Мирне зібрання – мирним шляхом

Останнім часом в українському суспільстві досить активно обговорюється проблема проведення мирних зібрань. Врегулювання цієї сфери потребують як організатори й учасники мирних зібрань, так і органи влади, на які покладено обов’язок унормувати заходи такого роду. Спірні питання в цій площині існують уже давно, проте шляхи їх розв’язання поки що перебувають на стадії розробки. Саме тому під час мирних зібрань часто-густо виникають конфлікти та вчиняються правопорушення. При цьому в негативному контексті згадуються дії або, навпаки, бездіяльність працівників міліції, що фактично стають заручниками ситуації. Тож спробуємо розібратися, як за браком закону, що унормовує проведення мирних зібрань, використовуючи наявну нормативну базу, уникнути конфліктних моментів у цій площині.

Право на свободу мирних зібрань закріплене в ст. 39 Конституції України, яка проголошує, що громадяни мають право збиратися мирно, без зброї для проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій, про що повинні завчасно повідомити органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Відповідно до закону обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися лише судом і лише в інтересах національної безпеки й громадського порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, заради охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей. Водночас, як вже зазначалося, в Україні наразі немає закону про мирні зібрання, який би врегульовував процесуальні питання забезпечення цього права. Таким чином, в умовах правової прогалини варто звертатися до міжнародних нормативно-правових актів, що були ратифіковані Україною. Одним із головних документів є ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 року Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція). Зокрема, ч. 1 ст. 11 Конвенції наголошує, що кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об’єднання з іншими особами, включаючи право на створення профспілки та вступу до неї задля захисту своїх інтересів. Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлює, що під час розгляду справ суди застосовують практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права в Україні. Таким чином правові позиції рішень ЄСПЛ обов’язкові для всіх правозастосовних інституцій в Україні, зокрема й для органів внутрішніх справ.

Загалом до ЄСПЛ подано близько 15 заяв проти України щодо порушення ст. 11 Конвенції. Однак лише в справі «Вєренцов проти України» (рішення від 11.04.2013 р.) ЄСПЛ ухвалив рішення, яким визнав факт порушення права заявника на мирне зібрання. Варто звернути увагу на те, що законодавством України не передбачено конкретного терміну завчасного сповіщення органів влади про проведення мирного зібрання. Водночас Конституційним Судом України в рішенні від 19 квітня 2001 року роз’яснено: термін повинен бути достатнім для органів державної влади та місцевого самоврядування, щоб забезпечити проведення відповідних заходів.

Питанню проведення мирних заходів у світі приділяється значна увага. Так, 2007 року Групою експертів з питань свободи зібрань Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ були підготовлені «Керівні принципи зі свободи мирних зібрань», що регламентують найважливіші, на думку експертів, правила, якими повинні керуватися організатори мирних зібрань та органи державної влади під час проведення таких зібрань. На основі аналізу законодавства і правозастосовної практики виокремлено основні критерії, на базі яких всі країни європейської спільноти мають забезпечувати реалізацію цього права.

Законність

та обґрунтованість.

Цей критерій зобов’язує детально прописувати в законі, які саме дії розцінюватимуться як порушення законодавства і призведуть до юридичної відповідальності учасників акції. Обов’язок держави захищати мирні зібрання спрямований на зменшення бюрократичної тяганини та забезпечення якомога ефективнішої реалізації цього права.

Пропорційність.

Обмеження права на мирні зібрання з боку держави мають бути мінімальними. Приміром, органи влади не мають права змінювати місце проведення публічних зібрань, перенаправляючи їх із центру міста на околиці, де результативність таких акцій буде зменшена в рази.

Ефективне

управління.

Громадяни, що бажають провести мирне зібрання, мають бути чітко проінформованими, який саме орган влади відповідальний за проведення таких акцій у тому чи іншому місці.

Заборона будь-якої дискримінації щодо учасників мирних зібрань органічно випливає із самої суті демократичного суспільства: право брати участь у проведенні масових зібрань чи ініціювати їх незалежно від політичних чи релігійних поглядів, раси, кольору шкіри тощо має кожен.

Підготував Лаврентій ЦАРУК, секретар Комітету планування та моніторингу Громадської Ради МВС України

друкувати

Коментарi

mas eko 20/11/2013 20:18
Alfaonline.com Toko Belanja Online Murah Promo Heboh Jual Barang Hanya Rp 1 - | ASUS Fonepad Tablet 7 Inci dengan Fungsi Telepon
Replica Watches 24/09/2013 12:05
Cheap Rolex Replica Watches UK For Sale | Price Fake Watches ...
henry 12/08/2013 9:27
In any blazon of clothes you can acquisition a replica handbag and accoutrements .you will consistently yield the bag with you, and you will consistently feel of replica handbags .