Субота, 12 грудня
Зробити стартовою
Попереднiй архiв
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Додаток
до тижневика
Рубрики Усі рубрики
Погода у Києві » Україна
Новини партнерів
Проблема
14/07/2013 18:46

Змусьте стрес працювати на вас

Понад вісім десятиліть тому людство вперше почуло про стрес. Нині цей термін, введений у фізіологію й психіатрію Волтером Бредфордом, став мегапопулярним. Стрес активно досліджують, про нього багато сказано й написано. Зокрема, доведено, що він – причина розвитку основних серцево-судинних захворювань, а отже – і передчасної смерті. Однак кожному з нас варто не лише знати про можливі негативні наслідки стресу, а й розуміти, як їх уникнути.

 

Реагуєш – отже, живеш

Складна нейрогуморальна реакція організму на сильний зовнішній подразник не випадково дістала своє визначення лише в минулому столітті. Темп життя сучасної людини, що віками зростав у геометричній прогресії, вийшов далеко за межі природного. Напруження, спровоковане надміром інформації, емоційними й фізичними навантаженнями та дефіцитом часу, постійно посилюється. І з року в рік стресовість продовжує набирати все більшого розмаху, тоді як стресостійкість населення чимдалі послаблюється. Однак помилково вважати стрес дітищем ХХ століття. Адже людина завжди потрапляла в несприятливі обставини, зазнавала загрозливих впливів, що активували комплекс реакцій нервової, гормональної та інших систем організму, покликаних протидіяти небезпечним факторам. Тобто, висловлюючись популярно, стрес – це нормальна реакція здорової людини. І, наперекір поширеній серед «застресованих» сучасників думці, помилково визначати його як суто негативний процес.
Стресори, тобто фактори, що виводять із рівноваги фізіологічні та психічні функції людини, доволі різноманітні: це як природні явища (усілякого роду катаклізми), так і соціальні, психічні чинники. До речі, слід розуміти, що причиною стресу може стати будь-яка діяльність, навіть та, яку ми апріорі визначаємо, як позитивну: приміром, гра в шахи, емоційне спілкування з друзями, поява домашнього улюбленця, навіть раптовий успіх. Проте, незалежно від того, позитивні чи негативні стресори діють, відповідь організму завжди буде однакова: мобілізуються функціональні можливості для подолання надто високих потреб.
Змалюємо загальну картину перебігу «стресової реакції»: під впливом подразника гіпофіз виділяє підвищену кількість адренокортикотропного гормону, який стимулює діяльність надниркових залоз. Ті, своєю чергою, виробляють більше гормонів, зокрема кортикостероїдів, які, власне, і запускають механізми пристосовування організму до нових умов. Як бачимо, стрес, якого ми так усі боїмося, виконує надзвичайно важливу біологічну функцію, яку науковці іменують «адаптацією». Однак здатність до адаптації не безмежна. У випадку, коли інтенсивність і різко негативний характер впливу та його тривалість перевищують функціональні можливості протидій організму, його реакція буває неадекватною: сильнішою, ніж треба, або, навпаки, надто слабкою чи взагалі спотвореною. Це й стає причиною патологічних змін в організмі – «хвороб адаптації», що призводять до жахливих, а інколи й летальних наслідків, про які ми вже згадували.
Впізнай недуг у і протидій!
Зауважте, підривають здоров’я не стільки сильні зворушення, скільки дрібні неприємності, які відбуваються чи не щодня. Вони непомітно підточують сили людини та викликають хронічні патологічні процеси, наслідок яких – соматичні захворювання. Особливо чутлива до стресу серцево-судинна система. Постійне психоемоційне збудження призводить до артеріальної гіпертензії і метаболічного синдрому. Крім того, тривалий стрес провокує надмірне виділення шлункового соку, що спричиняє розвиток гастриту, виразки шлунку й дванадцятипалої кишки. Негативного впливу зазнає й імунітет, а наслідок загального ослаблення організму – часті загострення хронічних хвороб, складний перебіг вірусних і бактеріальних захворювань.
Психоемоційний ефект стресу теж буває тяжким. «Синдром хронічної втоми», яким «наділений» ледь не кожен другий працюючий громадянин, без своєчасної і належної корекції переходить у глибоку депресію. А для холериків та меланхоліків є підвищений ризик розвитку неврозів, зокрема, істерії та психастенії. Бувають випадки, коли не обійтися без професійної допомоги психолога, а іноді й психіатра. Однак слід усвідомлювати, що від критичного стану свій організм краще вберегти, скориставшись нехитрими методами самодопомоги вже за перших проявів стресу. Тим більше, що розпізнати його за цілком характерними ознаками здатен кожен: це прискорене серцебиття, нестача повітря, біль у ділянці серця, тремтіння в тілі, підвищена пітливість, приливи жару, нудота або шлун­ко­во-­киш­ковий дискомфорт, головні болі або  болі в спині, швидка стомлюваність, погіршення па­м’яті, плутаність думок, неуважність, неспокій, без­сон­ня тощо. До цього букета симптомів нерідко додаються посилення поганих звичок, дратівливість і проблеми в спілкуванні.
Якщо у вас кілька чи більшість вказаних ознак, найперше, що слід зробити – негайно визначити причину стресу й усунути її. Щоб позбутися постійного напруження інколи необхідні кардинальні зміни, приміром, виду діяльності, місця роботи чи кола спілкування. Однак у більшості ситуацій потрібно змінювати не світ, а ставлення до нього і самого себе.
Запорука успішного подолання стресу – правильний спосіб життя. Обов’язкова умова – налагоджений режим дня. Після плідної й виснажливої роботи необхідно належним чином відпочити. Ідеться не про пасивне дозвілля перед телевізором, ком­п’ю­те­ром чи опівнічні посиденьки десь у барі, а про активний, корисний відпочинок, улюблене хобі – риболовля, туристичний похід, плавання, квітникарство тощо. Наступні й не менш важливі пункти в переліку протистресових заходів – це повноцінний сон (не менше як вісім годин на добу) і, звичайно ж, правильне харчування (дієта, розроблена з урахуванням віку, статі, хвороб, збагачена вітамінами й мікроелементами).
За такої організації життя стрес виконує свою захисну функцію адаптації й рідко переростає в проблему. Та, про всяк випадок, варто освоїти одну із спеціальних технік, що ефективно допомагають зняти напруження:
релаксація – техніка розслаблення м’язів, концентрація – вправи на зосередження уваги, аутогенні тренування – методика самонавіювання.
Невідкладна допомога
Будьмо реалістами: передбачити всі життєві ситуації нереально. І коли раптово спіткають неприємності, певно, не кожен зможе увімкнути заспокійливу музику й, зручно вмостившись у позі «лотоса», порелаксувати. Та за будь-яких обставин слід пам’я­та­ти: у гострій стресовій ситуації необхідно утриматися від прийняття поспішних рішень. Отямитись допоможуть прийоми невідкладної антистресової допомоги:
 спробуйте заспокоїтися: подумки порахувати до 10 (як не допомогло, рахуйте до 100);
 відновіть дихання: втягнувши повітря носом, на кілька секунд затримайте подих, потім повільно видихніть, також через ніс, і зосере­дьтесь на відчуттях, пов’язаних із диханням;
 якщо є можливість побути наодинці,  скористайтеся нею;
 бажано повільно, маленькими ковточками, знову ж таки, прислухаючись до відчуттів, випити склян­ку води і змочити холодною водою чоло  та руки;
 озирніться навколо, подумки назвіть усе, що ви бачите, або ж зосередьте увагу на невеличкому предметі, уважно розгляньте його, а потому, заплющивши очі, уявіть в усіх деталях; 
 ще раз простежте за своїм диханням, дихайте повільно, через ніс; при цьому плечі мають бути розслаблені.
Для першої допомоги цих невідкладних заходів цілком достатньо. А щоб кожна прикрість не виводила з рівноваги, слід проводити профілактичну роботу.
То як же уберегтися?
Стрес – неминучий супутник нашого життя. Практично все воно «зіткане» з низки стресових ситуацій. Та від самої людини залежить, які наслідки вони матимуть. Типове сприйняття: «У мене стрес – мені погано», це лише один із варіантів розвитку подій. Згадайте: відреагувавши на стресор, організм мобілізує всі свої ресурси. А отже – дає більше можливостей. Їх варто розумно використовувати – спрямувати стрес у потрібне русло. Найнадійніший важіль для цього – профілактика негативних наслідків стресу. Спробуємо розібратися в цій тонкій справі.
Повноцінні сон і харчування – лише перші пункти протистресової кампанії. Не менше значення відіграє й робота: йдеться про самореалізацію, належну оплату праці, й, звичайно ж, про мікроклімат у колективі. Чудово, коли людина отримує задоволення від своєї щоденної праці, та виробничий ентузіазм повинен бути контрольованим: періоди перевантаження мають врівноважуватися періодами перепочинку. Крім того, хоч би якою високо­оплачуваною й престижною була робота, вона не повинна йти врозріз із вашими правами й потребами.
Спілкування в колі колег найчастіше вимагає певної стриманості. А це додає ще більшої ваги взаєминам у родинному колі. Проводити час із сім’єю потрібно якісно: рухливі й спокійні ігри з ді­ть­­ми, спільне виконання домашніх справ, обговорення планів на майбутнє. Стосунки в сім’ї, засновані на взаємній повазі й підтримці, дарують радість і стають надійним захистом від впливу зовнішніх негативних факторів.
Кажуть, батьків і дітей не вибирають. А хто буде другом, людина вирішує сама. І відбір, хоч і звучить це надто прагматично, має бути дуже ретельним. Час, проведений із друзями, спільні захоплення доволі часто є ледь не єдиною можливістю розслабитися. Отож дружнє спілкування однозначно має бути безстресовим, підбадьорливим і спокійним.
Наступне завдання: досягти гармонії із собою. Дуже важливо підтримувати гарну фізичну форму, утримуватися від шкідливих звичок, ефективно розподіляти свій час. Однак при цьому не забувайте й про іншу сторону «медалі»: варто докласти зусиль, щоб сформувати почуття гумору, об’єктивну самооцінку, вміння отримувати від життя насолоду. А ще – необхідно усвідомити: будь-які події в житті – це ще не стрес, стрес – це наша реакція на події. Її необхідно навчитися контролювати.
Сміх як ліки
Сміх – унікальна здатність людини, не притаманна жодній із інших живих істот. Народна мудрість твердить, що сміх продовжує життя, а сучасні психологи додають – має лікувальний ефект. У 1970-х в США зародилася наука – гелотологія, яка досліджує вплив сміху на людський організм. А вплив цей – однозначно позитивний: в організмі людини, яка сміється, активно виділяється «гормон щастя» – серотонін. Він сильніший за наркотичні речовини й має знеболювальну дію, потужно зміцнює імунітет, підвищує стресостійкість. Саме тому в сміхотерапії чимало прихильників. Її застосовують для лікування як дорослих, так і немовлят із двомісячного віку. А найбільша перевага сміху в тому, що ця «чарівна пігулка» доступна кожному з нас. Щоб оздоровитися і захиститися від щоденних стресів, зовсім необо­в’яз­ково відвідувати спеціальні тренінги. Варто зробити сміх своєю хорошою звичкою. Усміхайтеся – і будьте здорові!
друкувати

Коментарi