Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Культура
30/12/2009 15:23

Павло Зібров: вірте в казку, й вона стане реальністю

«Марина, Марина, любов моя єдина…» – співає про кохану дружину гість нашого святкового номера, а ще – чудовий батько та талановитий артист. Як вдається поєднувати в собі ці якості ми й намагалися з’ясувати під час інтерв’ю. Народний улюбленець Павло Зібров розповів «Моментам», як проведе Новорічну ніч та поділився планами на майбутнє.


Павле Миколайовичу, ви вже багато років радуєте українців своїм талантом. Можна сміливо сказати: ветеран вітчизняної музичної культури. Що допомагає бути повсякчас у тонусі?


Відповім однією всім нам відомою фразою: «Я люблю тебя, жизнь, и надеюсь, что это взаимно». Люблю свого глядача, бо багато років тому він повірив у мене, разом зі мною зростав, мужнів та набирався досвіду. Щороку шанувальники Павла Зіброва чекають нових пісень, нових здобутків, тому просто не маю права їх розчарувати. Я розумію, що на мені велика відповідальність: мусиш, як ви сказали, бути в тонусі перед тими, кого долучив до своєї творчості. Це стосується й моральної, й фізичної, і творчої форми. Одне слово, – робити все для того, аби мій репертуар продовжували слухати. Саме любов прихильників заряджає енергією на нові досягнення.

Фінансова криза, яка зачепила навіть «зірок» світового масштабу та змусила їх скоротити власні гастрольні графіки, напевно, й вас не обійшла своєю увагою?


Ой, не обійшла! У людей стало менше грошей, тепер кожен подумає, на що краще їх витратити: купити на ринку кілограм фруктів чи придбати диск улюбленого виконавця? З концертами справи теж залишають бажати кращого. Проте з’явилося більше часу для роботи в студії. Тепер я можу пофантазувати, зайнятися аранжуванням, вдихнути нове життя в старі пісні. Дістаю з робочого стола композиції з п’ятнадцяти¬річною історією і розумію, що вони справді цікаві, написані на вірші моїх друзів, відомих українських поетів, сідаю і створюю щось абсолютно відмінне від того, що виконував раніше. Тому, з одного боку, заробітку стало менше, але, з іншого, маю можливість оцінити власний музичний доробок та життя в цілому.

Вашій сім’ї доводиться в чомусь собі відмовляти, на чомусь заощаждувати?

Звісно. Моя дружина, наприклад, власноруч поперешивала всі свої старі хутряні шубки, зробивши з них шикарні речі. Те ж саме стосується й моїх концертних костюмів або сорочок, які досі жодного разу не вдягав. Вона взагалі відмінний стиліст – весь гардероб, у якому ви бачите Павла Зіброва, – фантазії Марини.

Чи є речі, в яких би ви не змогли собі відмовити ні за яких обставин?

Для мене матеріальні блага ніколи не були на першому місці. Головне, щоб у родині ніхто не хворів, а, якщо навіть біда сталася, то щоб вистачило коштів допомогти рідним у видужанні. Здоров’я має бути найголовнішим пріоритетом у житті кожної людини. На жаль, у нашій країні безоплатна медицина, самі знаєте, до яких наслідків призводить. Тому, якщо сам за себе не подбаєш, на допомогу держави розраховувати не доводиться. Також не шкодую грошей на навчання доньки, адже глибоко переконаний: освіта – запорука надійного, стабільного майбутнього. Краще собі в чомусь відмовлю, але дитина має отримувати тільки найкраще. Якщо говорити про музичну діяльність, то не економитиму на репертуарі. Я, як і раніше, працюю лише з професійними композиторами, – нехай їхні роботи й дорожчі, проте напевно стануть шлягером. Узагалі, те, що стосується роботи, має бути на найвищому рівні за будь-яких обставин, навіть кризових.

Ви вже кілька разів під час інтерв’ю згадували про дружину Марину. Скажіть, у чому секрет ваших таких щирих та, найважливіше, тривалих і міцних стосунків?

Ми – єдине ціле. Марина – й кохана жінка, й мати нашої дитини, й помічниця в бізнесі та музичній діяльності. Разом ділимо всі труднощі та радіємо успіхам. Уявляєте, скільки всього спільного?!

Але ж, як у будь-якій сім’ї, бувають і непорозуміння. Як справляєтеся з конфліктними ситуаціями? За ким останнє слово?

Завжди намагаємося знаходити компроміс. Головне не заводити ситуацію у глухий кут, десь наодинці «випустити пару», зібратися з думками й шукати вихід, який задовольнив би кожного. В нашій родині кожен має право на власну думку, яка завжди враховується партнером. Тому фраз, на зразок: «Я сказав, значить, так має бути» у нас не буває. Я – за рівноправні стосунки. Як кажуть: «Чоловік – голова, а жінка – шия». Одне без іншого не існуватиме.

Чим запам’ятався вам 2009 рік?

Цього року вкотре переконався: хоч все навколо змінюється, а мій глядач залишається зі мною. Щирий уклін всім, хто вірить у мою творчість. Крім того, у 2009 році театру пісні і танцю Павла Зіброва виповнилося п’ятнадцять років! Це солідна річниця, й те, що ми протрималися «на плаву» так довго, підтверджує: наша діяльність потрібна людям. Також вважаю хорошим досягненням записану з Оленою Кориковою пісню. Наступний рік, сподіваюся, принесе не менше здобутків.

Як плануєте зустрічати Новорічні свята?

Лише кілька разів за свою музичну діяльність я працював на Новий рік. Скажімо, «продавався» за великі гроші. Переважно, святкуємо в сімейному колі. Так буде й цього року. Навіщо себе перенапружувати, якщо можна у спокійній, родинній атмосфері зустріти це казкове свято? Щоправда, після 12-ї години можемо піти в гості до друзів. Недалеко від нас живе телеведучий Петро Мага. Із задоволенням завітаємо до кума Рибчинського чи сім’ї Повалій.

Чи маєте ваша родина якісь сімейні традиції, пов’язані з Новим роком?

Обов’язково ставимо ялинку, але штучну. Якось душа болить, коли бачу живі, зрубані древця. Я сам саджаю дерева і розумію, скільки треба докласти зусиль, аби виросло доросле дерево! Тому не хочеться бути учасником винищення «легень планети». А так, традиції, як і у кожної української родини: святковий стіл із салатом «Олів’є», шампанське, феєрверки та підняті бокали зі словами: «З Новим роком!»

Побажаєте щось читачам напередодні свят?

Нехай у ваших домівках панує осяйна атмосфера не лише протягом святкових днів, а й всього наступного року. Вірте у казку, і вона стане реальністю! Чудових, незабутніх свят кожному з вас!

Юлія Радул, для «Моментів»

друкувати

Коментарi

Додати коментар

Інші статті