Євро-2012: між спортом і безпекою

Після серії квітневих вибухів у Дніпропетровську на порядку денному постало питання щодо посилення заходів безпеки, пов’язаних із підготовкою до проведення Євро-2012 в Україні.

Уповноважені без повноважень
Ще 27 квітня (в день вибухів) на офіційному сайті глави держави опублікували Указ Президента України №289/2012: «Про зміни у складі Штабу забезпечення міжнародної взаємодії і координації заходів безпеки з підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу». Згідно з цим документом до складу Штабу введено керівника Антитерористичного центру СБУ Петра Шатковського, начальника Центру
спецоперацій СБУ Олега Присяжного, заступника начальника управління Департаменту Центрального управління СБУ Сергія Потієвського, директора Департаменту Служби зовнішньої розвідки Бориса Волошенкова і заступника начальника управління Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС Андрія Пащука.
До боротьби з тероризмом також прагнуть долучитися й на рівні парламенту, в стінах якого вже розроблено законопроект №9662 (щодо забезпечення громадського порядку та безпеки під час футбольних матчів). Про необхідність ухвалення цього документа йдеться в пояснювальній записці: «Одним із важливих аспектів, який обов’язково повинен бути втілений під час чемпіонату Європи з футболу 2012 року, є забезпечення з боку держави на всіх етапах підготовки та проведення футбольних матчів високого рівня громадського порядку та безпеки. У той же час, чинне законодавство України не здатне в практичній діяльності на належному рівні та в повній мірі забезпечити такий громадський порядок та безпеку при підготовці та проведенні футбольних матчів, організації футбольного свята, що свідчить про нагальність розробки та внесення відповідних законодавчих змін до низки профільних нормативно-правових актів…».
Ідеться, насамперед, про внесення змін до Закону України «Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв’язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів» (ухвалений ще в липні 2011-го). Попри те, що цей документ був розроблений у контексті підготовки до Євро-2012, його норми не поширюються на відносини, які виникають під час змагань серед команд професіональних клубів. Зокрема, не враховані регламентні норми ФІФА, УЄФА та ФФУ (в частині відповідальності організаторів матчів), а також специфіка проведення матчів всеукраїнських футбольних змагань. Унаслідок цього стюарди та інші особи (яких залучають до забезпечення порядку та безпеки на території спортивних споруд) не мають повноважень для огляду особистих речей глядачів та припинення хуліганських та інших протиправних дій.
Так вважає автор проекту, депутат Вадим Колесніченко: «Враховуючи те, що Закон України «Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв’язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів» набрав чинності з 1 січня 2012 року, є реальна потреба в якнайшвидшому перегляді деяких норм із метою встановлення і, особливо, розмежовування обов’язків та повноважень організаторів і спеціальних підрозділів правоохоронних органів».
Принагідно зазначимо, що в Кодексі України про адміністративні правопорушення (КУпАП) взагалі не передбачені покарання за незаконні дії під час футбольних матчів. І це при тому, що влада й громадські організації вже не один рік занепокоєні насильством, актами вандалізму та іншими проявами неналежної поведінки з боку глядачів та вболівальників.

Кому штраф, кому адмінарешт
Проблема правового регулювання під час Євро-2012 не раз обговорювалася й на рівні футбольних клубів.
Ще торік (у листопаді 2011-го) Професіональна футбольна ліга України провела навчально-методичний семінар для координаторів клубів із питань безпеки матчів. Саме тоді й були розглянуті проблеми невідповідності норм законодавства реаліям сьогодення (в контексті підготовки до фінальної частини Євро-2012). Як з’ясувалося, на практиці реалізувати громадський порядок та безпеку неможливо через недосконалість і неузгодженість між законодавчою базою та регламентними нормами Міжнародної федерації футболу (ФІФА), Спілки європейських футбольних асоціацій (УЄФА) та Федерації футболу України (ФФУ).
За пропозиціями футбольних клубів учасники семінару ухвалили рішення про створення робочої групи для внесення змін і доповнень до Закону України «Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв’язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів», Кодексу України про адміністративні правопорушення, інших законодавчих актів і документів (які могли б чітко визначити дії правоохоронців, клубів та організацій, а також правила поведінки глядачів та вболівальників на стадіонах). Можливо, завдяки цим та іншим законодавчим «ноу-хау» Україна втілить у життя нову «футбольну» мету – розмежувати зобов’язання фізичних та юридичних осіб під час підготовки й проведення Євро-2012.
На превеликий жаль, сумний досвід українців свідчить про відсутність конкретних видів відповідальності за «футбольні» бої, скандування гасел образливого, расистського, антисемітського, дискримінаційного характеру або демонстрування плакатів, банерів, прапорів, штандартів (зокрема й політичного змісту), використання петард, димових пристроїв, бенгальських вогнів та інших піротехнічних виробів.
З огляду на це, в зазначеному проекті №9662 передбачається доповнити главу 14 КУпАП статтею 173-3: «Порушення правил поведінки, тобто ініціювання бійок, участь у бійці, а також переміщення між секторами спортивної споруди, що загрожують громадському порядку та громадській безпеці громадян, тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб».
За расистські, антисемітські чи політичні скандування (з демонстрацією плакатів і прапорів) «світить» одне з чотирьох покарань: штраф від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадські роботи (від 40 до 60 годин), виправні роботи (від одного до двох місяців з відрахуванням 20 відсотків заробітку) та адміністративний арешт на 15 діб (ст. 173-4 КУпАП). Такі ж покарання передбачені за внесення й використання в секторах і на стадіоні петард, димових пристроїв та інших небезпечних пристроїв (ст. 174-1 КУпАП).

Не пустять і з квитком
За чинним законодавством, на територію спортивної споруди не можуть потрапити особи (глядачі), які не мають відповідного квитка або не досягли 14-річного віку й перебувають без супроводу дорослих.
Цю норму (згідно з проектом №9662) потрібно доповнити ще однією вимогою: бути присутніми на матчах забороняється глядачам, які «внесені до Національної футбольної інформаційної бази даних (НФІБД) МВС або стосовно яких прийнято рішення компетентним органом про заборону відвідувати спортивну споруду під час футбольних матчів протягом певного періоду».
НФІБД – це база з особистими даними порушників громадського порядку та громадської безпеки, яким заборонено відвідувати країни, населені пункти, де відбуваються футбольні матчі, спортивні споруди. Передбачається, що структурні підрозділи НФІБД мають бути утворені в кожному управлінні внутрішніх справ області «для забезпечення громадського порядку та громадської безпеки під час проведення футбольних матчів на спортивних спорудах та прилеглих до них територіях».
Окрім того, на думку автора законопроекту Вадима Колесніченка, всередині спортивних споруд необхідно «мати приміщення для розміщення працівників підрозділів швидкого реагування МВС для негайного реагування в разі виникнення ситуації, що загрожує громадському порядку та громадській безпеці, а також окреме приміщення для тимчасового тримання правопорушників на час проведення змагань».
Проте, як доводить детальний аналіз, значна кількість положень проекту №9662 – проблематичні за змістом і недосконалі за формою викладення. Про це свідчить висновок головного науково-експертного управління (ГНЕУ) Верховної Ради: «Законопроектом передбачається внести зміни до статті 13 КУпАП шляхом доповнення переліку адміністративних правопорушень, за вчинення яких особи віком від 16 до 18 років притягуються до адміністративної відповідальності на загальних підставах, новими складами правопорушень, передбачених пропонованими статтями 173-3, 173-4, 174-1 КУпАП. Санкція кожної з цих нових статей містить у собі декілька альтернативних видів адміністративних стягнень у вигляді штрафу, громадських робіт, виправних робіт або адміністративного арешту. Водночас стаття 32 КУпАП визначає, що адміністративний арешт не може застосовуватись до осіб, які не досягли вісімнадцяти років. Проте законопроект не містить жодних застережень щодо застосування такого виду стягнення, як адміністративний арешт, стосовно неповнолітніх».
Ще одне невеличке «але»: такі дії, як участь у бійках, необхідно кваліфікувати за ст. 296 Кримінального кодексу (хуліганство) або за іншими статтями КК, які передбачають саме кримінальне (а не адміністративне) покарання за злочини проти життя та здоров’я людей або проти громадської безпеки. Таким чином, норми КУпАП варто було б застосовувати лише тоді, коли зазначені порушення не тягнуть за собою відповідальності за статтями КК.
Не зовсім слушною й зрозумілою здається пропозиція щодо встановлення адмінвідповідальності за переміщення між секторами спортивної споруди: саме переміщення не може загрожувати громадському порядку та безпеці громадян. Тим більше, коли йдеться про безневинний пошук свого місця згідно з придбаними квитками.
Звісно, ці та інші новели є лише верхівкою айсберга «футбольних» проблем, які ще доведеться вирішувати. Водночас дуже хотілося б вірити, що і законодавці, і футбольні клуби, і, зрештою, правоохоронці, усвідомлять найголовніше: чемпіонат Євро-2012 – це чудова можливість зарекомендувати себе на світовій арені як надійного партнера. А це, своєю чергою, створить благодатне підґрунтя для притоку іноземних інвестицій та створення іміджу країни зі сприятливим економічним кліматом.