«На фронтах істотних змін не відбулося...»
Для Червоної Армії та німецького вермахту початок квітня 1943 р. на території України виявився небагатим на події стратегічного характеру. Це було пов’язано як із обопільним виснаженням ворожих сторін під час запеклих боїв у лютому та березні, так і з погодними умовами, які диктувало настання весни.
Дороги перетворилися на суцільну багнюку, у якій буквально грузнули танки, автомашини, вози. На фронтах Великої Вітчизняної настав період так званої оперативної паузи: війська переважно вдосконалювали позиції, вели розвідку та перегруповували сили.
Тиждень з 5 по 11 квітня 1943 р. видався чи не найспокійнішим у ході війни. Цей відносний спокій раз по раз «пронизували» повідомлення про активні дії радянських партизанів, звірства окупантів на визволених територіях. Саме в такому «затишші» зразки успішних дій певних частин, бійців та командирів привертали значну увагу...
На південь від Ізюма 5 квітня радянські війська вели оборонні бої. Діючи з двох напрямків, ворог намагався обійти наші підрозділи, але його атаки було відбито, при цьому знищено 4 танки і більше роти піхоти. Полк ворожої піхоти з 15 танками потіснив підрозділи 6-ї армії Південно-Західного фронту, оволодів Первомайським та увірвався до південної околиці Байрака (за 5 км південніше Балаклії). Воїни 1-ї гвардійської армії, утримуючи свої позиції, відбили атаку 20 танків та полку піхоти ворога, що намагалися заволодіти населеним пунктом Донецьким (за 4 км південніше Ізюма). У районі лісу, що за 2 км південніше Слов’яносербська, рота ворожої піхоти спробувала знищити бойову охорону 50-ї стрілецької дивізії 3-ї гвардійської армії, але цей напад також було відбито.
6 квітня частини 263-ї стрілецької дивізії 6-ї армії очистили від загарбників район висоти 101,6 (1 км на схід від села Мілової Балаклійського району Харківської області) і гай західніше села Криничного (7 км на захід від Балаклії). Противник силами до двох рот піхоти намагався потіснити підрозділи 35-ї гвардійської стрілецької дивізії в районі за 2 км на південний захід від Жуківки, проте був відбитий. Частини 1-ї гвардійської армії відбили атаки майже цілого полку гітлерівців з 10 танками поблизу села Банновського, що за 14 км західніше Красного Лиману. У районі Чугуєва противник силами до полку піхоти за підтримки 20 танків перейшов у наступ, який було відкинуто вогнем артилерії. У другій половині дня ворог підтягнув резерви й знову атакував наші позиції. Ціною значних втрат німцям вдалося на одній ділянці дещо потіснити радянські підрозділи, які втім, наприкінці дня контратакою відновили становище. Під час цих боїв було знищено понад 100 гітлерівців і три танки.
Ранкове повідомлення Радінформбюро від 6 квітня 1943 р. починалося так: «Упродовж ночі на 6 квітня на фронтах істотних змін не відбулося...». А далі йшлося: «...У районі середньої течії Сіверського Донця вогнем радянської артилерії підбито 4 німецьких гармати, знищено 6 автомашин, розсіяно та винищено до роти гітлерівців. Наші льотчики в повітряних боях збили 2 літаки противника...».
Одним з цих літаків був німецький двомоторний важкий винищувач «Мессершмітт» Bf.110 (Ме-110), знищення якого стало другою перемогою С. Г. Глінкіна. Сергій Глінкін народився 2 жовтня 1921 р. у м. Єлець (нині – Липецька область, Російська Федерація). З 1932-го жив у Москві, закінчив сім класів школи, потім школу фабрично-заводського учнівства, працював токарем на Московському заводі ім. Орджонікідзе, одночасно навчався в аероклубі. У грудні 1939 р. Сергій Григорович був призваний на військову службу, 1940-го закінчив Борисоглібську військову авіаційну школу льотчиків ім. В. Чкалова. З вересня 1942 р. брав участь у бойових діях, причому перші місяці фронтового життя були для нього непростими: за півроку він зробив лише два бойові вильоти, у його службовій характеристиці йшлося: «Тривалий час тов. Глінкін не виявляв великого бажання та добрих якостей льотчика-винищувача...». Все змінилося 4 лютого 1943 р., коли в бою над українським селом Нове Життя він збив німецького бомбардувальника «Юнкерс» Ju.88, відкривши особистий бойовий рахунок. Два місяці потому, 6 квітня, коли в небі над містом Ізюмом було помічено німецького, незвично великого літака, на перехоплення кинувся винищувач Ла-5, якого пілотував льотчик 5-го гвардійського винищувального авіаційного полку 11-ї гвардійської винищувальної авіаційної дивізії 1-го гвардійського змішаного авіаційного корпусу 17-ї повітряної армії Сергій Глінкін. Після нетривалого повітряного бою гітлерівська машина впала неподалік села Довгенького Ізюмського району (це, до речі – батьківщина іншого видатного радянського льотчика – Героя Радянського Союзу Івана Петровича Остапенка)...
Через місяць, під час боїв за м. Краматорськ Глінкін протягом трьох днів збив ще чотири ворожі винищувачі, у травні 1943 р. був удостоєний ордена Червоної Зірки. У подальшому він став одним з найуспішніших радянських льотчиків: усього під час Великої Вітчизняної війни здійснив 254 бойових вильоти, провів 75 повітряних боїв, у яких особисто збив 30 ворожих літаків (причому один із них – тараном у районі Львова, 15 липня 1944-го) та 1
аеростат.
4 лютого 1944 р. гвардії лейтенант С. Г. Глінкін був удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Останню свою перемогу він здобув у небі над Берліном. Після закінчення Великої Вітчизняної війни Сергій Григорович продовжував службу у лавах Збройних Сил, був звільнений у запас 1960 р. у військовому званні полковника, жив у Москві, помер 25 листопада 2003 р. (у Меморіальному комплексі зберігаються матеріали про життя та подвиги
С. Г. Глінкіна).
7 квітня частини 263-ї стрілецької дивізії 6-ї армії заволоділи втраченими раніше територіями у районі висоти 173,1 (2 км на південний схід від Мілової) і далі вели бої за гай північніше Первомайського. Інші частини та підрозділи 6-ї армії відбили всі атаки ворога в районах Байрака і Червоної Гусарівки. Частини 53-ї і 50-ї стрілецьких дивізій 1-ї гвардійської армії вели безуспішні наступальні бої в районі Донецького. Південніше Ізюма та на Сіверському Донці радянські з’єднання відбили атаки гітлерівців, у яких ворог зазнав значних втрат. Ще одну спробу атаки, у яку південніше Балаклеї кинулись 12 танків та близько батальйону піхоти противника, було зірвано вогнем радянської артилерії і мінометів. Коли бойові порядки німців розсипалися, червоноармійці контратакою відкинули ворога на вихідні позиції: було знищено чотири німецьких танки та близько 350 солдатів і офіцерів.
Радянські льотчики в повітряних боях протягом 7 квітня збили чотири німецькі винищувачі. В районі Ізюма частини Червоної Армії зміцнювали свої позиції, артилеристи та мінометники знищили три ворожих дзоти, вісім автомашин з вантажами, придушили вогонь мінометної батареї і розсіяли скупчення німецької піхоти.
8 квітня частини 263-ї стрілецької дивізії 6-ї армії під натиском гітлерівців залишили населені пункти Байрак, Задонецьке (за 2 км на південь від Балаклеї). Частини 35-ї гвардійської стрілецької дивізії відбили атаки противника на Червону Гусарівку. Частини 53-ї стрілецької дивізії 1-ї гвардійської армії вели бої з метою підсилення своїх позицій в районі Донецького, однак, зіткнувшись із сильним опором гітлерівців, спроба наступу не була успішною.
Наступного дня війська 3-ї танкової армії зміцнювали свої позиції і на деяких ділянках вели артилерійсько-мінометну перестрілку з ворогом. Частини 263-ї стрілецької дивізії 6-ї армії, що обороняли плацдарм на правому березі Сіверського Донця в районі Криничного, були відведені на лівий берег річки. Ворог силами до полку піхоти з 10 танками атакував підрозділи 50-ї стрілецької дивізії 3-ї гвардійської армії в районі села Банновського. Південніше Балаклеї гітлерівці вночі знову спробували атакувати радянські підрозділи, але їх було розсіяно мінометним і кулеметним вогнем, перед радянськими позиціями залишилися близько 200 загиблих ворожих вояків. На південь від Ізюма частини Червоної Армії вели бої місцевого значення, у ході яких дещо потіснили ворога й поліпшили свої позиції, знищили три німецьких танки, дві самохідні гармати та шестиствольний міномет.
10 квітня тривали бої у районі Червоної Гусарівки, під час яких частини 35-ї гвардійської стрілецької дивізії 6-ї армії відбили кілька атак противника. Ворог зазнав значних втрат. А в боях південніше Балаклеї радянські бійці підбили два німецьких танки й знищили понад 100 солдатів і офіцерів противника.
11 квітня підрозділи 35-ї гвардійської стрілецької та 263-ї стрілецької дивізій вели бої за території, втрачені раніше поблизу Червоної Гусарівки, однак, зустрівши сильний опір, успіху не досягли. Внаслідок подальших контратак ворога радянські підрозділи під кінець дня залишили Червону Гусарівку. У районі Балаклеї точилася артилерійська перестрілка, у якій вогнем радянських гармат були знищені мінометна батарея, шість автомашин, розсіяно й частково знищено близько роти німецької піхоти.
Певних успіхів досягла радянська авіація. У період з 4 по 10 квітня 1943 р. на фронтах радянсько-німецького протистояння в повітряних боях і на аеродромах противника було знищено 117 німецьких літаків, радянські втрати за цей час становили 48 літаків...
Відносне затишшя у бойових діях на території України не торкнулося «фронту за лінією фронту»: партизанські з’єднання С. А. Ковпака та О. Ф. Федорова, які ввійшли на територію Київської області, з ходу вступили в бій з ворогом. На початку квітня 1943-го бійці Сидора Артемовича Ковпака захопили білоруське село Оревичі, що на річці Прип’яті, і розпочали справжнє полювання за суднами гітлерівської військової флотилії, яка під час боїв 5 – 7 квітня зазнала повного розгрому від вогню партизанських гармат і кулеметів. А 11 квітня 1943 р. з’єднання Ковпака та Федорова вибили ворога з білоруського містечка Брагіна, що на кордоні України та Білорусі...
Перелік пунктів, визволених
з 5 по 11 квітня 1943 року:
Харкiвська область
Район висоти 101,6
(1 км на схід від села Мілової Балаклійського району Харківської області) –
6 квітня 1943 р.
Гай на захід від села Криничного
(7 км на захід від Балаклеї) – 6 квітня 1943 р.
Підготував
Володимир ЯХНІВСЬКИЙ,
провідний екскурсовод
Меморіального комплексу
«Національний музей історії Великої
Вітчизняної війни 1941 – 1945 років».
Документи та знімки з фондозбірні
Меморіального комплексу
Коментарi
-
monu
13/10/2015 13:35
А в боях південніше Балаклеї радянські бійці підбили два німецьких танки й знищили понад 100 солдатів і офіцерів противника.
-
monu
05/09/2015 14:15
Частини 35-ї гвардійської стрілецької дивізії відбили атаки противника на Червону Гусарівку.
-
monu
29/07/2015 13:57
Радянські льотчики в повітряних боях протягом 7 квітня збили чотири німецькі винищувачі.
-
maskodok
20/11/2013 23:56
| |
-
Replicas de relojes
25/09/2013 4:36
Imitaciones de relojes ...
Додати коментар
