Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Проблема
26/02/2011 16:16

Кредитні спілки: право на ризик за рахунок ваших коштів

     Закон України «Про кредитні спілки», підписаний у грудні 2001-го тодішнім Президентом Леонідом Кучмою, офіційно дав життя цим неприбутковим організаціям, основною метою діяльності яких мало стати взаємне кредитування і надання фінансових послуг членам спілки завдяки об’єднанню їхніх грошових внесків. Інший закон – «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» того ж року відніс кредитні спілки (КС) до кредитних (фінансових) установ, які мають право на власний ризик надавати позики за рахунок залучених коштів. За час, що минув відтоді, ці установи заробили неоднозначну репутацію, дещо зіпсовану «дьогтем» скандалів і навіть кримінальних справ про кредитне шахрайство. Репутація ця призвела до того, що в Україні почали говорити про ліквідацію КС.

     Зокрема, стала відомою теза міністра внутрішніх справ, висловлена ним під час «години запитань до Уряду», проведеної не так давно в парламенті. Тоді Анатолій Могильов виголосив, що міліцейське відомство пропонує припинити діяльність кредитних спілок. Звісно, що Національна асоціація кредитних спілок України (НАКСУ) відразу вибухнула «гнівом» на своєму сайті. Можна погодитися, що такі спілки, яким люди довіряють від невеличких сум до мільйонів, існують по всьому світові. Але так повелося, що в нас в Україні все робиться з особливим підходом, навіть, можна сказати, творчим ентузіазмом, який буває настільки оригінальним, що десь за кордоном такого й не відразу знайдеш.
     Та в якій ще країні так багато стрімголов створювалося, а потім так само раптово зникало довірчих фінансових товариств (хіба що тільки в су­сідки-Росії), як не в рідній Україні? За даними звіту Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування обставин та причин сучасного стану справ у системі кредитної кооперації, КС діють у 97 країнах, їх кількість сягає майже 50 тисяч, а загальне членство ­– 184 мільйони осіб. Ці установи поширені у Великобританії, Ірландії, Польщі, Румунії, Угорщині. Спілки навіть змогли зберегти стабільність в умовах сучасної рецесії. Щодо України, то у згаданому звіті зауважено, що правоохоронна система виявила недостатню дієвість та оперативність у справі викриття і припинення правопорушень у діяльності посадовців тієї частини спілок, яка використовувалася для здійснення сумнівних чи особливо ризикових фінансових схем. 
     У  НАКСУ визнають: у відповідному сегменті економіки є низка проблем, породжених відсутністю довгострокової державної політики у сфері вітчизняної кредитної кооперації. А ще в цій асоціації нарікають, що намагання ліквідувати кредитні спілки саме через криміналізацію ринку, про яку говорив Анатолій Могильов, є передчасним. Мовляв, у провадженні слідства перебуває багато справ щодо КС. Вони, не отримавши судової оцінки, продовжують розслідуватися, а тому про остаточне доведення фактів зловживання чи шахрайства у спілках говорити дочасно. Тим часом, про означене Асоціацією, а насправді не таке вже й повільне «просування» справ, міліція регулярно звітує, що не могли не знати у кредитно-спілковій організації.
     Пригадаймо останні «резонанси», що стосувалися кредитних спілок. Приміром, наразі матеріали щодо афери зі львівською КС «Християнська злагода», організатори якої сидять у СІЗО, готуються до передачі в суд. Ревізії й аудиторські перевірки тривали понад рік. Виявилося, що спілка діяла на території всієї Західної України і «вициганила» в людей багато коштів. Першим вкладникам гроші ще віддавали, але ті виплати швидко припинилися. Стривожені люди спершу намагалися добитися правди в пані, яка очолювала цю структуру, а вже потім звернулися до правоохоронців.
     Дещо ширше – про іншу справу, порушену прокуратурою АР Крим і розслідувану слідчим управлінням міліції автономії. Ідеться про факт шахрайського заволодіння майном понад 1,2 тисячі членів КС «Південна» в особливо великих розмірах. Тут теж понад рік тривали перевірки, ревізії, призначалися десятки експертиз, обшуків та виїмок, що стосувалися фінан­сово-гос­по­дар­ської діяльності цієї спілки. Та найпримітніше те, що обвинуваченими у створенні кримінального ґешефту є голова кредитної установи, він же депутат кримського парламенту Казаченко, його заступник Волков і ще кілька працівників КС. Їм інкримінують привласнення, розтрату майна через зловживання службовим становищем, а також легалізацію (відмивання) протиправно здобутих коштів. Слідство, яке очолив старший слідчий СУ ГУМВС в АР Крим майор міліції Микита Мельніков, мало підстави стверджувати, що сума збитку, заподіяного «Південній», становить понад 4 млн гривень. Торік у грудні справу передали до суду. Зауважимо, що вартість заарештованого для відшкодування майна фігурантів становить понад 12 млн гривень.
   – Чим заробляє кредитна спілка? Вона бере на депозит вклади в сотень осіб, а потім дає позику іншим, почасти обраним «щасливцям». Затим спілка подеколи розвалюється, а позичальники (нерідко пов’язані із організаторами КС. – Авт.) не повертають грошей. Якщо говорити про злочини, скоєні працівниками кредитних спілок, то можу сказати, що торік розслідувано 110 таких кримінальних справ, – розповідає заступник міністра внутрішніх справ – начальник ГСУ МВС України Василь Фаринник. – Вони дуже об’ємні, адже понад 65 тисяч осіб визнано потерпілими. І хоча цей вид діяльності легальний, це не заважає спілкам «лопатися», немов мильні бульбашки, на кшталт МММ у Росії. Це надто криміналізує галузь, і я підтримую пропозицію щодо їх закриття. До того ж, у нас бракує належного контролю за роботою кредитних спілок.
    Що ж, людству властиво помилятися – надто вже багато народу вперто вірить у казку Мавроді. До речі, Сергій Пантелійович знову хоче створити фінансову піраміду. Він і над назвою довго не мудрував – «МММ-2011». Як-то співають у відомій пісні, «Думайте сами, решайте сами…». 
А тим українцям, які перебувають під дією спокуси таки стати членом кредитної спілки, пропонуємо взяти до уваги короткий, але дуже точний вислів австрійського письменника Карла Крауса: «Якщо не знаєш, як вчинити, – вчиняй правильно».

                                                                                                        Геннадій КАРПЮК, «ІЗ»
 

друкувати

Коментарi

Усі коментарі
Додати коментар

Інші статті