Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Проблема
25/09/2011 18:49

Скільки разів платить скупий?

  Скільки грошей зберігається в банкоматі? Переважну більшість громадян це питання якщо колись і цікавило, то винятково в контексті – чи вистачить у «скарбничці» коштів, щоб видати певну суму готівкою за банківською карткою. Але є поміж нас і такі, хто сприймає банкомати як скриньки, повні скарбів, якими непогано було б заволодіти.
    Успішних зазіхань на банкомати, всупереч можливим очікуванням, не так уже й багато. Адже ці машини сконструйовані так, щоб відібрати у злочинця максимум часу для зламу і тим самим дати право­охоронцям максимум часу на його затримання. Єдиний дефект у цій, здавалося б, чіткій системі полягає в тому, що коли банкомат не під’єднаний до пульта охорони, то злочинець може «пиляти» його, скільки завгодно. Два саме таких випадки й сталися на початку вересня з банкоматами одного й того ж банку, встановленими в райцентрах Київської області – Борисполі та Білій Церкві.

      Без шуму й пилу
    Для підбиття підсумків цих двох злочинів чудово підходить приповідка «Скупий платить двічі». Банк, до того ж один із провідних в Україні, має свою внутрішню охоронну службу, тож покладав надії саме на неї. А тому керівництво фінустанови вирішило не користуватися послугами Державної служби охорони при МВС України. І певний час обходилось – поки зухвалі злочинці не використали цю недалекоглядність із корисливою метою.
– Перший випадок стався в Борисполі, в будівлі ЖЕКу, у ніч з 31 серпня на 1 вересня, – розповідає начальник технічної служби УДСО при ГУМВС у Київській області Олег Іващенко. – Там ніщо не охоронялося. Зловмисники спокійно пробрались у приміщення, відчинили пластикові дверцята на задній частині банкомата, потім болгаркою вирізали замок, добралися до касет із грішми й поцупили мільйон гривень. Цей банкомат був старого зразка і не мав внутрішнього сейфа, в який вставляються касети, як у сучасних моделях.
    Інцидент у Білій Церкві нагадує бориспільський і стався тижнем пізніше. Тільки там банкомат – також старого зразка – був у будівлі лікарні. Характерна конструктивна особливість деяких старих банкоматів – це зовнішні завіси на відсіку з грошима. Злочинці висвердлюють ці завіси – і можна забирати здобич. До речі, в Білій Церкві «трофей» становив півмільйона гривень.
    – Якби обидва банкомати були під’єднані до пульта охорони, то таких зламів не сталося б у принципі, – наголошує Олег Іващенко. – Вартість під’єднання одного банкомата становить 7 тисяч 200 гривень на рік. А банк втратив півтора мільйона за тиждень! Абсолютно незрозуміло, де ж тут зиск?!
Але економічна складова – це окрема тема.

    Ціна питання
    Дійсно, чому організації, які мають справу з постійним обігом значних сум готівки, не користуються недорогими в підсумку послугами Держслужби охорони? Невже втрати під час крадіжок і пограбувань не позначаються на кишені власника?
Виявляється, фактично не позначаються. Адже ризик пограбування зазвичай закладений у вартість наданих клієнтам банку послуг.
    – Для прикладу, автозаправні станції дуже рідко коли виявляють бажання під’єднатися до пульту охорони, – розповідає начальник УДСО при ГУМВС України у Київській області Владислав Красавін. – І це при тому, що через них щоденно проходять досить великі гроші. До того ж, багато АЗС розташовані за межами міста. Технологія пограбування, як свідчить практика, проста: неподалік у кущах займає позицію людина з біноклем, яка певний час стежить за графіком приїзду інкасаторів, потоком клієнтів тощо. Той же чи інший спостерігач може пройтися кілька разів на день повз бензоколонки й підгледіти показання лічильників, тим самим дізнавшись, скільки за певний проміжок часу продано пального. Шляхом нескладних розрахунків можна дізнатися приблизно суму, наявну в касі. Та й інкасація частенько проводиться на якійсь старенькій «дев’ят­ці». 
Зібравши потрібну їм інформацію, зловмисники скоюють злочин, і АЗС позбувається денного виторгу. Та от тільки до цього нікому немає діла. Власникам станцій навіть не так важливо, чи знайдуть злочинців і чи повернуть гроші. «Фокус» полягає в тому, що сума денного виторгу завжди відома й коливається в певних межах, так само, як і кількість проданого за день пального. І ризик втратити весь виторг уже закладений у вартість товару. Тож виходить, що за небажання встановлювати охоронні системи платить не хто інший, як споживач, тобто простий громадянин. Але ж заправки, на щастя, грабують не щодня! От і виявляється, що така «цінова політика» ще й дає непоганий дохід.
    Цілком імовірно, що у згаданий спосіб діють і банки, хоча, звичайно, суми в банкоматах набагато більші за денний виторг будь-якої АЗС. Щоправда, останні дві крадіжки, мабуть, змусили керівництво банку замислитись – у ДСО вже одержали листа з пропозицією від цієї установи обумовити співробітництво. І в ДСО готові довести, що кожна копійка, витрачена на її послуги, буде відпрацьована з надлишком.

    Що одержують клієнти?
    – Під’єднання банкомата до пульта означає встановлення на ньому цілого комплексу охоронних систем, – розповідає Олег Іващенко. – Ми обладнуємо банкомат вібродатчиками, у сейф вмонтовуємо датчик руху, на дверцята відсіку з грошима чіпляємо магнітодатчик для їх відмикання. Додатково оснащуємо замками з іменними ключами. Тобто, завжди відомо, чиїм ключем відмикаються ці дверцята. Знову ж таки, за такого під’єднання інкасаторів супроводжують озброєні охоронці ДСО. Усі ці заходи переводять можливість скоєння злочину стосовно банкоматів у дуже проблематичну площину.
    Люди зазіхають на вміст банкоматів набагато частіше, ніж досягають успіху. Відомо чимало випадків, коли на банкомати нападали п’яні чолов’яги з молотками, пилками, бозна з яким знаряддям. Бувало навіть, що автомат «висмикували» зі стіни з допомогою автомобіля, щоб потім розпиляти в безлюдному місці. Але ці сигналізації і конструктивні особливості, якими обладнують банкомати спеціалісти ДСО, критично збільшують час, що його повинен витратити грабіжник.
    Саме тому описані випадки в Київській області можна назвати кричущим безглуздям з боку банку. Адже єдина охоронна система, яка на них працювала, – це відеокамера, спрямована в обличчя клієнта. А за словами Олега Іващенка, чудово оснащеному грабіжникові, який добре знає слюсарну справу, будову банкомата та інші необхідні в його «ремеслі» тонкощі, потрібно витратити приблизно годину, щоб дістатися до заповітних касет. Тобто у Броварах і Білій Церкві злочинці «працювали» ну аж ніяк не менше. І, враховуючи, що група захоплення мчить на виклик від півтори до трьох хвилин, затримати зловмисників можна було б разів зо тридцять. Але ж крадіжки взагалі могло б не бути, якби ж то банк заздалегідь потурбувався про те, щоб його гроші охороняла найпристосованіша для цього державна структура. Така елементарна турбота зберегла б у підсумку півтора мільйона…

    Банкомат – помічник слідчого
    Нещодавній випадок у Криму довів, що банкомати здатні не лише надійно охороняти гроші, а й надавати суттєву допомогу в пошуку злочинців.
    З однією із жительок Ялти сталася неприємна історія: коли вона виходила з дому, її раптом атакував незнайомий молодий чоловік. Він заштовхав жінку назад до квартири й зачинив у ванній кімнаті так вправно, що нещасна хазяйка навіть, як-то кажуть, не встигла й писнути.
    За деякий час «ув’язнена» отямилась і спробувала вибратися, та де там: двері ванної були надійно підперті стільцем. Зрештою, жінка таки змогла відчинити двері. Коли вона оглянула квартиру, то з’я­сува­лось, що зник її гаманець з грошима, чотири банківських картки та два мобільних телефони. Особливо прикрим було те, що шокована кримчанка запам’ятала лише яскра­во-сині спортивні шорти нападника. Інші прикмети в пам’яті не збереглися. Однак шок не завадив жінці повести себе досить мудро, а саме: зателефонувати до банку й заблокувати картки. Лише після цього вона звернулася до міліції. Шукати грабіжника піднявся весь ялтинський гарнізон.
    За деякий час надійшов сигнал про те, що хтось намагався одержати гроші з картки потерпілої. Та от біда – банкомат не те що грошей не видав, а ще й «з’їв» заблоковану картку, а фізіономію чоловіка, який намагався одержати гроші, зняв на відео.
    З такою інформацією пошуки зловмисника суттєво полегшились і вже буквально через добу нападника затримали в цілком передбачуваному місці – на речовому ринку, який, як відомо, надто приваблює безліч дрібного злочинного елементу. Під час догляду в підозрюваного виявили дві мобілки, одна з яких належала щойно пограбованій жінці, а друга була також вкрадена в місцевого жителя. Той ще довго не міг повірити, що міліціонери принесли йому втрачений, здавалося безповоротно, телефон.
Грабіжником виявився 19-річний житель Черкас, який спочатку заперечував свою вину, але під тиском неспростовних доказів в усьому зізнався. Тепер на нього очікує суд і від 4 до 8 років ув’язнення – саме таке покарання передбачає ч. 3 ст. 186 ККУ, за якою й порушено справу стосовно нього.

Сергій СТОРОЖЕНКО, «ІЗ»

друкувати

Коментарi

Усі коментарі
Додати коментар

Інші статті