Субота, 12 грудня
Зробити стартовою
Попереднiй архiв
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Додаток
до тижневика
Рубрики Усі рубрики
Погода у Києві » Україна
Новини партнерів
Проблема
21/04/2013 13:25

Кримінальна юстиція: допомогти, а не покарати

Минуло майже два роки відтоді, як на державному рівні затверджено Концепцію розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні. Відповідний Указ № 597 (597/2011) підписав Президент України 24 травня 2011 року. За півроку Кабінет Міністрів України видав Розпорядження № 1039-р «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні». Згідно з наказом Міністерства юстиції створено Робочу групу з впровадження системи кримінальної юстиції. Про те, якого практичного втілення набули згадані вище законодавчі ініціативи, розповідає заступник голови Союзу юристів України, голова Комісії з питань протидії насильству в сім’ї та захисту прав неповнолітніх Громадської ради при МВС України Катерина Коваль.

-Аналіз положень Концепції розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні свідчить про запровадження нового підходу держави до проблеми дитячої злочинності та захисту прав дітей. Діти належать до особливої категорії в будь-якому суспільстві, оскільки через свою соціальну незрілість не здатні повною мірою усвідомлювати характер і наслідки своїх вчинків. Разом із тим вони – повноправні члени цього суспільства. Тому держава, що декларує себе як соціальна та правова, має створити для кожної дитини належні умови становлення й гармонійного розвитку її особистості, – розповідає Катерина Коваль. – Положення Концепції визначають основні напрями розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні. Їх реалізація, насамперед, має посилити відповідальність сім’ї, громади й держави за процес виховання та становлення дітей, забезпечити дотримання прав і свобод неповнолітніх, що вступили в конфлікт із законом, шляхом підвищення рівня їх правового та соціального захисту і, звісно ж, знизити рівень дитячої злочинності та її повторності.

Як наголошує наша співрозмовниця, стосовно дітей, які скоїли злочин, у Концепції використовується поняття «діти, що вступили в конфлікт із законом». Саме тому вона орієнтована на побудову повноцінної системи кримінальної юстиції для таких осіб, забезпечення належного юридичного супроводу дитини на кожному етапі.

Задля досягнення визначеної Концепцією мети намічено створити низку важелів. Вони мають допомогти удосконалити систему профілактики дитячої злочинності, забезпечити ефективне правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили злочини або інші правопорушення. Приміром, у площині профілактики правопорушень серед неповнолітніх передбачається проведення інформаційної, роз’яс­ню­валь­ної роботи з сім’ями, зокрема стосовно законодавства в сфері кримінальної юстиції, запровадження сучасних методів і форм роботи з дітьми, схильними до вчинення правопорушень, удосконалення моніторингу стану дитячої злочинності й дотримання прав дітей, що вступили в конфлікт із законом.

– Правосуддя над неповнолітніми має здійснюватися з урахуванням вікових, соціально-психо­логічних, психофізичних та інших особливостей їхнього розвитку, – веде далі Катерина Коваль. – Така практика стане можливою завдяки спеціальній підготовці суддів, прокурорів, адвокатів, працівників органів і служб у справах дітей із питань здійснення судочинства щодо неповнолітніх, забезпечення доступу неповнолітніх до безплатної правової допомоги, сприянню розвитку відновного правосуддя, зокрема впровадженню процедури медіації тощо.

Повертаючись до положень Концепції, хочу зазначити, що має бути створена ефективна система реабілітації неповнолітніх, які вчинили правопорушення. Перевиховання й ресоціалізація таких підлітків має відбуватись із застосуванням відповідних корекційних, освітньо-інфор­ма­ційних і психолого-педагогіч­них програм. Також важливо створити службу пробації для неповнолітніх, яка б відповідала за його супровід, соціальну адаптацію й реінтеграцію, тобто надавала допомогу в освіті, працевлаштуванні, забезпеченні соціальним житлом.

Зі слів Катерини Коваль, реалізувати на практиці визначені Концепцією напрями розвитку кримінальної юстиції планується протягом п’яти років. За цей час мають бути поетапно здійснені заходи нормативно-правового, організаційного, методичного, інформаційного й кадрового забезпечення.

– Перші кроки на цьому шляху вже зроблено. Так, в окремих відділках міліції як пілотний проект з’явилися «зелені кімнати». Слід зазначити, що це не типовий кабінет райвідділку, а звичайна житлова кімната з м’я­ки­ми меблями, іграшками, де панує затишна домашня атмосфера. Перебування в такому приміщенні не травмує психіки, із дітьми, що постраждали внаслідок злочинних дій, та підлітками, схильними до правопорушень, можна спілкуватись у комфортних умовах, що сприяє порозумінню. А це для дитини, яка потрапила в складну життєву ситуацію, дуже важливо, – акцентує правниця. – Водночас окремо хочу зупинитися на проблемі свідомого скоєння тяжких злочинів неповнолітніми. Такі особи потребують ще серйознішої роботи з ними й застосування всіх юридичних процедур, адекватних діянню. Лише віковий чинник не повинен бути безумовною підставою для звільнення від покарання або його пом’якшення. Утім, першочергове завдання роботи з такою дитиною – саме перевиховання й подальша ресоціалізація, тобто забезпечення умов, за яких вона може стати гідним членом суспільства та знайти своє місце в житті. На моє особисте переконання, дотримання об’єк­тивного балансу інтересів дитини та суспільства можливе лише за умови індивідуального підходу до кожного окремого випадку.

 

Питанню дотримання прав дітей в Україні приділено значну увагу, що відповідає більшості загальновизнаних міжнародних стандартів. Водночас, розглядаючи це питання в контексті кримінальної юстиції, варто зазначити, що низка положень чинного законодавства потребує суттєвого оновлення з урахуванням запитів сучасності й розвитку правової думки. Також постала потреба запроваджувати нові форми та методи роботи з неповнолітніми правопорушниками.

– Вагомим кроком на шляху до заповнення таких «прогалин» можна вважати прийняття Закону України «Про безоплатну правову допомогу», який набрав чинності 9 липня 2001 року, – тлумачить Катерина Коваль. – У більшості демократичних країн безоплатна правова допомога особам, які не можуть дозволити собі витрати на адвоката, – норма. Ненадання такої допомоги прирівнюється до позбавлення згаданих осіб можливості доступу до правосуддя, що, зрештою, порушує принцип рівності перед законом, якого вимагає верховенство права. Віднедавна таку допомогу малозахищені громадяни, до яких належать і неповнолітні, можуть отримати й у нашій країні. Це крок до удосконалення вже наявної системи безоплатної правової допомоги – системи, що є суттєвим складником усіх сучасних демократій.

Користуючись слушною нагодою, хочу звернутись зі сторінок відомчого тижневика до всіх читачів. Громадська рада при МВС України пропонує науковцям, фахівцям у сфері роботи з неповнолітніми долучитися до цієї важливої праці. Саме ваші конструктивні пропозиції й напрацювання можуть суттєво допомогти створити ефективний механізм захисту прав дітей у кримінальному судочинстві. Від усвідомлення актуальності проблеми дитячої злочинності, консолідації зусиль у запровадженні відповідних реформ залежатиме, в якому напрямку розвиватиметься наше суспільство.

Ми також переконані, що кожен, хто опікується дитиною від імені держави, повинен усвідомлювати рівень власної відповідальності. Не можна забувати, що часто на злочин підлітка штовхає те, що він не бачить іншого виходу зі складної життєвої ситуації, в яку потрапив. За таких умов важливо правильно оцінити індивідуальну ситуацію кожної дитини й прийняти зважене рішення. Адже, стикаючись із апаратом державного примусу, діти страждають найбільше, бо є найвразливішою категорією. Від рішення окремого слідчого, прокурора, судді залежатиме подальша доля маленького правопорушника, складової частини нашого майбутнього, – зазначила наостанок наша сьогоднішня співрозмовниця.

Відповідно до європейської конституційної традиції держава повинна залучити всі свої можливості й стати на захист основних прав дитини, адже несе безпосередню відповідальність як за порушення будь-якої дитини, так і за зволікання зі здійсненням заходів щодо відновлення прав дитини. Недотримання основних прав маленьких громадян, байдуже ставлення до випадків зневажання ними загрожують руйнацією інституту державної влади як головного гаранта прав і свобод кожного громадянина.

 

Бесіду записала 

Марія САЛЬНІК, «ІЗ»

друкувати

Коментарi

Усі коментарі
Додати коментар
інший код

Інші статті

Інтерв’ю
Вікторія АРНАУТОВА: Ми вчимо солдатів повертатися додому здоровими…
Новини Усі новини
Фоторепортаж
Вся галерея
Листати
© 2005–2009 Тижневик МВС України « Іменем Закону »
Передрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на imzak.org.ua
Дизайн та розробка сайту  — Студія Айкен (11.2009)