П'ятниця, 11 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Фоторепортаж
16/02/2011 2:38

Свято єднання обійшлося без розбрату

У суботу, 22 січня, Україна святкувала День соборності. Дякувати Богові, все минуло спокійно. Здається, його традиційні учасники нарешті таки зрозуміли: веселитися завжди краще, ніж з’ясовувати стосунки.

Об 11-й годині ранку почалися заходи на Контрактовій площі столиці. У цей же час представники громадської організації «Спас», взявшись за руки, утворили живий ланцюг уздовж моста Патона через Дніпро. Ця акція стала своєрідним символом об’єднання лівого і правого берегів у єдину державу.

Урочистості представників різних політичних сил почалися в різний час і в різних місцях. Це звична практика, мета якої – не заважати один одному, а отже, зменшити кількість можливих агресивних проявів з боку опонентів.

 

Перший мітинг тривав майже півтори години. По його завершенні люди хутко розійшлися, і Контрактова набула звичного вигляду. Так і мало бути – адже найбільшого кипіння пристрастей очікували на Софійській площі.
Ані на місці проведення мітингу, ані у вуличках поблизу скупчення працівників міліції не спостерігалось. Лише на Рейтарській стояв автобус, пов­ний вартових порядку. Люди у формі спокійно й утомлено дивилися на колони демонстрантів, що прямували до площі. Нема сумніву, що такі ж автобуси з міліціонерами стояли й в інших місцях столиці. Але їх не було помітно. І це при тому, що порядок того дня пильнувало понад 2500 правоохоронців.

Найяскравішими учасниками святкування стали актори вертепу, очолюваного відомим драматургом Лесем Подерв’ян­ським. Гурт веселив присутніх, розігруючи сценки, героями яких були відомі в країні особи. Велику політику при цьому ніхто не зачіпав: приводів для дружнього сміху вистачало й без неї.

 

У місцях, де вирувало свято, панував порядок. Його складовими були як поміркованість самих святкувальників, так і грамотно організована робота міліції. Люди в погонах нікому не мозолили очі, а отже, й не виступали зай­вим фактором для роздратування. Правильність такого алгоритму дій довела практика: реалізовуючи своє конституційне право, мітингувальники висловлювали критику на адресу влади загалом і міліції зокрема, тож маячіння поблизу «беркутівців» зі щитами мог­ло б лише викликати в людей зайву агресію. Подальший розвиток подій прорахувати не важко.

Отже, кровопролиття не сталося. Це – позитив перший. Позитив другий: в країні нарешті починають розуміти суть таких понять, як толерантність і взаємоповага.

Дай Боже, аби перші паростки ідеї об’єднання не було розтоптано.

Сергій СТОРОЖЕНКО, «Моменти».
Фото Дмитра Юрченка
та Сергія ХАРЧЕНКА

друкувати

Коментарi

Усі коментарі
Додати коментар

Інші статті