Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Проблема
26/02/2012 14:37

Чи є у банків гроші на безпеку?

   Неналежна технічна захищеність банків рано чи пізно призводить до неприємного інциденту, а то й трагедії. Кримінальники, тільки-но виявляють прогалину в системі безпеки «комори із грішми», прагнуть скористатися із зручної нагоди. Почасти зловмисники свідомо йдуть на великий ризик. Можливий куш геть затуманює розум і вимикає будь-які моральні застережники. Не стає завадою й гіркий досвід численних невдач колег по «цеху», бо, зізнаймося, декому з них таки вдається виходити сухими з води. І тим, хто відповідає за спокійну роботу фінустанови, не варто ламати списи в дискусіях, як ефективно захиститися від таких нападів у майбутньому. Треба просто вчитися на своїх та чужих помилках, щоб не допускати їх надалі…

    «Чорний» грудень
  29 грудня минулого року шахтарським Донецьком, а згодом і всією Україною, прокотилося жахливе повідомлення. Нагадаю, що в результаті зброй­ного нападу на відділення Приватбанку в центрі міста бандити холоднокровно застрелили п’ятьох людей: вартівника – працівника приватної охоронної фірми – й чотирьох службовців фінустанови. Відразу після інциденту представники банку не приховували емоцій і практично на місці розстрілу зробили гучну заяву: астрономічну винагороду в розмірі 1 млн гривень отримає той, хто надасть інформацію про злочинців. Утім, за кілька днів на позаплановій прес-конференції з приводу згаданої трагедії міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко поінформував журналістів: для затримання вбивць правоохоронцям знадобилося менше доби. Відтепер двоє нелюдів перебувають в ізоляторі тимчасового тримання і дають свідчення.
   Тим часом за тлом кривавих донецьких подій «загубився» ще один резонансний збройний «наскок» на банк. Того ж дня в місті Ізмаїлі на Одещині до приміщення філії «Ощадбанку» вдерся зловмисник. Ледве переступивши поріг, він без попередження став гатити в стелю з газового пістолета, а потім, висмикнувши з рук касира трохи більше як 2 тис. гривень, накивав п’ятами. У міліції стверджують, що й у цій кримінальній справі також є підозрюваний, який уже перебуває за ґратами буцегарні.
   Принагідно зауважу, що лишень упродовж торішнього грудня в Україні внаслідок зброй­них нападів на фінустанови та служби інкасації встановлено сумний «рекорд» втрати людських життів – семеро загиблих. Загалом торік зафіксовано понад 140 протиправних посягань на банківські установи. Дев’ят­надцять із них були кваліфіковані як розбійні напади.
   Без грабунків і розбоїв, на жаль, не обійшлося й від початку 2012-го. 25 січня в райцентрі Літині, що на Вінниччині, невідомий у масці нахабно вдерся до одного з місцевих банків і, погрожуючи предметом, схожим на пістолет, наказав касирові віддати готівку. Слідчо-опера­тивна група прибула за викликом через три хвилини, однак негідника впіймати не вдалося. За ознаками ч. 3 ст. 187 (розбій з проникненням) КК України порушено кримінальну справу. Якщо винуватця НП районного масштабу вирахують, уникнути «відрядження» до колонії щонайменше на сім років йому не вдасться, як і конфіскації нажитого «непосильною» грабіжницькою «працею» майна.

   Школяреві під силу…
   Аналізуючи офіційні відомості про посягання на банки впродовж останніх двох літ, фахівці Головного штабу МВС зробили висновок: якщо показники щодо кількості нападників на фінустанови принципово не різняться (173 особи 2010 року проти 142 2011-го), то суми матеріальних збитків змушують серйозно замислитися, насамперед очільницький корпус банків і посадовців. Адже, якщо позаторік обсяг збитків за наслідками збройних нападів дорівнював 15 млн гривень, то вже 2011-го ця шкода сягнула майже 73,5 млн гривень! Вражає, чи не так?
   Зважаючи на цю статистику, правоохоронці проаналізували, чому нападникам інколи вдається доволі легко «брати каси», наражаючи при тому на смертельну небезпеку працівників та клієнтів банків. І головну причину таки знайшли. Поряд із незадовільною охороною фінустанов та суттєвими недоліками в роботі охоронців приватних структур, багатьом банкам бракує укріпленості: подекуди немає куленепробивного скла біля місць касирів і тривожної сигналізації, погано захищений сектор фізичної охорони, не вистачає засобів відео­спосте­ре­жен­ня.
   Яскравим прикладом цьому може слугувати безтурботність керівників «Кредит Агриколь» у питаннях гарантування безпеки власного бізнесу. Як відомо, саме в Донецькій філії цього банку спритники ще в грудні переконалися на ділі, що «взяти» цю установу можна не те що з пістолетом, а й голіруч. Словами нинішньої молоді, так собі – «по приколу». І сміх і гріх – цей поважний офіс зовсім не мав фізичної охорони, зокрема й броньованого скла перед касами. Тож потрапити до «святині» банку без усіляких проблем міг би навіть сприт­ник-восьмиклас­ник. Що тут уже казати про зловмисників з багаторічним кримінальним досвідом, та ще й вогнепальною зброєю…

   Кулемети чи тривожні кнопки?
   Натомість із висновками правоохоронців категорично не погоджуються самі банкіри. «Пі­дозрюю, що під крило Держслужби охорони при МВС планують загнати не лише великі відділення, а й усіх поголовно. Вважаю, що мати міліцейську охорону кожному банку не потрібно, – ділиться своїми думками голова Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. – Уявіть, що в кожній фінустанові сидітиме міліціонер із кулеметом. Та такого немає ніде у світі!»
   Банкіри більше спираються на світову практику й досвід країн Заходу – там, кажуть вони, головне завдання охорони – не затримувати грабіжників чи стріляти в них, а вміти вчасно скористатися тривожною сигналізацією й викликати на підмогу вартових правопорядку. Пану Сугоняку вторує й головний редактор друкованого видання, яке опікується вітчизняною індустрією безпеки – «Security UA», – Олександр Краснопьоров. «Ставити в банки озброєну охорону – це піддавати людей ризику потрапити в обмеженому просторі під автоматну стрілянину. Заради чого? – вважає він. – Чи не для того, щоб обкласти ті установи міліцейським охоронним «податком?»».

    МВС закликає до діалогу
   Ось якою була реакція міністра Віталія Захарченка на ці закиди банкірів. «Представники МВС не ставлять за мету монополізувати ринок у сфері охорони фінустанов, – написав він у своєму блозі ще 16 грудня. – Однак ми неухильно стоїмо на позиції: у банківських установах повинні створюватися умови для безпечної роботи як праців­ників-охоронців, так і персоналу фінзакладів та їхніх клієнтів».
   Але ж як вирішувати проблему без прямої участі, так би мовити, «винуватців»? Деякі солідні фінансисти свідомо заощаджують на безпеці свого бізнесу. Мовляв, навіщо переплачувати ДСО, якщо на ринку охоронних послуг нині є непоганий вибір. Можна, приміром, скористатися послугами якоїсь приватної охоронної фірми, укомплектованої, зазвичай, хлопцями після служби у війську або офіцерами-від­ставниками. Проте не всі роботодавці беруть до уваги такі важливі речі, як досвід, професійна підготовленість цього персоналу й технічне оснащення. А ці характеристики почасти значно програють порівняно з потенціями Держслужби охорони. Чи не з цієї причини стаються НП на кшталт тих, що були в Донецьку?
   Правоохоронці наполягають: вирішити проблему безпеки фін­установ, не вносячи змін у чинне законодавство, також навряд чи вдасться. Тому, усуваючи недоліки в безпековій царині діяльності банків, МВС пропонує, але аж ніяк не нав’язує, як це сприймають декотрі фінансисти, започаткувати діалог. Приміром, не зайвим було би спільно з представниками Національного банку України належним чином підготувати потрібні цій галузі зміни до Закону України «Про банки та банківську діяльність».
   Міністр внутрішніх справ і тут робить акцент: «Ми маємо відпрацювати чіткий алгоритм взаємодії МВС та НБУ з питань контролю за організацією безпеки банків, захисту життя працівників і відвідувачів фінустанов».
Міліцейське відомство також ініціювало зміни до постанови Нацбанку України від 29.12.2001 № 493 «Про затвердження Положення про вимоги щодо технічного стану та організації охорони приміщень банків України». Чи не сам пан Сугоняко переконує правоохоронців і громадськість у необхідності запозичення світового досвіду: за його словами, охоронець фінустанови має вміти користуватися тривожною сигналізацією задля виклику на підмогу правоохоронців.
   «У разі, якщо в банках не будуть створені безпечні умови для роботи працівників і клієнтів, МВС не братиме під свою охорону ці об’єкти», – йдеться в заяві міністра Віталія Захарченка. На практиці це означає, що відповідальність за життя та здоров’я людей тоді цілком покладатиметься на керівників фінустанов.

Іван КУЛЕХА , м. Київ.
Фото Олега ПЕРЕВЕРЗЄВА  

друкувати

Коментарi

Додати коментар

Інші статті