Китайські «дірки» наших помешкань
За статистикою, в загальному масиві крадіжок квартирні становлять близько 40%. Помічена цього року тенденція до незначного зростання кількості такого виду злочинів аж ніяк не пов’язана з активізацією злодіїв. Головна причина – зміни у вітчизняному законодавстві. Завдяки старанням небайдужих людей цього року змінено суму мінімальної шкоди, за яку зловмисникам загрожує тюремний строк. За рахунок цього поріг карності знизився в 15 разів! Якщо торік для заведення кримінальної справи потрібен був злочин, в ході якого втрати людини мали перевищувати 900 грн, то тепер ця сума зменшилась до 60 гривень. Тож не дивно, що кількість загальнокримінальних злочинів зросла, хоча насправді крадуть на тому ж рівні. Щоправда, тепер те, що раніше було адміністративним правопорушенням, стало криміналом.
- Квартирні крадіжки вчиняються найчастіше у вівторок, середу та четвер з 11 до 17 години, – говорить Володимир Дмитренко, заступник начальника ВЗГ столичної міліції. – Тобто саме тоді, коли переважна більшість власників на роботі. Найризикованіші в цьому плані спальні райони міст. У Києві це Виноградар, Теремки, лівобережна частина міста… Ми давно запустили програму «Безпека киян», в рамках якої під’їзди обладнуються засобами зв’язку, замками, приміщеннями для консьєржів. Це відразу дало результат – рівень квартирних крадіжок помітно знизився – чужа людина не може непоміченою зайти до під’їзду. Проте злодії мають й інші методи – залазять через вікна на перші поверхи, піднімаються до квартир по газових трубах.
Найчастіше злочинці проникають до помешкання, зламавши серцевину замка. Люди переважно ставлять так звані «англійські». Проте ніхто навіть і не намагається замислитись, який стосунок він має до Туманного Альбіону, маючи на упаковці, в кращому разі, напис «Made in China». А в них ота серцевина виготовлена із крихкого металу, тому легко піддається незначній силовій «обробці». Злочинці її просто вибивають або ж виламують. Та й інші замки, придбані на ринку, ситуації не виправлять. Якість їх здебільшого нічим не відрізняється від «англійської».
– Злочинці беруть переважно негроміздкі речі – цифрову техніку, ювелірні вироби, гроші та портативну електротехніку, – пояснює Дмитренко. – Виносять з помешкання все, що не впадає у вічі. Цього року по Києву зареєстровано близько 3,5 тис крадіжок. Розкрито трохи більше тисячі.
За словами Володимира Дмитренка, дуже часто квартирні крадіжки скоюються так званими «гастролерами» – злодіями, які подорожують країною в пошуках легкої наживи. Більше того – можна сказати, що основна кількість крадіжок із дорогих квартир здійснена саме ними. Одну з таких груп столичні правоохоронці затримали в Солом’янському районі. В неї входило двоє грузинів та українець, який їх возив. Бандити використовували два автомобілі. Один був придбаний спеціально для «виїздів» за дорученням.
Точної кількості епізодів, до яких вони причетні, поки що не підрахували, але можна впевнено сказати – їх кілька десятків, – констатує співрозмовник. – Слід зазначити, що приїжджі скоюють понад 60% таких злочинів у Києві. Переважно на цю «стежку» виходять або заробітчани, які, втративши роботу, відмовились повертатися на батьківщину, або ж – «гастролери».
Мій дім – моя фортеця
Встановивши броньовані двері, можна перетворити квартиру в неприступну фортецю. Надійнішого способу пасивного захисту поки не придумали. Проте, квартирні двері зовсім не броньовані (уявити лишень, яка мала б бути їхня вага в такому разі!), а навіть якби й були такими – то й вони мають замок. Отож не варто створювати ілюзій – навіть найкращі двері не гарантують безпеки. Броня ваших дверей – це сукупність міцної, надійної конструкції й дверних замків з високою таємністю й стійкістю до злому.
Якість вхідних дверей залежить, насамперед, від сталі, з якої вони виготовляються. Є легкі металеві двері (з товщиною зовнішнього листа 1,2–1,5 мм) і важчі конструкції. Поширена думка: що товстіші двері, то вони міцніші. Насправді ж товщина листа не впливає на захисні властивості – сучасні технології виробництва металу дозволяють за мінімальної товщини й легкості забезпечити максимальну міцність. Найвразливішою ланкою таких дверей стає замок.
«Дірки» нашого помешкання
За словами спеціалістів, час, за який той чи інший запірний пристрій піддається відкриванню, залежить, насамперед, від рівня поінформованості злочинця. Якщо за справу береться проста людина з вулиці, то переважно його жертвами стають квартири з найпростішими замками. Якщо ж це професіонал, який іде «за наводкою», то навіть найскладніші замки не врятують помешкання.
– Найгірші – циліндрові механізми з фасонним корпусом, розповідає Юлія Захарченко, старший експерт сектору трасологічних досліджень ГУМВС Києва. – Найперше вони створювалися як міжкімнатні. Ці замки не призначені для встановлення на вхідні двері. Вони дуже легко відмикаються підбором ключа – в них досить низький рівень секретності. Часто замість заявлених на корпусі, припустімо, семи штифтів, стоять лише три.
Після них, за словами спеціаліста, найгірші замки – під хрестовидний ключ. В 90% випадків вони завезені з Китаю. Виробник вирішив заощадити на металі й встановив у середину порожнисті штифти, виготовлені аж ніяк не зі сталі. Тож вони легко піддаються руйнуванню. Навіть людина, яка не спеціалізується на зломі, його відімкне.
– Надійні замки типу «облой», – продовжує старший експерт. – У них дещо інший механізм секрету – замість штифтів стоять диски. Принцип роботи також інший, а тому вони стійкі до відмикання. Підібрати до них ключ майже не реально. Але цей замок можна «перемогти» висвердлюванням чи вибиванням. Фактично, неруйнівними методами його відімкнути неможливо. Вважаю, хоча б один такий замок у дверях має бути.
І найнадійніші – замки сувальдного типу. В них дуже високий рівень секретності. Підібрати до нього ключ дуже важко. Саме тому на 90% сейфів стоять такі замки. Рівень їх секретності залежить від кількості сувальд та пружин, які їх тримають. Річ у тому, що відмички підбираються на кожен оберт ключа і якщо для цього потрібно докладати чималі зусилля, то злочинцям це зрештою набридає. За словами Захарченко, навіть був випадок, коли злодій намагався «взяти» квартиру з подвійними дверима. На одних дверях – три замки, на інших – ще два. Коли перші піддалися, але за ними злодій наткнувся на ще одні, – він просто розвернувся й пішов геть. Та, як виявилося пізніше, другі двері якраз були незамкненими!
Чого бояться злодії
Реалії сучасного міста такі, що навіть правоохоронці не завжди можуть сказати, за скільки часу вони прибудуть до місця злочину. Злодій – теж людина й чудово розуміє, що шанси потрапити до в’язниці – 50/50. Якщо квартира не під охоронною сигналізацією, можна ще подихати «повітрям свободи», в іншому випадку злочинця і його законне місце в буцегарні розділяють лічені хвилини.
– Найбільше сучасних злочинців лякають різноманітні датчики та сигналізація, – розповідає Валентин Герасимик, заступник начальника відділу організації служби столичного УДСО. – Бувало, коли вони «зламували» квартиру й, побачивши датчик, утікали, бо не знають за скільки часу група затримання з’явиться на місці пригоди.
Одного разу, за словами Герасимика, наряд «застряг» у заторі на 15 хв. А злодії, замість того, щоб утікати, вирішили, що ніхто не приїде й спокійно допаковували свої «валізи». Та прогадали – патруль таки прибув.
– Найкраще, коли в помешканні є датчики на вхідних дверях і хоча б один датчик руху, – продовжує Герасимик. – Це дає змогу відстежувати наявність людей у житлах – чи то злочинців, чи то мешканців.
Найслабша ланка
Про особливості вітчизняного «дверно-замкового» ринку «ІЗ» спілкувалася з Іллею Воїновим, президентом правління Української локмайстер-федерації.
Розкажіть, будь-ласка, що потрібно, аби так звані броньовані двері стали реальним захистом?
Почнімо з того, що броньованих дверей як таких не існує. Є двері кулестійкі, є металеві, зломостійкі. Щоб вони були справді зломостійкими, то повинні бути щонайменше, не китайськими. Маю на увазі двері, які продаються на вулиці поблизу ринків і прилеглих територій. Крім того, що такі двері не мають ніякого захисту, вони ще й недовговічні. За такої дешевизни згодом замінити їх коштуватиме більше.
Купуючи двері, насамперед зверніть увагу на репутацію фірми. Відповіді менеджера на зразок: «Тут у нас тільки виставка, а виробляються двері десь там», повинні відразу насторожити. Ще одна причина для перестороги – обмежений ряд типорозмірів дверей. Надійний виробник, звичайно ж, надає цілий ряд типорозмірів для різних прорізів.
Необхідно поцікавитися, чи є в продавця або виробника сертифікати. Непогано, щоб був не лише сертифікат, а й протокол випробування дверей за іншими параметрами або за закордонними стандартами. Добре, коли в демонстраційному залі ви зможете побачити різні контрукторські й дизайнерські рішення. Все це є свідченням того, що виробник працює над асортиментом своєї продукції. Ну, і не зайвим буде нагадати, що продавець повинен оформити абсолютно всі документи (акти, рахунки, чеки, гарантії тощо). Однак па¬м’я¬тайте, що якими б надійними не були двері – все в підсумку зводиться до надійності встановлених замків. Як результат, усе вирішується «найслабшою ланкою».
Які види замків не варто ставити, бо їх найлегше зламати, і які – бажано?
Скажу просто – не бажано ставити дешеві, неякісні замки. Навіть якщо вас обминуть нещастя й ваших дверей, дай Боже, не відімкнуть, то неякісний замок може зламатися сам. Як на зло, вас може не бути в будинку. Відкривання й наступна заміна механізму на якісніший у підсумку коштуватиме дорожче.
Пам’ятайте ще одне – використовуючи циліндрові замки, обов’язково захищайте циліндр спеціальною броненакладкою, краще врізного типу.
На ринку нині можна знайти замки будь-якої ціни. Кому з виробників можна довіряти? Чи є вітчизняні аналоги, які б мали хоча б приблизно таку ж якість?
На вітчизняному ринку лідирують ізраїльське підприємство «Mul-T-Lock», фінське «Abloy», італійські «Mottura» та «Cisa». На жаль, так склалося, що немає нормальних вітчизняних виробників замків, які могли б конкурувати із закордонними. Єдине вітчизняне підприємство, яке заслуговує на особливу увагу, – це «Дорі» (м.Севастополь). Воно випускає електромеханічні замки. Їхні вироби завоювали визнання не тільки в нас, а й за кордоном.
І останнє запитання. Ваша Федерація, як я розумію, проводить навчання власних спеціалістів. Чи не боїтеся, що хтось із них зійде з чесної дороги?
Ми справді займається навчанням і підвищенням рівня кваліфікації персоналу. Проте винятково для підприємств, які входять до нашої організації. Ми маємо розроблені програми й постійно проводимо семінари, на яких вивчаємо найновіші розробки систем запирання й контролю доступу, навчаємо методам роботи з ними. За результатами навчань присвоюємо слухачам кваліфікації локмайстер із поділом на категорії. Найкращі професіонали мають найвищу, четверту категорію.
Що стосується острахів, то скажу, що до нашої Федерації входять люди, які пройшли відбір. Процедура прийому нових членів передбачає наявність рекомендацій.А з тими, хто попри все намагається звернути зі «шляху істинного», ми розлучаємося без жалю.
Сергій Харченко, «ІЗ»
друкувати
