П'ятниця, 11 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Соціум
12/12/2014 12:03

Як зруйнувати фінансові піраміди?

Опинившись у скрутному становищі, немало наших співвітчизників мріють «поліпшити свої справи» за допомогою фінустанов. Цим і користаються всілякі спритники, які створюють свої «контори» на зразок «МММ». Намагаючись покласти край таким махінаціям, народні депутати підготували до другого читання законопроект, що передбачає кримінальне покарання за створення так званих фінансових пірамід. Проте порушених запитань значно більше, ніж відповідей на них.

Кара для аферистів

Свого часу Верховна Рада намагалася приборкати фінансових аферистів за допомогою Закону «Про захист прав споживачів», згідно з яким за ст. 19 (про нечесне підприємництво) забороняється «утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції».

Проте у преамбулі цього Закону визначено, що він регулює відносини між споживачами і виробниками товарів (тобто зареєстрованими юридичними та фізичними особами). Таким чином, виникла законодавча прогалина: на практиці діяльність фінансових пірамід здійснюється без реєстрації юридичної чи фізичної особи. Крім того, тих осіб, які вносять свої кошти у фінансову піраміду, не можна вважати належними споживачами (з погляду Закону «Про захист прав споживачів»).

Тому парламентарі підтримали в першому читанні новий законопроект (№ 0959) – «Про заборону фінансових пірамід в Україні». Йдеться про грошові операції з метою «набуття вигоди для себе чи інших осіб за рахунок перерозподілу активів інших осіб, зокрема без провадження фактичної господарської діяльності» (ст. 2 законопроекту). За цим документом, Кримінальний кодекс передбачається доповнити ст. 190-1: за створення фінансової піраміди загрожує штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 – 3 400 грн) або обмеження волі на строк до трьох років. За такі ж дії, вчинені за змовою групи осіб, – позбавлення волі на строк до п’яти років. Якщо ж ці незаконні операції призвели до збитків у великому розмірі (понад 4 250 грн), то злочинцям «світить» до шести років тюрми з конфіскацією майна. За збитки в особливо великих розмірах (більше як 10 200 грн) – до восьми років ув’язнення з конфіскацією майна.

Запропоновану новелу підтримали у профільному парламентському комітеті (з питань фінансів і банківської діяльності). Одначе самі комітетники запропонували допрацювати законопроект, створивши робочу групу з представників трьох відомств: Нацбанку, Нац­комісії з фінпослуг, а також Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку.

 

Корупційні ризики

За відгуками експертів, пошук правових інструментів для боротьби з фінансовими пірамідами – нагальна вимога сьогодення. Проте на практиці запропоновану редакцію ст. 190-1 КК досить важко відрізнити від інших норм Кримінального кодексу. Скажімо, якщо діяльність фінансової піраміди «поставлена» на постійну основу (до неї залучені десятки й сотні співучасників), то її організатори повин­ні нести відповідальність, передбачену ст. 255 КК (створення злочинної організації).

Крім того, створення фінансової піраміди також пов’язане з шахрайськими схемами. У такому разі варто звернути увагу й на ч. 4 ст. 190 КК, яка передбачає покарання за шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою (такі діяння караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна). Як відрізнити один вид шахрайства від іншого, «пірамідного»? Довільним трактуванням норм КК? Але ж таке трактування може призвести до серйозних корупційних ризиків. Адже, як відомо, у судочинстві часто виникають ситуації, коли дії винних осіб перекваліфіковують з одного складу злочину на інший. Цим можуть скористатись нечесні ділки. Наприклад, якщо «домовитися» із суддею-ха­бар­ником, то ч. 4 ст. 190 КК можна «перетворити» на ч. 1 ст. 190-1 КК, тобто позбавлення волі підмінити штрафом. Невже шахраї, які отримують надприбутки з великою кількістю нулів, відкупляться лише невеличким переляком, «розміром» 1 700 – 3 400 гривень?

 

«Лежати й у стелю плювати»

Цієї проблеми ми торкалися ще два роки тому у статті «ПіраМММіда», яка була опублікована у вересні 2012-го. У ній ішлося про сумнозвісного авантюриста Сергія Мавроді, який активно розігрував запуск інтернетпроекту «МММ»: працюючим вкладникам обіцяли щомісяця одержувати 20-відсоткові прибутки, пенсіонерам та інвалідам – 30-відсоткові. Запропонована схема була доволі приваблива для надто довірливих людей: вони відкривали рахунки в електронних платіжних системах (у доларах США) й купували віртуальні квитки, що зростали в ціні.

Коли ідеї Мавроді проникли в Україну, наші правоохоронні органи повідомляли про небезпеку фінансової піраміди: за інформацією МВС, кожен учасник «МММ» перераховував кошти не конкретній організації, а невідомій фізичній особі, до того ж без відповідних реквізитів. Щодо головного «пірамідника» Сергія Пантелеймоновича, то його діяльність і досі викликає неоднозначні оцінки в масовій свідомості. Для одних він – фінансовий геній, для інших – шахрай, який переховується від правоохоронних органів РФ. За офіційними даними, ще в червні 2012-го російське МВС порушило кримінальну справу за двома статтями КК РФ: ч. 4 ст. 159 (шахрайство в особливо великому розмірі) і ст. 30 (замах на вчинення злочину). Серед підозрюваних не лише Мавроді, а й керівники великих ланок піраміди, які за допомогою інтернетсайтів залучали кош­ти в проект «МММ», а потім викрадали гроші вкладників. За такі діяння підозрюваним загрожує до десяти років позбавлення волі.

Попри це, сайт Мавроді й надалі активно діє й пропонує своїм «акціонерам» конференції на тему: «Де взяти гроші?». Для цього розроблена так звана покрокова інструкція: вона передбачає підготовчий етап (оренда залу, поширення листівок, запрошення гостей), роздачу квитків, за якими проводять розіграш головного призу, а також розповіді-байки «емемемників» про казкові фінансові важелі (за допомогою яких буцімто можна розкішно жити й почуватися «цілком вільною» людиною). Головні аргументи Мавроді полягають ось у чому: мовляв, діяльність «МММ» не суперечить законодавству, бо це така собі «спільнота людей, які довіряють одне одному».

«Як усе працює? Легко і просто. Внесіть гроші й вони зростатимуть 20-відсотковими темпами, – обіцяє пан Мавроді на своєму сайті. – 20% означає, що всього за місяць ви отримаєте в «МММ» стільки, скільки у банку за два роки. Робити нічого не треба: бігати, залучати когось тощо (хоча й це вітається). Можете лежати на дивані та в стелю плювати. Можете навіть для себе призначити керуючого, як брокера на біржі, який буде за вас особистий кабінет (на сайті) вести. Якщо вже ви зовсім ледар. Ось, власне, і всі премудрості…».

А ще пан Мавроді обіцяє за кожен внесок видавати «бонуси» (20–100 доларів), а за залучення нових людей – 20% від суми їх вкладень. Щоправда, незрозуміло: як він виконуватиме свої обіцянки і з яких джерел черпатиме ті казкові видатки? Часом, не коштом обдурених вкладників?

 

Різниця між «МММ» і банком 

Чому ж українці (як, до речі, й росіяни) піддаються спокусам таких типів, як Мавроді? Відповідь, очевидно, криється в нашій психології: кожен прагне отримати чужі гроші, сподіваючись, що інші «лохи» виплатять його вклади з обіцяними відсотками. Вочевидь, завдяки такій ланцюговій реакції прибічники Мавроді доволі успішно запускають чергову «МММ», використовуючи методи психологічного зомбування: мовляв, «ми можемо багато чого!», «все всім виплачується!»... Доки вкладники довірятимуть головному будівничому пірамід, він «крутитиме ними», скільки заманеться. Ось і маємо такий парадокс: ніхто не хоче викидати гроші на вітер, але більшість бажає отримувати їх саме з повітря?!

На жаль, коли очі засліплені доларами, мозок відмовляється працювати. Ніхто з «акціонерів» фінансової піраміди чомусь не замислюється над простим запитанням: коли пан Мавроді обіцяє щомісяця сплачувати 20% від суми вкладу, то звідки візьмуться 900% річних? Якщо 20 відсотків помножити на 12 місяців, то невже отримаємо… 900? Ще за шкільною партою нас вчили, що прибутки отримуються за формулою: гроші – товар – гроші. У піраміди на кшталт «МММ» є лише один «товар» – сайт Сергія Мавроді та його пустопорожні обіцянки-цяцянки. Звідки в нього можуть бути прибутки? Чомусь над цією «не мужицькою арифметикою» мало хто замислюється. А дарма. Якби ошукані вкладники розуміли сутність банківської системи (на що полюбляють кивати прихильники Мавроді), то чітко усвідомили б очевидну річ: банк і «МММ» – це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці.

Насамперед, зазначимо, що діяльність банків чітко регламентована законодавством: треба дістати ліцензію від головного регулятора (Нацбанку), обов’язково сформувати статутний капітал, здійснювати резервування коштів, чітко визначити політику на ринку, вести реєстр і контроль за банківською діяльністю. Зрештою, створення банку розраховано на довгостроковий розвиток, формування позитивного іміджу та довіри до банківської установи як на внутрішньому, так і світовому ринках. Банки заробляють на кредитах, тобто на перерозподілі тимчасово вільних грошей. Скажімо, в одного клієнта є гроші, але немає термінових потреб їх витрачати, а в іншого є потреба витратити гроші, але немає необхідної суми. Тобто завдяки банку люди одне одному допомагають, та при цьому кожна зі сторін має свій інтерес (одні отримують відсотки банку, інші – їх сплачують). Якщо ж раптом банк «лусне», то держава частково гарантує повернення вкладів фізичних осіб.

Абсолютно протилежно виглядає функціо­нування фінансових пірамід: вони нікого не кредитують, а просто шаленими темпами забирають гроші. Їхня діяльність не регламентована ніякими законами. Тому фраза «мавродійського» сайту про свою «законність» виглядає, м’яко кажучи, як дотепний жарт. За «МММ» не ведеться ніякого контролю, кошти від вкладників розподіляються, головним чином, на формування доходів засновників і посередників (тим, хто раніше вклав гроші), а основні капітали – у межах вузького кола зацікавлених осіб, немає й ніякої відповідальності перед вкладниками. Термін діяльності «МММ» – короткостроковий, визначається інтересами й ризиками засновників. Постраждалі люди до правоохоронців і суду скаржитись не можуть, бо самі засновники піраміди попереджали їх про ризики. Наприклад, творці «МММ-2011» проголошували: мовляв, частину коштів від функціонування нової «МММ-2012» спрямують на часткове відшкодування втрат, тому й формували потенційних вкладників із постраждалих від діяльності «МММ-2011», яким і роздавали чергові обіцянки.

На жаль, прямої норми, яка забороняє діяльність фінансових пірамід та інших аферистів на ринку фінпослуг немає. Тож хочеться вірити, що незабаром наші депутати запов­нять цю законодавчу прогалину.

Валентин Ковальський,

 

м. Київ

друкувати

Коментарi

Додати коментар

Інші статті