Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Регіон
17/04/2013 21:28

Каденція довіри

– Головне управління львівської міліції – такий же орган внутріш­ніх справ, як і інші. Звісно, Галичина має певні особливості, але нічого надзвичайного: тут живуть громадяни України, 

як і скрізь, нічим не гірші й не кращі. І в структурі злочинності, як у більшості регіонів, понад 40% становлять крадіжки, – зауважив на початку бесіди з кореспондентами «ІЗ» очільник ГУМВС у Львівській області генерал-майор міліції Олександр 

Рудяк. У нього видався напрочуд насичений день, тож, спілкуючись із журналістами, Олександр Вікторович заразом спромігся переглянути неймовірну кількість різноманітних документів, заяв і звернень, що лежали на робочому столі.

Бути щирим – звичка

– Міліцейському керівникові не слід втручатися в політичні процеси, він має займатися своєю роботою, – каже Олександр Рудяк. – Під час минулих виборів до Верховної Ради дуже пильно слідкували за тим, як ОВС реагуватимуть на різні «подразники». А ми спокійно забезпечували правопорядок. Дякувати Богові, на Львівщині не відбулося незрозумілих суспільству процесів за нашою участю. Це підтвердять і спостерігачі від ОБСЄ, із якими ми співпрацювали. Делегати не помітили якихось ексцесів, тож приводів ганьбити міліцію, казати, що вона щось «не те» зробила, так і не з’явилося. Хоча нас постійно намагаються втягнути в різні історії. Приміром, ЗМІ пе­ріо­дично зачіпають щось болюче на міліцейську тему й потім прагнуть «зловити» нас на коментарях.

Щоранку генерал Рудяк обо­в’язково вивчає пресу, й інколи від цього заняття залишається гіркий осад. А яке ще виникне відчуття, якщо найважливіші новини медіа присвячені негативу, кримінальній хроніці, «смаженим» фактам на кшталт ДТП за участю міліціонера тощо... Прискіпливе ставлення до «органів» – дієвий дисциплінуючий важіль і водночас нагадування: право­охоронці цілодобово перебувають «під мікроскопом». Але ж усім хоч інколи варто подивитись у дзеркало – може, зрештою, станемо такими ж вимогливими й щодо себе, шановна українська громадо? Принаймні наразі МВС загалом і Олександр Рудяк зокрема жорстко підходять до забезпечення «чистоти» особового складу в сенсі законності й моральності. Щойно трапилася надзвичайна подія за участю правоохоронця, черговий про неї одразу доповідає керівнику управління, його заступнику, а третьою людиною, яку обов’язково інформують про інцидент, є начальник прес-служби. Його завдання – швидко підготувати й поширити максимально повні офіційні коментарі стосовно резонансної ситуації.

 

Перш за все – професіонал, потім – земляк

– Я в міліції давно. Бували тут гірші часи, бували й кращі. Я завжди дотримуюся традиції – не критикую попередників, де б не працював. І якщо довірили цей край, робитиму все, щоб виправдати довіру. Наведу вам прості приклади.

Олександр Рудяк дістає план будівництва басейну.

– Для декого це видається утопією, – веде далі генерал, демонструючи креслення. – А я кажу: ми зробимо, попри все. Те ж пророкували «доброзичливці», віщуючи провал здачі 32 квартир для нашого міліцейського гарнізону. Забезпечення житлом – велика проблема: інколи розглядаю за день по кілька заяв на покращення житлово-побутових умов. І коли виділяють квартири, завжди залишається хтось невдоволений, комусь здається, що квадратні метри не так розподілили, що обділили. Я не прихильник одноосібних рішень у цьому питанні, хоча як керівник главку можу комусь надати службове житло, якщо вважаю за доцільне. У нас інший шлях: усе вирішують збори трудових колективів. Упевнений, працюючи з місцевою владою, інвестором, цілком реально видавати правоохоронцям Львівщини щороку 30-40 квартир за рахунок інвестиційних проектів. Перевіреним компаніям-забу­довникам пропонуємо наші земельні ділянки, недобудови, навзаєм вони зводять багатоповерхівки, а ми отримуємо частину квартир. Особисто ж я на житло тут не претендую, бо маю його в іншому регіоні держави, а у Львові мешкаю в орендованій оселі.

– Здається, що нині, за поточного стану економіки держави, це єдино правильна стратегія вирішення квартирної проблеми в ОВС. А от зважаючи на те, що торішнього жовтня у Львові відкрили новий райвідділ – Сихівський, – чи вдається вам утримувати позитивний темп у царині розбудови сучасних міліцейських офісів? – запитуємо в головного міліціонера краю.

– Це робити непросто, але таки дещо нам вдалося, – зауважує у відповідь співрозмовник. – Якщо вже зайшла мова про конкретний орган внутрішніх справ, варто наголосити: ми прагнемо, щоб у службових приміщеннях наші колеги почувалися комфортно й були забезпечені необхідною оргтехнікою. Приміром, Сихівський райвідділ, у сорока кабінетах якого трудиться понад сто п’ятдесят працівників, оснащений згідно із найкращими стандартами, що передбачають створення всіх умов для якісної роботи працівників. Також тут панує атмосфера відкритості, довіри до громадян, які звертатимуться з різних питань. Адже всі кабінети у відділі відокремлено один від одного світлопроникними стінами: за задумом, це своєрідна запорука прозорості в діяльності правоохоронців. Новацією, гідною наслідування, є встановлення в тім офісі спеціальних пристроїв – айбоксів. Завдяки їм будь-хто зможе безконтактно сповістити про правопорушення електронним повідомленням, причому, українською, російською, або ж англійською мовами на вибір. Мало того, таку інформацію й заяви бачитимемо я і начальник Львівського міського управління міліції. Примітно, що на третьому поверсі згаданої новобудови розміщено актовий зал – ним спільно користуються колективи місцевої міліції та Сихівської райдерж­адміністрації. Раціонально використовують і тамтешній підвал – там тепер облаштували спортзал. На загал у будівничій царині маємо й інші турботи та задуми. Наразі плануємо ввести в експлуатацію стрілецький тир ФСТ «Динамо», уже зробили чудові душові, роздягальні на стадіоні для лучників, у планах – басейн 23 на 50 метрів. Облорганізація спорттовариства – єдина, що утримує команду суперліги з ватерполо, де виступає перспективна молодь. Словом, маємо певний поступ, і якщо працюватиму далі, обіцяю: на тім не зупинимося.

Декого з команди Рудяка, зокрема вихідців із Полтави, саркастично називають «десантниками». Проте над місцевими вони ніяких переваг не мають, запевняє очільник галицької міліції, зауважуючи: з них навіть більше вимагають. Для керівника главку головне не місце народження правоохоронця, а його професіоналізм.

 

Не «притискати», а вчиняти за законом

– Минуло понад сто днів, як органи внутрішніх справ працюють в умовах оновленого кримінального процесуального закону. Які перші враження? – цікавимося в очільника львівської міліції.

Співрозмовник зізнається: за правилами оновленого КПК працювати складніше, хоч і з реагуванням на злочини та їх реєстрацією проблем немає. Зросло навантаження на слідчих, тому за рахунок служби ГІРФО тут збільшили на 76 посад слідство.

– Днями в Червонограді викрили квартирних злодіїв – «гостей» із Донбасу, що вийшли з в’язниці й приїхали сюди на «заробітки». Уже у світлі нового КПК доводимо по них 10 епізодів – словом, напрацьовуємо сучасні підходи в тяжкій повсякденній праці, – розповідає генерал Рудяк. – Пам’я­таєте розгул злочинності в 1990-ті? Я тоді з карного розшуку перейшов в УБОЗ. За три-чотири роки міліція розробила методику боротьби з кримінальними угрупованнями: їх тоді чимало відправили за ґрати. Тепер, маючи пристойну технічну базу, фахову підготовку, ми і в умовах сучасного кримінального процесуального закону впораємося зі своєю роботою. Практика все відрегулює.

А поле для такого регулювання тут доволі широке. Приміром, попри декриміналізацію самого явища, проблема контрабанди для регіону – гостра. Міліція, як і раніше, оперативно відпрацьовує прикордоння, почасти в тісній кооперації із СБУ. Допомагають у тім сенсі й контакти з польськими колегами, зокрема з Прикарпатського воєводства. Наприклад, УБОЗ свого часу класично «перекопав» канал переправлення наркотиків через кордон. Під час однієї з викритих поставок оборудники транспортували понад 20 кг кокаїну. Кур’єра затримали в момент передачі коштів. Інша тема для роботи – врізки в нафтопроводи. Невдовзі на судову лаву сяде потужне угруповання, що спромоглося нелегально видобути таким чином понад 300 тонн нафти.

– Ми хочемо жити в демократичній державі, а вчиняємо за звичаями радянського часу, – веде далі правоохоронець. – От приходять на прийом громадяни, на когось скаржаться, а затим запитують: «Ви що, не можете в цій ситуації притиснути?». Звісно, я важу понад сто кіло, є майстром спорту і здатен «притиснути» як людина, але як міліціонер маю ухвалювати законні рішення. І до того принципу всім, хто приходить до нас вирішувати якусь проблему, варто звикати.

Попри неймовірні службові навантаження, генерал Рудяк знаходить крихту часу на хобі – риболовлю, полювання, колекціонування зброї. Порція такого релаксу зрештою позитивно позначається на настрої та викликає бажання знову впрягатись у тяжку роботу.

– Я побував у багатьох місцях, – мовить співбесідник. – Люблю полювати в Україні, Росії, Вірменії, у горах, на рівнинах, у лісі, будь-де. Торік вирушив аж до Заполяр’я. Вам видасться дивним, та в Сибіру простори великі, а щільність звіра мала, тому, попри усталену думку, там щось упіймати-зловити складніше, ніж десь у Європі. Загалом же полюю з дев’ятирічного віку – до цього захоплення долучив рідний дядько, що був умілий та удачливий мисливець.

На все життя для Олександра Рудяка незаперечним, непересічним авторитетом залишається його батько, на жаль, уже покійний. Саме від нього майбутній міліцейський генерал запозичив гени криштальної чесності, прагнення робити правильні й необхідні громаді речі…

Геннадій КАРПЮК, «ІЗ». 

Фото Олега ПЕРЕВЕРЗЄВА

друкувати

Коментарi

Додати коментар

Інші статті