Автопарк «юліянського» періоду
...Тут всякії були цехмістри,
І ратмани, і бургомістри,
Судді, підсудки, писарі,
Які по правді не судили
Та тілько грошики лупили
І одбирали хабарі.
Так у своїй безсмертній «Енеїді» Іван Котляревський описує, висловлюючись модерно, соціальний зріз тих, хто за різні службові гріхи потрапив на вічні муки до пекла. Звісно, сучасний українець має власні уявлення про те, хто винен, що і досі народ рідної неньки-України почасти бідує, коли певна частина новітнього «панства» та пихатої бюрократії відверто шикує. Напевно, пересічному миргородцю, мукачівцю чи сімферопольцю глибоко байдуже, за якими хоругвами і політичними знаменами ховається злодій та казнокрад. А надивилися ми з вами таких за двадцять незалежних літ, як пише той же Котляревський, «багацько»: «Були і штатські, і воєнні, були і панські, і казенні, були миряни і попи…». Тільки от щоразу ніякого терпіння не вистачало дочекатися, коли ж вони юрбою побіжать до казана зі смолою.
От і нині велелюдна українська громада вкотре спостерігає за тим, як правосуддя пробує підтвердити своє чесне ім’я і підштовхнути «грішників» до зізнання в облуді.
Кожен товар повинен давати свій «навар»
Здається, що колишнім посадовцям, чиї прізвища не так давно ще виблискували на прикріплених до дверей у владних коридорах табличках, а тепер фігурують на палітурках кримінальних справ, зізнатися у махлюванні, відкатах, підтасованих тендерах і мільярдах, що безслідно зникли у «піску» глобальних державних програм, не вистачає духу. Звісно, тут потрібна, як звикли голослівно заявляти усілякі політичні мудреці, персональна «адресна допомога». Аби, не дай Боже, у годину, коли «призве суддя до отвіту», а публіка широко відкриє рота в очікуванні каяття боярського, не сталося із ними масового нападу амнезії. Зарікатися від «провалів» у забуття, мабуть, не варто нікому, проте, тим, у чиїх «рукавах» могли зникнути цілі бюджети галузей і регіонів, такого не забути довіку.
До речі, тема людського здоров’я і збереження національного генофонду є чи не провідною складовою балачок та усіляких трибунних промов тих, хто був чи хоче бути при владі. Тим не менше, завоювавши популізмом вершини рейтингів народної довіри, ці діячі «революційно» дистанціювалися від реальних потреб і сподівань співгромадян. На перший план вийшли два головні аспекти «олімпійського спокою»: переконлива риторика і неприкритий дерибан. Саме зловживання останніх років у бюджетній сфері, яка мала б забезпечити українцям гідні соціальні стандарти та широкі й рівні можливості доступу до медичних послуг, стали наріжним каменем резонансних кримінальних справ і судових процесів. Очевидно, що вони не лише показові, а, за умови розкручування повного клубка взаємовідносин у схемах розбазарювання, ще й прецедентні.
Першою «ластівкою», що збурила медіапростір у площині згаданої теми, стало оприлюднення минулорічного жовтня групою американських аудиторів Trout Cacheris, PLLC та Akin Gump Strauss Hauer & Feld LLP разом з Kroll Inc. звіту про використання попереднім Урядом державних коштів. У документі наводилася інформація про шахрайства за участю високопосадовців і очільників приватних компаній. Найбільше аудитори, залучені ГоловКРУ та Мінфіном, виявили фактів для закидів у «город» медичного відомства. Справжньою «бомбою» стала закупівля 1 тис. автівок «Opel Combo» Міністерством охорони здоров’я України, яке через ДП «Укрмедпостач» уклало договір з австрійською компанією Vamed Engineering GmbH & Co. KG., запозичивши для цього 101 млн євро під гарантії Кабміну погасити борг упродовж десятиріччя. Виявилося, що ці авто мають обмежене медичне застосування, а головною принадою «опелів» стали великі «сердечні» наліпки: з ними вони й роз’їхалися країною напередодні виборів-2010. Іншою «бомбою» стало розслідування, пов’язане із закупівлею МОЗ України у 2008-2009 рр. препаратів та медобладнання. Ескулапи-посадовці тоді скерували на оплату останнього за завищеними цінами понад 350 млн казенних гривень, які осіли в кількох українських компаніях, а затим перекочували на рахунки підставних фірм у Литві й Латвії. Вакцини придбавали не безпосередньо у виробника, а в посередників – в офшорах – задля більшого «навару».
Тендери виграються не самі собою…
Менш відомим для загалу є проведене заокеанськими аудиторами розслідування, пов’язане із закупівлею 27 автівок «Renault Master» для МНС України. Як виявилося, згадана оборудка має довгу «бороду», і нині слідчі ГСУ МВС мають розібратися, у рамках порушеної 11 червня 2011-го кримінальної справи, наскільки вона «довга» і кого з посадовців може «оповити». До складу спецгрупи, яка її розслідує, входять як слідчі, так і оперативники. Як нам розповіли в Антикорупційному бюро ГУБОЗ МВС, на фігурантів цієї справи оперативники служби почали виходити ще навесні 2010 року, коли тривало відпрацювання конвертаційних центрів. В поле антикорупційного «зору» потрапила низка підозрілих фірм, які могли використовуватися у схемі відмивання коштів, отриманих шляхом зловживання із бюджетними асигнуваннями на різні державні програми, зокрема у медичній царині.
Дуже швидко як оперативники, так і незалежні аудитори зрозуміли: потужні корупційні зв’язки й жадоба до наживи пов’язали окремих представників бізнесу і керівників деяких відомств. А початок цієї історії зафіксований у листопаді 2007-го, коли в оголошеному Мінздоров’я тендері на закупівлю 27 реанімобілів і обладнання неонатологічних відділень за держпрограмою «Репродуктивне здоров’я нації», що передбачала зниження рівня смертності серед малюків на 20%, перемогло ТОВ «ІСС Україна» (директор – громадянин Хорватії Желько Г.), запропонувавши найменшу ціну – 12,3 млн гривень. Невдовзі фірма Legal Business Consultans LTD (Великобританія), що спеціалізується на реєстрації в офшорах і з чільниками якої добре знайомий Г. (її засновники – теж хорвати), доставила українській компанії замовлені автомобілі й обладнання. Є підстави припускати, що перемогу у тендері було «запрограмовано» – за певні відкати. Слідство має матеріали на доказ такого факту. Незаперечним є й те, що разом із хорватським бізнесовцем, який не впустив можливості заробити, до бюджетних «потоків» без вагань присмокталося чимало вітчизняних чиновників.
Правоохоронці встановили, що Г. закупив 27 «Renault Master» і частково їх укомплектував згідно з вимогами тендерної документації МОЗ України, зокрема вартісним обладнанням, тепер вилученим як речові докази. Однак 2008-го, коли робоча група Мінздоров’я перевіряла відповідність поставлених авто медико-технічним вимогам і умовам договору, з’ясувалося: жоден із тих реанімобілів їм не відповідає й не може експлуатуватися. Приміром, у цих моделях була надто жорсткою підвіска, тож для рятування немовлят вони явно не могли використовуватися. Але ж ми знаємо, що «ІСС Україна» виграла тендер, і ДП «Укрмедпостач» переказало понад 12 млн гривень на її рахунок. І тоді фірма починає судовий процес з тим, щоб машини міністерство прийняло у примусовому порядку. Та безуспішно. Втім, це не стало приводом для повернення отриманих від МОЗ коштів.
У 2009 році «ІСС Україна» «раптом» виграє інший тендер, оголошений уже МНС, на постачання 27 санітарних автомобілів. Тобто вже продані машини «сплавляють» іншому відомству – причому, значно дорожче, попри об’єктивну необхідність в амортизації. Тепер за рятувальні «бусики» держава мала викласти понад 21,5 млн гривень, себто, майже на 9,3 млн більше, аніж це вже зробило МОЗ! Виходить, що у відомстві рятувальників зголосилися якнайшвидше прийняти у своє лоно цей доволі дивний «автопарк». Причому настільки прудко, що навіть не передбачили відповідного штату медпрацівників! Ці авто тепер стоять, а якщо якісь і їздять, то не за призначенням. Більшість автівок, виділених для роботи в умовах ліквідації надзвичайних ситуацій, м’яко кажучи, не зовсім законно зберігалися на території одного з підрозділів відомства на Київщині – причому, ще до проведення тендера, до організаторів якого як у слідчих, так і в американських аудиторів теж багато запитань. Курував автомобільне питання тодішній заступник міністра Віктор Баранчук, який нині перебуває в розшуку, зокрема Інтерполу. Кажуть, він ще до отримання статусу обвинуваченого втік з України і досі мандрує Євросоюзом. Його сліди фіксували то в Польщі, то в Швейцарії, але поки що правоохоронці не мали можливості поспілкуватися з ним.
Хорват ледь не став «українським дисидентом»
Отримані від МНС кошти одразу переказали на рахунки як афільованих до «ІСС Україна» підприємств (директор одного з них – дружина Г.), так і фірм, що мали явні ознаки фіктивності, тобто були структурами для конвертування безготівкових коштів у готівку. Одна з «дочок» хорвата – «Лакшмі Авто» (компанія, зареєстрована у Черкаській області на підставну особу, яку нині розшукують) – без проблем виграє еменесівський тендер. У той час підприємливий хорват зажив вельми «кучеряво» – почав будувати хороми у київському передмісті площею майже 500 «квадратів». Грошей у нього кури не клювали. До певної пори… Пана Г. оперативники перехопили уже дорогою до аеропорту – вечірнім рейсом він мав летіти до Праги, столиці країни, де осіли деякі українські «дисиденти».
Наразі у цій справі про розтрату, нецільове використання бюджетних коштів у особливо великих розмірах і службові зловживання під вартою перебуває кілька її фігурантів. Серед них – очільник «ІСС Україна», його дружина, директор Департаменту матеріально-технічного забезпечення МНС, його заступник. Затримувався і керівник одного з управлінь МОЗ. На майно фігурантів (цінні папери, автівки, нерухомість тощо) накладено арешт. Загалом, як заявляли днями представники Генпрокуратури, у цій схемі посадовці та оборудники від бізнесу змогли «виловити» із держбюджету понад 26 млн гривень.
Геннадій КАРПЮК, «ІЗ»
Матеріал підготовлено за сприяння прес-служби ГУБОЗ МВС
Коментарi
-
buy_cialis
16/04/2015 15:12
Hello!
-
Doc
16/07/2012 12:54
%O 767 > :)
-
Kayden
15/07/2012 6:31
> :-DDD 7792 8-OOO
-
Henrietta
14/07/2012 20:11
788184 663 12/07/2012 2:55yxvcb 67442 kyqmtb