Сергій Юрченко – голос міліції
В українській міліції працюють люди не тільки мужні й сміливі, а ще й творчі та талановиті. Кілька років тому своєю майстерністю рідне відомство прославив миколаївський пародист у погонах Валерій Юрченко. Цього ж літа тисячі глядачів, затамувавши подих, спостерігали за участю у шоу «Голос країни» вже іншого Юрченка – Сергія, 30-річного майора міліції з Луганщини. Його спів, здається, проникає до самих глибин душі, торкаючись її найпотаємніших струн, і нікого не залишає байдужим.
Таку магію можна пояснити не тільки фантастичним вокалом Юрченка, а й його неймовірною харизмою та неповторною манерою виконання. Як наголошує сам міліціонер, сцена для нього – цілий світ, де він почуває себе впевнено й комфортно. Та, мабуть, для людини, що виховувалася у творчій сім’ї, це й не дивно. Батьки Сергія співали у вокально-інструментальному ансамблі, тому вже з п’яти місяців брали його з собою на всі концерти. А в дев’ять років наш герой сам дебютував, так би мовити, на великій сцені. Для першого виступу хлопчина обрав одну з пісень гурту «Ласковый май». «Я й досі пам’ятаю, як мені було страшно… Сцена здавалася такою величезною, аж дух перехоплювало!» – з усмішкою пригадує ту подію артист у погонах. Відтоді на сцені він, неначе риба у воді, і просто не уявляє свого життя без співу.
Утім, свого часу батько відмовив Юрченка від вступу до музичного училища, резонно зауваживши, що спочатку треба здобути «серйознішу» вищу освіту. Тому хлопець пішов до Луганського інституту внутрішніх справ і, за його словами, жодного разу не пожалкував про свій вибір. Тим паче, навчання у відомчому виші, а згодом служба у міліції, ніколи не заважали його творчому розвитку. В інституті Сергій відразу ж став солістом вокального ансамблю «Лугарі», згодом разом з товаришем створив рок-гурт. А вже в ході роботи у райвідділі правоохоронець проводив профілактичні рейди школами Міловського району області, після яких обов’язково організовував концерти для учнів. Він переконаний: мистецтво очищає людину, лікує її душу.
До проекту «Голос країни» Сергій встиг випробувати власні сили у десятках інших творчих змагань. На його рахунку – Гран-прі ІХ Міжнародного конкурсу вокального та хорового мистецтва імені Ф. Шаляпіна, Гран-прі ХІІ Міжнародного фестивалю мистецтв «У Чорного моря», перемога у проекті «Караоке на майдані» та звання «Золотий голос», яке він виборов у Всеукраїнському огляді-конкурсі художньої самодіяльності серед ВНЗ системи МВС «Служу українському народу». Луганці ж знають свого земляка як учасника популярного в регіоні дуету «2-S», де він співає разом з колишнім однокурсником Станіславом Панькіним. А для курсантів та викладачів Луганського державного університету внутрішніх справ Юрченко, перш за все, – начальник центру дозвілля. Ця посада, як ніяка з попередніх, дозволяє нашому герою поєднувати два його головних таланти – співака та організатора.
На «Голосі країни» майор міліції ввійшов до вісімки найкращих вокалістів проекту. Йому не вистачило зовсім трішки, щоб вирватися у фінал та поборотися за перше місце. Однак, навіть не здобувши перемоги, Юрченко здобув найголовніше – любов мільйонів прихильників по всій країні. Глядачі не раз рятували свого улюбленця від дуелей «на виліт», а це ще треба заслужити. Люди перейнялися щирістю його виконання, справжністю тих емоцій та переживань, які Сергій вкладав у всі свої пісні. На думку одного із зіркових тренерів шоу, Стаса П’єхи, митець у погонах не боїться давати волю своїм почуттям під час виступів, тому його номери є цілісними та органічними. Сам же міліціонер наголошує: «Я завжди співаю душею!»
І з цим важко не погодитися. Згадаймо хоча б перший ефір етапу під назвою «Наживо», коли наприкінці «Пісні про далеку батьківщину» замість акторки на сцену до Сергія вийшла його дружина. Її поява стала справжнім сюрпризом для чоловіка й у перші секунди він ледве міг стримувати свої почуття. «Мало не просльозився», – зізнався згодом співак.
До речі, дружина Юрченка, Олена, також служить у міліції і також дуже талановита особистість. «Вона, як і я, – людина творча, має чудовий голос, – із захопленням розповідає про свою другу половинку співак. – Ми познайомилися, коли я викладав у неї кримінальне право в нашому університеті. Олена танцювала в народному ансамблі «Гротеск», співала. На одному з університетських конкурсів ми заспівали дуетом і посіли перше місце. Згодом я запросив її на побачення. Зустрічалися десь місяць. За цей час я зрозумів, що вона дуже близька мені людина, й запропонував одружитися. Ми – споріднені душі. Тепер Олена та моя мама – найголовніші мої радники, критики і шанувальники».
Сергій називає свою родину віддушиною. Щоб налаштуватися перед виступом, йому достатньо подивитися на маленького синочка, дружину, матір – і він сповнюється внутрішнім спокоєм. У ході проекту співочий міліціонер настільки сумував за сім’єю, що навіть перевіз її до Києва. Та й ні для кого не було секретом, що на «Голосі країни» всі пісні про кохання Юрченко присвячував тільки своїй любій. Хоча для цієї пари такі прояви почуттів – не рідкість. Олена й досі пам’ятає, як на їхньому весіллі Сергій заспівав для неї хіт Сєрова «Я люблю тебя до слез». Це було неперевершено!
Трирічний синочок майора міліції, як колись і його тато, вже виявляє свої творчі здібності, й неабиякі. Маленький Андрійко любить співати та намагається грати на всіх музичних інструментах, які є вдома. Ще б пак! Адже в ньому тече кров стількох обдарованих «предків». Тим паче, хлопчик уже має досвід виходу на велику сцену – у чвертьфіналі «Голосу країни» він допомагав татусеві під час його виступу.
Попри досить ліричний сценічний образ Сергія, у житті він моторна, весела й товариська людина. У домі Юрченків нерідко збираються гості, щоб поспівати в колі друзів під гітару. Артист дуже любить рибалити, грати у футбол, плавати, а як є вільний час та відповідний настрій, то може й борщ зварити. Кожен свій день він починає з пробіжки в парку та зарядки. «Саме тому я відчуваю повноцінність життя», – зауважує наш герой.
…На жаль, останніми роками у суспільстві склалося досить неоднозначне ставлення до вартових порядку, в якому часом переважає негатив. Саме завдяки таким людям, як Сергій Юрченко, цей стереотип потроху руйнується. Адже міліція – це не тільки погоні й спілкування з кримінальним елементом. Це, насамперед, люди – зі своїми емоціями, почуттями та переживаннями. А ще – талантами.
Анна ТОРГОНЕНКО,
«Моменти»
-
28/08/2015 10:46
Кров для бойових побратимів
-
28/08/2015 10:45
У контексті домовленостей
-
28/08/2015 10:45
На Київщині – експеримент
-
28/08/2015 10:44
Технології дарують час
-
28/08/2015 10:44
Нагороди – достойним
-
17/08/2015 12:28
Мисливці за представницьким класом
-
17/08/2015 12:27
Підробки продавали в Інтернеті
-
17/08/2015 12:27
«Адідас» одеського пошиття
-
17/08/2015 12:26
«Сувеніри» з АТО
-
17/08/2015 12:12
Румунські колеги допоможуть створити гірські підрозділи Нацгвардії
Усі новиниПередрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на imzak.org.ua