Контрафактний дим очі виїсть

На Луганщині немає жодного підприємства, яке спеціалізувалося б на виробництві тютюнових виробів, і жодного господарства, яке вирощує тютюн. Проте, як стало відомо в обласному УБОЗ, саме звідси здійснювалися великі поставки в Західну Україну сигарет марки «CLASSIC» під брендом відомої транснаціональної корпорації «Імперіал тобако продакшн Україна». Звідки з’являлася на Луганщині тютюнова «класика», з’ясували оперативники цієї служби.

Тетяна ПОГУКАЙ,
Луганська обл.

В усьому винна
криза
Попервах було відпрацьовано версію, що вантажі з тютюновою продукцією потрапляють до регіону як на перевалочну базу контрабандним шляхом з-за кордону. Переконавшись у хибності такого припущення, луганські опери пішли іншим шляхом – стали шукати в своєму регіоні підпільний цех. Ретельно перевірялась інформація про те, звідки саме відвантажується готова продукція.
Слід, на який вдалося натрапити, спочатку привів до райцентру Старобільськ, а незабаром – до одного з населених пунктів цього району, де, як з‘ясувалося, була облаштована перевалочна база. Тут зберігався великий запас контрафакту. Під час санкціонованого обшуку було вилучено 15 тонн тютюнової сировини (!) і 180 ящиків сигарет «CLASSIC» з акцизними марками. Сигарети були запаковані в блоки з дотриманням усіх технологічних вимог і мали цілком фірмовий вигляд – комар носа не підточить. Зваживши на все це, правоохоронці дійшли висновку, що десь у регіоні є не якесь там кустарне, а потужне нелегальне виробництво підакцизної продукції. Як з’ясувалося, саме звідси, з непримітного населеного пункту, відправлялися вантажівки з брендовими сигаретами до Західної України.
У ході проведення подальших оперативних заходів була отримана інформація про те, що великі партії цього «нікотину» завозяться на «логістичний пункт» з Ровеньків. Припущення, що саме в цьому шахтарському містечку й налагоджене підпільне виробництво, незабаром підтвердилося. Врешті, інформаційний ланцюг привів до авторитетного місцевого бізнесмена. Щодо відносин із Законом, то він був чистий: раніше не притягався ні до адміністративної, ні тим більше, до кримінальної відповідальності. Легально зареєстрована фірма виробника спеціалізувалася на виготовленні метало-пластикових вікон і дверей. Орендована площа викликала повагу своїми розмірами. На офісі красувалася величезна вивіска з назвою фірми. Склопакети, які тут виготовлялися, завжди користувалися попитом не тільки в місцевих жителів, але й в інших містах регіону. Однак з настанням економічної кризи продажі впали удвічі, і тоді підприємливий бізнесмен задумався, як йому залишитися «на плаву».

А за шафою – дива дивні
Так виникла ідея підпільного виробництва «отрути» для курців. Тим більше, що держава різко підвищила акцизний збір на тютюнові вироби, після чого ціна на сумнівне задоволення автоматично підскочила майже вдвічі. Пройдисвіт вже бачив себе «сигаретним королем» України, який успішно конкурує з американською фірмою. А тут на тобі: ні сіло ні впало – міліція!
Маючи грандіозні плани, підприємливий ровеньківець закупив і доставив до рідного містечка дороге англійське обладнання – по суті, технологічну лінію з виробництва сигарет. Він закріпив за кожним з найманих працівників конкретні обов’язки, пов’язані з постачанням сировини, виготовленням, транспортуванням і реалізацією продукції. Таким чином, у Ровеньках з’явилася організована злочинна група з чітким розподілом ролей між її учасниками.
Безпосередньо до обслуговування нової лінії були залучені чотири працівники. Налагоджувальник з великим досвідом роботи з обслуговування сучасного обладнання прибув з Івано-Франківської області. Усі працівники проживали в цеху, де й працювали. Там для піратського персоналу було все необхідне: кухня, душова і туалетна кімнати, приміщення з телевізором, диванами тощо.
Якщо до офісу заходила стороння людина, то бачила лише адміністративні кабінети та цех з виготовлення пластикових вікон і дверей. У легальному цеху справді виконувалися замовлення на їх виготовлення. З цього виробничого приміщення міліціонери, які нагрянули сюди з обшуком, потрапили до величезного бокса, з якого завантажувалися в транспорт готові вироби. Там оперативники звернули увагу на двері, за якими й виявили житлові блоки.
Та справжня таємниця була прихована в шафі для спецодягу персоналу. Якщо доторкнутися до її задньої стінки, то вона легко, немов у вагонному купе, перетворювалася на двері. То був замаскований таємний вхід до підпільного цеху без жодного вікна. Ось тут у цілодобовому режимі й виготовлялися піратські сигарети. Виробництво було поставлено на потік, немов у справжньому заводському цеху. Працювали кондиціонер, витяжки й вентилятори, що створювали прийнятні умови для робітників.

Здивувались навіть фірмачі
Проте це – не єдиний сюрприз, який чекав на правоохоронців. Бійці спецпідрозділу «Сокіл» знайшли ще один таємний коридор, який з цеху вів за межі території фірми. Саме ним і скористалися «цеховики», коли їх повідомили про форсмажорні обставини. Та бійці спецпідрозділу «Сокіл» завбачливо зовні оточили територію, прилеглу до об’єкта. Завдяки цьому втікачам, які «пірнули» було до «аварійного» виходу, не вдалося стати «невидимками». Їх затримали відразу ж, як тільки-но вони опинилися на вулиці.
У ході обшуку працівники УБОЗ вилучили імпортне устаткування з виробництва сигарет, тютюнову сировину вагою 800 кілограмів, велику партію сигаретного паперу, 500 кілограмів клею, 240 тис. фірмових заготовок для пачок з брендом «CLASSIC», понад мільйон акцизних марок різних серій і номерів. У цілому – товарно-матеріальних цінностей на суму близько чотирьох мільйонів гривень. З’ясовано, що це підпільне виробництво функціонувало протягом останніх п’яти місяців. Його готова продукція перевозилася зі Старобільської перевалочної бази до Західної України, а потім, як припускають оперативники, направлялася для реалізації в Європу.
Причетні до піратського сигаретного бізнесу ділки були затримані правоохоронцями. Порушено кримінальну справу за звинуваченням у незаконному виготовленні підакцизного товару, а також – у відкритті підпільного цеху. Наразі оперативники уточнюють, звідки саме велося постачання небезпечної для здоров’я громадян тютюнової сировини, картонно-паперової пакувальної продукції та акцизних марок. Цікава деталь: марки постачалися за допомогою транспортних послуг «Автолюкса» і зберігалися в мішках з маркуванням «Гальмові колодки». Тютюн завозився в схованках у вигляді подвійного днища, обладнаного в автомобілях, призначених для перевезення зернових культур.
До цього підпільного цеху були запрошені представники американської тютюнової фірми «Філіпп Морріс», які, як правовласники, зафіксували факт використання чужого товарного знака. Представники іноземної тютюнової корпорації були шоковані низькою якістю піратської продукції. Правоохоронці припускають, що сировина для неї потрапляла до регіону контрабандним шляхом.
Де саме було придбане імпортне устаткування, звідки постачався неякісний тютюн, а по суті, махорка? Якими каналами готова продукція йшла до Європи? Хто, врешті, за всім цим стоїть? Відповіді на ці запитання ще необхідно з’ясувати в ході досудового слідства.