їх. Тільки якщо цю проблему розглядатимуть із біологічного, особливо з расово-біо­ло­гічного, погляду і якщо відповідно до цього проводитимуть німецьку політику в східних районах, з’явиться можливість усунути небезпеку, яку становить для нас російський народ.

Абель запропонував шлях ліквідації росіян як народу (та це не підходить для нас із політичних та економічних міркувань), поминувши те, що здійснити це буде навряд чи можливо. У цьому разі потрібно рухатися різними шляхами, щоб вирішити російську проблему. Ці шляхи коротко полягають у такому.

 

а) Передусім, потрібно передбачити поділ території, населеної росіянами, на різні політичні райони з власними органами управління, щоб забезпечити в кожному з них самостійний національний розвиток…

Поки що можна залишити відкритим питання про те, чи варто організовувати імперський комісаріат на Уралі, чи тут треба створити окремі районні управління для неросійського населення, що живе на цій території, без спеціального місцевого центрального органу управління. Але вирішальне значення має те, щоб ці райони адміністративно підпорядковувалися німецькій верхов­ній владі, яку створять у російських центральних областях. Народи, що населяють ці райони, пот­рібно переконати, щоб вони ні за яких обставин не орієнтувалися на Москву, навіть тоді, коли там сидітиме німецький імперський комісар…

Як на Уралі, так і на Кавказі є чимало різних народностей і мов. Буде неможливо, а політично, мабуть, і неправильно робити основ­ною мовою на Уралі татарську або мордовську, а на Кавказі, скажімо, грузинську мову. Це може роздратувати інші народи цих областей. Тому варто подумати про введення німецької мови як такої, що поєднує всі ці народи… У такий спосіб німецький вплив на Сході значно зріс би. Слід також подумати про відділення Північної Росії адміністративно від територій, що перебувають під управлінням імперського комісаріату в справах Росії. (Певно, мають на увазі «московський імперський комісаріат». – Авт.) Не слід відкидати думку про подальше перетворення цього району на Великогерманський колоніальний район, бо його населення ще значною мірою має ознаки нордичної раси. У цілому в решті центральних областей Росії політика окремих генеральних комісаріатів повинна бути спрямована на роз’єднання й самостійний розвиток цих областей.

Росіянину з горьківського генерального комісаріату слід прищепити почуття, що він чимось відрізняється від росіянина з тульського генерального комісаріату. Безсумнівно, таке адміністративне роздрібнення російської території й планомірне ві­до­кремлення певних областей виступить одним із засобів боротьби зі зміцненням російського народу. (Щодо цього доречно згадати таке висловлювання Гітлера: «Наша політика стосовно народів, які населяють широкі простори Росії, має полягати в тому, щоб заохочувати будь-яку форму розбіжностей і розколу» (Н. Picker. Hitlers Tischgesprache im Fuhrerhauptquartier. Bonn, 1951, S. 72). – Ред.)

 

б) Другим засобом, ще кращим, ніж у пункті «А», є ослаблення російського народу в расовому сенсі. Онімечення всіх росіян для нас є неможливим і небажаним із расового погляду. Проте, що можна й потрібно зробити, так це виокремити з російського народу нордичні групи населення й поступово онімечити їх…

Важливо, щоб на російській території здебільшого переважало населення примітивного, наполовину європейського типу. Воно не завдаватиме багато клопоту німецькому керівництву. Ця маса расово неповноцінних, тупих людей потребує, як засвідчує вікова історія цих областей, керівниц­тва. Якщо німецьким очільникам вдасться не допустити зближення з російським населенням і запобігти впливу німецької крові на російський народ через позашлюбні зв’язки, то збереження німецького панування в цьому районі ймовірне за умови, що ми зможемо подолати таку біологічну небезпеку, як жахлива здатність цих примітивних людей до розмноження.

в) Є багато шляхів руйнування біологічної сили народу… Метою німецької політики стосовно населення на російській території є доведення народжуваності росіян до нижчого рівня, ніж у німців. Те ж стосується й надзвичайно плодовитих народів Кавказу, а в майбутньому частково й України. Поки що ми зацікавлені в тому, щоб збільшити кількість українського населення супроти російського. Але це не повинно приз­вести до того, що місце росіян посядуть згодом українці.

Щоб уникнути в східних областях небажаного для нас збільшення чисельності населення, настійно необхідно уникати на Сході всіх заходів, які ми застосовували для збільшення народжуваності в імперії. У цих областях ми повинні свідомо проводити політику на скорочення населення. Засобами пропаганди, особливо через пресу, радіо, кіно, листівки, короткі брошури, доповіді тощо, ми повинні пос­тійно навіювати населенню думку, що шкідливо мати багато дітей.

Треба показувати, як багато грошей потрібно на виховання дітей і що можна було б придбати за ці гроші. Варто говорити про небезпеку, яка загрожує здо­ро­в’ю жінки, що народжує. Водночас слід розгорнути масштабну пропаганду протизаплідних засобів. Необхідно налагодити їхнє масове виробництво. Поширення цих засобів і аборти в жодному разі не можна обмежу­вати. Слід усіляко сприяти розширенню мережі абортаріїв. Можна, наприклад, організувати спеціальну перепідготовку акушерів і фельдшерів із проведення абортів. Що якісніше робитимуть аборти, то з більшою довірою до них ставитиметься населення. Зрозуміло, що лікарі також повинні мати доз­віл на проведення такої маніпуляції. І це не повин­но вважатися порушенням лікарської етики.

Слід пропагувати також доб­ровільну стерилізацію, не допускати боротьби за зниження смертності немовлят, не дозволяти навчання матерів догляду за грудними дітьми та профілактичним заходам проти дитячих хвороб. Слід звести до мінімуму підготовку російських лікарів за цими спеціальностями, не допомагати дитячим садкам та іншим таким установам. Водночас із цими заходами у сфері охорони здоров’я не слід перешкоджати розлученням. Не потрібно надавати допомогу позашлюбним дітям. Не давати ніяких податкових привілеїв багатодітним, не збільшувати їм грошову допомогу у вигляді надбавки до заробітної плати…

Для нас, німців, важливо ослабити російський народ настільки, щоб він був не в змозі перешкодити нам встановити німецьке панування в Європі. Цього ми можемо домогтися вище­вказаними заходами…

г) До питання про чехів. За наявними нині твердженнями, значну частину чехів, оскільки вони не викликають побоювань у расовому сенсі, слід онімечити. Тобто онімечити варто близько 50 відсотків усього чеського населення. Однак ще залишиться 3,5 млн чехів, яких потрібно поступово видалити з території імперії…

Слід подумати про те, щоб переселити цих чехів до Сибіру, де вони розчиняться серед місцевого населення, й цим сприяти подальшому віддаленню сибіряків від російського народу…

Розглянуті вище проблеми величезні за своїми масштабами. Але було б дуже небезпечно відмовитися від їхнього вирішення, оголосивши їх нездійс­ненними чи фантастичними. Майбутня німецька політика стосовно Сходу покаже, чи дійс­но ми сповнені волі забезпечити міцне підґрунтя тривалого існування Третьої імперії. Якщо Третя імперія повинна існувати тисячі років, то наші плани мають бути розроблені на цілі покоління. Отже, расово-біологічна ідея повинна мати вирішальне значення в подальшій німецькій політиці. Тільки тоді ми зможемо забезпечити майбутнє нашого народу.

Доктор Ветцель

друкувати

Коментарi

Усі коментарі
Додати коментар
інший код

Інші статті

Інтерв’ю
Вікторія АРНАУТОВА: Ми вчимо солдатів повертатися додому здоровими…
Новини Усі новини
Фоторепортаж
Вся галерея
Листати
© 2005–2009 Тижневик МВС України « Іменем Закону »
Передрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на imzak.org.ua
Дизайн та розробка сайту  — Студія Айкен (11.2009)