Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Культура
04/06/2012 22:48

Народжені створити казку...

Мне часто запитують: «Ким ви працюєте?» Відповідаю словами популярної пісні: «Просто я работаю волшебником…». Не вірите? Гаразд, ось вам приклади наших професійних див: створення величезних хвиль у ясний день посеред штильового моря; управління виверженням вулкана; запуск у польоти персонажів кіноказок; оживлення монстрів, чудовиськ, драконів та інших дивовижних істот; відродження вітрильників усіх стилів і епох; зведення гігантських споруд.., – так каже про професію кінематографіста Валерій Павлович.

Але про це докладніше – згодом. Спочатку – трохи історії. Кінематограф, як відомо, був винайдений братами Луї та Оґюстом Люм’єрами 1895 року – перший їхній фільм називався «Прибуття поїзда на Ліонський вокзал». Новий вид мистецтва за короткий час завоював весь світ. Через кілька місяців після першого сеансу в Парижі навчені винахідниками механіки роз’їхалися по всьому світу з апаратами і стрічками Люм’єрів. В Росії вже в 1896–1897 рр. були зняті перші кінокартини (види Петербурга, Москви, Нижнього Новгорода).

 

Національна спілка кінематографістів України дослідила в архівах історично зафіксовані факти. Так, встановлено:

– першу кінозйомку в Криму в листопаді 1898 року зробив Б. Матушевський, знявши в Лівадії імператорську сім’ю на відпочинку;

– першою кінозйомкою в Україні (за межами Криму) стало фільмування Миколи II в Одесі 1902 року (фірма «Ган і Ко»);

– першим великим фільмом, який зняла в Криму в січні 1908 року фірма «Бр. Пате», була хронікальна стрічка «Панорама Ялти»;

– 1909 року А. Дранков зняв художній фільм «Види Севастополя»;

– зйомку першого ігрового фільму в Криму «Оборона Севастополя» товариство О. Ханжонкова здійснило 1911 року.

З наведених фактів видно, що перша кінозйомка в Криму відбулася в листопаді 1898 року, а кіновиробництво на постійній основі здійснюється з січня 1908-го (фільм «Панорама Ялти») – дату цієї події слід вважати датою народження кримського кінематографа, який відзначив 2008 року свій віковий ювілей.

 

Справжнім батьком вітчизняного кіно став Олександр Олексійович Ханжонков (1877-1945 рр.), найзначнішою роботою якого (зроблена спільно з режисером В. Гончаровим) стала картина «Оборона Севастополя». У листопаді 1911 року цей фільм був показаний царській сім’ї в Лівадійському палаці й дістав «найвищі» схвалення – після перегляду в залі пролунали оплески. Микола ІІ особисто подякував творцям фільму за труди.

Перебуваючи в Ялті, О.О. Ханжонков звернув увагу на унікальні природно-кліматичні умови Південного берега Криму. (У подібних умовах на околиці Лос-Анджелеса 1913 року була побудована перша американська кіностудія, а невдовзі там виникло ціле містечко – Голлівуд, яке стало згодом потужним кіноцентром.) Кримський клімат і природні умови дозволяли вести натурні кінозйомки практично цілий рік. Ханжонков вирішив осісти тут ґрунтовно і навесні 1917 року створив свою кінобазу в Ялті. Ялтинська кінофабрика (так у ті роки іменували кіностудію) стала першою радянською – в травні 1919 року її націоналізував уряд Радянської Республіки Тавриди.

1920 року, коли Крим став останнім оплотом білої гвардії в європейській частині Росії, в Ялті зібрався весь цвіт російської кінематографії – режисери, сценаристи, оператори, художники, актори німого кіно, що створювали тут безліч фільмів. Згодом, уже за радянських часів, Ялтинська кінофабрика підпорядковувалася Кримнаркомосвіти, а 1930 року студія була реорганізована у «Східкіно», що готувало творчі кадри для створюваних національних кіностудій республік Закавказзя та Середньої Азії.

Після закінчення Великої Вітчизняної війни (з 1951 року) кінофабрика деякий час була філією «Мосфільму», а 1956-го, з переходом Кримської області до складу УРСР, була перетворена на Ялтинську кіностудію художніх фільмів.

1962 року рішенням ЦК КПРС «Про заходи щодо створення кінофільмів для дітей і юнацтва» в Москві була створена Центральна кіностудія дитячих і юнацьких фільмів ім. М. Горького з філією в Ялті. Після цієї реорганізації в Ялті стали запускатися один за іншим фільми, які здобули широку популярність: фільми-казки Олександра Роу «Вогонь, вода та мідні труби», «Королівство кривих дзеркал», «Варвара-краса, довга коса», «Морозко», кіноказка Б. Рицарева «Чарівна лампа Алладдіна», фантастичні фільми Р. Вікторова «Москва – Кассіопея», «Отроки у Всесвіті», «Крізь терни до зірок», фільми-казки М. Юзовського «Там, на невідомих доріжках», «Після дощику, в четвер», «Раз, два – горе не біда», казкові стрічки П. Арсенова «Король-олень» і «Лілова куля», кіноказки Г. Васильєва «Поки б’є годинник» і «Нові пригоди капітана Врунгеля», радянсько-болгарська стрічка В. Бичкова «Русалонька», кіноказка І. Вознесенського «Кільця Альманзора» і його підводна фантастика «Акванавт», дивовижні фільми В. Грамматікова – мюзикл «Зірка і смерть Хоакіно Мур’єтти» і кіноказка «Міо, мій Міо» (спільна постановка СРСР, Швеції, Великобританії та Норвегії), гостросюжетний пригодницький фільм Б. Дурова «Пірати ХХ століття» і багато інших.

 

За ці роки на Ялтинській кіностудії створено величезну кількість художніх фільмів, багато з них по праву ввійшли до скарбниці вітчизняного і навіть світового кінематографа. Один лише перелік відомих фільмів (за часів СРСР це був кожен третій кінофільм!) зайняв би кілька томів. До того ж це були б переважно складні у плані постановки стрічки історичного, пригодницького, фантастичного жанру і фільми-казки, які потребують створення масштабних кінодекораційних комплексів, виготовлення складного динамічного реквізиту, старовинної зброї, костюмів тощо. За багато років творчої та виробничої діяльності на кіностудії в Ялті склався високопрофесійний колектив, здатний вирішувати художні та технічні завдання будь-яких обсягу і складності, послугами котрого постійно користувалися майже всі кіностудії колишнього СРСР і закордонні кінофірми.

 

 

(Далі буде)

Валерій Павлотос,

Анатолій Хлівний, «Моменти»

(За матеріалами книги «Рождены, чтоб сказку сделать...»)

друкувати

Коментарi

Усі коментарі
Додати коментар

Інші статті