Секс + гроші = туризм?
У торгівлі людьми, яка є чи не найстарішим кримінальним «ремеслом», винаходити нове щось досить важко. Тут усе йде своєю чергою: поки активістки FEMEN оголюють свої принади, протестуючи проти використання українок як популярного секс-товару, у депресивних областях десятки, якщо не сотні жінок, змучені бідністю, боргами та безвихіддю, потрапляють у вправно розставлені пройдисвітами тенета. Вони виїжджають за кордон та нерідко починають займатися там зовсім не обіцяними танцями. Така міграція – річ звичайна, і скільки міліція не виводить сутенерів на чисту воду, їхню прибуткову нішу заповнюють наступні кандидати на кількарічну відсидку за звідництво. Але нещодавно сталася цікава і знакова історія. Секс-міграція сталася у зворотному напрямку.
Стара мусульманська приповідка проголошує: якщо гора не йде до Магомета, то Магомет іде до гори. Подібне придумав і головний герой цієї історії, громадянин Німеччини, який уже був на своїй батьківщині засуджений за темні справи, пов’язані з живим товаром. Завзятий сутенер «зав’язати» не зміг. Відбувши строк у в’язниці, він із німецькою педантичністю не поринув у вир такого ж злочину, а зробив висновки з попередніх помилок. Невідомо, як там у Німеччині з блатною романтикою, але з розумом у громадян цієї країни завжди було добре. Тому наш «герой» став роздумувати: як грошенят на чужих тілах заробити й за ґрати не потрапити. І дійшов висновку: потрібно все робити навпаки. Поміркуйте самі: возити через кордон зі Східної Європи жінок, які не орієнтуються в тому, що відбувається, не дуже гарно вдягнені або не володіють іноземною мовою – справа вкрай підозріла. Особливо для німецьких поліцейських, котрі вирізняються й інтелектом, і високим рівнем підготовки. З польськими поліцейськими та митниками фактично та ж історія. А ось якщо в напрямку України кордон перетинає респектабельний чоловік із товстим гаманцем, європейським паспортом та правильними документами, то особливих підозр не виникає. Тому сутенер вирішив не возити товар до клієнта, а переправляти клієнта до товару.
Насамперед заповзятливий німець знайшов «індіанських провідників», тобто місцевих людей, які добре орієнтуються в житті своєї країни. Ними виявилися дві українки, що допомагали роботодавцю вербувати жриць кохання. Також вони контролювали, як дівчата виконують «посадові обов’язки».
Що ж до інших сторін злочинного бізнесу, то все було організоване на досить пристойному рівні. Прикриттям для сутенерства слугувало одне зі шлюбних агентств Вінниці. Окрім двох найближчих помічниць, прибуткову справу обслуговував цілий колектив: водії, супроводжувачі, охорона тощо.
Фото та «параметри» дівчат клієнти, які переважно були громадянами Євросоюзу, могли переглянути на сайті. Потім вони вносили попередню оплату та й вирушали в Україну. І – ура! Секс-тур починався!
Що відбувалося згодом, здогадатися нескладно. Європейці розважалися в міру своїх можливостей і фантазій протягом п’яти днів та витрачали на «кохання» від двох тисяч євро за поїздку.
Клієнтів зустрічали в аеропортах, розселяли в пристойних готелях Вінниці та всіляко догоджали. Дівчата ж «відпрацьовували» замовлення і спокійно вирушали додому. Зайве навіть говорити, що тут була ще одна перевага, яка додає бал німецькій кмітливості. Секс-трудівниць не потрібно було примушувати до надання таких послуг, годувати чи піклуватися про їхнє житло або перейматися тим, що хтось утече й «настукає» правоохоронцям. Додаткові витрати зменшувалися за незмінного прибутку.
А тепер найцікавіше.
Цей прибутковий гешефт виявили міліціонери, які займаються не лише боротьбою з проституцією, а й кіберзлочинами. Фінансова сторона вищезгаданого бізнесу була організована належним чином. Гроші вивозили через підставних осіб у ФРН, загальний рівень конспірації сутенерів був відмінним. А от щодо Інтернету, то тут працівники ДБКТЛ якраз і натрапили на слід. Під час моніторингу соціальних мереж борці зі злочинністю в галузі високих технологій наткнулися на злочин, в якому замішані найнижчі з точки зору моралі «технології». Через Інтернет сутенери спілкувалися з клієнтами, передоплату вносили також із допомогою Всесвітньої «павутини». І дівчат – молодих малозабезпечених вінничанок – теж знаходили в соціальних мережах.
До речі, якщо поглянути на ситуацію глобально й зазирнути в недалеке майбутнє, то виявляється, що є над чим замислитися. Адже наближається Євро-2012, і практично вся Україна працює на максимально позитивний імідж. Та такі справи нівелюють його. Дехто з європейців знає, що українки (звісно ж, не всі, але хто ж розбиратиметься?) зустрічають іноземних гостей зовсім не у вінках зі стрічками. За спостереженнями фахівців ДБКТЛ, в залученні до проституції стало значно менше примусу.
Також вони відзначають, що не бачать глобальної тенденції до появи в Україні секс-туризму в таких масштабах, як, наприклад, у Таїланді. Однак такі злочини в нас уже є. І їх поява саме в цій формі – тривожний дзвіночок, адже наша розповідь засвідчує: у перетворенні українки на секс-рабиню зацікавлені не тільки місцеві злочинці, а й закордонні. Система надання інтимних послуг проста, стійка до впливів ззовні й уже добре відпрацьована. До того ж, іде в ногу з останніми досягненнями техніки. І хоча троє фігурантів цієї справи, зокрема й німець-організатор, наразі затримані й перебувають під вартою, погодьтеся, усвідомлювати, що народився й живеш у країні, яку дехто вважає борделем, прикро і вкрай образливо.
Сергій СТОРОЖЕНКО, «ІЗ»
Інші статті