Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Інтерв’ю
13/11/2014 15:57

Олексій Камінецький:

20 серпня 2014 року Кабінет Міністрів України постановою № 413 затвердив «Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення». З огляду на численні звернення до нашої редакції учасників АТО з проханням розтлумачити юридичні аспекти цього документа, ми звернулися до його безпосереднього розробника – працівника Департаменту правового забезпечення Міністерства оборони України Олексія Камінецького.

– Олексію Валентиновичу, довго­жданий учасниками АТО нормативний документ затверджено. Будь ласка, розкажіть про практичний механізм його реалізації.

– Зазначений Порядок введено в дію й відповідно до нього сот­ні бійців АТО вже отримали статус учасника бойових дій. Однак, що впливає на темпи цієї роботи? На сьогодні маємо кілька аспектів. По-перше, Державною службою України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції утворена міжвідомча комісія, до складу якої ввійшли фахівці МВС, Національної гвардії, Міноборони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держ­прикордон­служби та інших формувань. Також до цієї міжвідомчої комісії можуть долучатися фахівці інших державних органів і представники громадськості, що, без сумніву, дозволяє здійснювати прозорий і відкритий контроль з боку суспільства.

Саме ця комісія, згідно з чинним законодавством, є тим органом, що нині ухвалює рішення про надання конкретним особам статусу учасника бойових дій (або про відмову в його наданні). Нагадаю, що головою Державної служби України у справах ветеранів вій­ни та учасників АТО призначено Артура Валентиновича Дерев’ян­ка. Сама служба перебуває в підпорядкуванні Міністерства соціальної політики.

По-друге, у Порядку зазначено, що «Кабмін затверджує перелік населених пунктів, на території яких проводилась АТО». Це зроблено нещодавно, зокрема в розпорядженні Уряду від 30 жовтня № 1053-р – перелік декількох сотень населених пунктів. Крім того, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству оборони за участю Служби безпеки України доручено в п’ятиденний термін із дня закінчення антитерористичної операції внести на розгляд Уряду пропозиції про внесення змін із метою визначення остаточного переліку населених пунктів, на території яких велась АТО. Отож це стало другою обов’яз­ковою умовою практичної роботи з організації надання статусу УБД. При цьому статус надається лише в разі документального підтвердження перебування особи в цій зоні у визначений час із завданням участі в бойових діях або їх забезпечення.

 

– І все-таки, скільки часу може зай­няти процедура підтвердження права на посвідчення учасника бойових дій?

– Максимум 2,5-3 місяці. Це принаймні те, що допускається законодавством. Хоча цей термін може бути значно меншим.

 

– Чи кожен із тих, хто побував у зоні АТО, може розраховувати на статус УБД?

– Ні. Ще раз повторюю: цей статус отримають лише ті особи, які безпосередньо залучалися до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення. Наприклад, не повинно бути такого, що військовослужбовці, які були відряджені в зону АТО на день-два з метою, не пов’язаною з безпосередньою участю в АТО (наприклад, для проведення розслідування чи перевірки), отримають статус учасника бойових дій нарівні з тими військовослужбовцями, які виконували бойові завдання на передовій протягом кількох місяців. Проте загалом усе вирішуватимуть комісії, які розбиратимуть кожен випадок окремо.

 

– Розглянемо життєву ситуацію, яка нині є типовою для багатьох бійців АТО. Людину поранено й вона перебуває на лікуванні в госпіталі. Як бути їй, з чого розпочати, щоб здобути належний за законом статус?

– Учасникам АТО не доведеться особисто звертатися до комісії, відомості про них надаватимуть їхні відомства, які направили їх у район проведення антитерористичної операції. Наприклад, якщо йдеться про працівників міліції, саме на начальника органу (командира підрозділу) покладено обо­в’язок у місячний строк після завершення особами виконання зав­дань АТО подати на розгляд комісії МВС довідку за формою згідно з додатком 1   і документи, які є підставою для надання статусу УБД. Відомча комісія вив­чає документи й подає їх на розгляд міжвідомчої комісії, створеної Державною службою України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, або повертає до органу (підрозділу) для доопрацювання.

Міжвідомча комісія розглядає переданий відомчою комісією пакет документів, у разі необхідності заслуховує пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків, представників державних органів і в місячний строк із дня надходження ухвалює рішення щодо надання статусу УБД. Документ із рішенням повертається до відомства, яке й видає правоохоронцеві відповідне посвідчення.

Окремо регламентовано порядок отримання статусу УБД цивільними працівниками, які відряджалися до району АТО з метою забезпечення бойових дій (наприклад, у складі ремонтної бригади, яка відновлювала боєздатність бронетехніки). Такі особи мають звертатися з заявами до керівників своїх підприємств та установ. Ті, своєю чергою, окрім витягу з посвідчення про відрядження до зони АТО, власних наказів і розпоряджень і Довідки згідно з додатком 2, мають надати документи, що слугували підставою для відрядження спеціаліста в зону АТО. Зазвичай, це – заявка або лист керівника органу управління МВС про необхідність надання фахової допомоги безпосередньо в районі бойових дій.

 

– На жаль, ми не завжди можемо похвалитися високим рівнем правової культури на місцях…

– Особа може самостійно звернутися до відомчої комісії в разі неподання до неї командиром (керівником) документів, необхідних для надання статусу УБД.

 

– Чи передбачені шляхи апеляції щодо рішень комісій?

– Так, у разі відмови в наданні статусу УБД повторно це питання може бути винесено на розгляд міжвідомчої комісії за рішенням міністра соціальної політики України. Окрім цього, рішення комісії може бути оскаржене в судовому порядку.

 

– Чи регламентовано обов’язковий термін перебування в зоні АТО для отримання статусу УБД?

– Ні, документ не передбачає таких обмежень.

 

– Постанова Кабінету Міністрів ставить завданням Міністерству соціальної політики та Державній службі у справах ветеранів війни разом із зацікавленими органами виконавчої влади створення єдиного реєстру учасників антитерористичної операції…

– Як зазначила міністр Людмила Денисова, його буде сформовано для того, щоб жоден боєць АТО, який потребує допомоги, не залишився без опіки з боку держави. Окрім цього, реєстр стане запобіжником зловживань, адже зафіксує кількість учасників АТО й у такий спосіб унеможливить безпідставне збільшення цієї кількості.

Важливо, що єдиний реєстр учасників АТО формуватиметься не «згори», а «знизу». Уряд, затвердивши такий порядок, надав чималі повноваження командирові (начальникові), адже саме ця посадова особа як ніхто інший найбільше знає про свого підлеглого.

Записав Руслан ТКАЧУК, м. Київ 

 

 

друкувати

Коментарi

Додати коментар

Інші статті