П'ятниця, 11 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Соціум
04/12/2014 14:39

Розпусту прирівняли до вбивства

Від семи до 12 років ув’язнення «світить» особам у разі втягування малолітніх до виготовлення творів і предметів порнографічного характеру. Про це йдеться в законопроекті, що передбачає внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу.

Дивна «конкуренція»

У Верховній Раді підготовляється до розгляду (у другому читанні) законопроект № 9135, що стосується злочинів у сфері статевих стосунків. На законодавчому рівні мають закріпити нове поняття – «обіг предметів пор­нографічного характеру» (тобто ввезення їх в Україну, вивезення за межі держави, транзит через нашу територію, поштове пересилання, придбання чи зберігання з метою збуту, проведення видовищних заходів).

Згідно з доповненнями до ст. 301 КК, за виготовлення та обіг предметів (творів) порнографічного характеру, загрожує штраф у розмірі 50–100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 – 1 700 грн), арешт на строк до шести місяців, обмеження волі до двох років або позбавлення її на той самий строк. За повторне вчинення цих дій передбачена суворіша міра покарання: штраф – від 100 до 300 «мінімалок» (1 700 – 5 100 грн). За втягування неповнолітніх у такі дії – позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, а за втягування малолітніх – «світить» від п’яти до десяти років (з конфіскацією предметів порнографічного характеру та засобів їх виготовлення й розповсюдження).

Останні два покарання (за втягування неповнолітнього й малолітнього) виглядають дещо незрозумілими. Річ у тім, що в законопроекті передбачена поява ст. 301-1 КК, в якій теж ідеться про кримінальну відповідальність за такі дії, а саме: за втягнення неповнолітнього до виготовлення предметів порнографічного характеру загрожує позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років, а за втягнення малолітнього – від семи до 12 років (з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років).

Цікаво знати, куди дивилися вельмишановні депутати, коли ухвалювали в першому читанні таку дивну «конкуренцію» між двома статтями Кримінального кодексу: нова редакція ст. 301 КК передбачає одну міру покарання за розбещення неповнолітніх і малолітніх, а новоспечена ст. 301-1 КК – значно жорсткіші покарання за ті ж самі дії. Яким чином правоохоронці, судді відрізнятимуть однакові «пор­нографічні» норми? Виникає цілком закономірне запитання: якщо ст. 301 КК присвячена саме обігу предметів порнографічного характеру, то для чого в ній написали про втягування неповнолітніх і малолітніх, про яких згадується в подальшій ст. 301-1 «Втягнення у виготовлення порнографічних предметів»?

Щодо втягування дорослих осіб, то «конкуренція» між цими статтями дещо послаблюється. Хоча певне дублювання норм усе-таки помітне. Ще раз звернімо увагу на зміни до ст. 301 КК: за такі втягування винуватцям загрожує штраф (від 850 до 5 100 грн), арешт на строк до шести місяців, обмеження волі до двох років або позбавлення волі на той самий строк. Водночас, як прописано у ст. 301-1, втягнення особи у виготовлення «порнухи» карається значно суворіше: від обмеження волі (до трьох років) до п’яти­річного перебування за ґратами. Як свідчить детальний аналіз, різниця між обома статтями КК полягає лише в одному: у ст. 301 КК згадується «просто» втягнення особи (повнолітньої), а у ст. 301-1 КК – втягнення такої особи «у тому числі для використання її зображення», а також шляхом обману, уразливого стану особи або із застосуванням насильства чи шантажу. Чи сприятимуть ці «уточнення» об’єктивності розслідування, сказати важко.

 

Сутенерам на замітку

Нові зміни до ст. 302 КК стосуються створення або утримання місць розпусти і звідництва. Фактично в законопроекті № 9135 переспівуються ті ж самі положення, які передбачені в чинній редакції цієї ж самої 302-ї ст. КК: штраф (до 850 грн), обмеження волі на строк до двох років. Загалом, нові доповнення стосуються покарання за звідництво з використанням службового становища: за такі дії загрожує обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк, а в разі залучення до цих дій неповнолітнього, – ув’язнення на строк від трьох до семи років.

У новій редакції ст. 303 КК депутати спочатку пропонували доповнити її назву: «Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією чи перешкоджання припиненню нею цього заняття». Проте під час обговорення нардепи відмовилися від узаконення фрази «перешкоджання припиненню нею (повією) цього заняття», бо йдеться про те ж саме застосування насильства, яке вже передбачено чинною нормою цієї статті. Зрештою, й покарання за сутенерство залишили незмінним (позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років).

Обґрунтування зазначених новел викладено в тексті пояснювальної записки: «Сучасне кримінальне законодавство про відповідальність за злочини проти моральності у сфері статевих стосунків у низці моментів не відповідає принципам криміналізації. Зокрема, принципу суспільної небезпечності не відповідає одночасне передбачення в диспозиції ст. 301 КК ознак двох різних за своїми властивостями та суспільною небезпечністю злочинів – обіг порнографічних предметів i примушування до створення цих предметів. Принципу пов­ноти складу злочину не відповідає наявність у диспозиції ст. 301 вичерпного переліку видів обігу i використання вкрай вузького терміна «примушування», що в обох випадках це призводить до поширювального тлумачення на межі застосування аналогії закону».

На жаль, як засвідчив аналіз, новий законопроект «запрацював» з точністю до навпаки: принципу визначеності термінології не відповідає використання різних термінів – «примушування» і «втягнення». Про це свідчить висновок головного науково-експертного управління Верховної Ради: «У диспозиції частини першої статті 301-1 КК способи втягнення особи у створення творів порнографічного характеру фактично є примушуванням особи до зайняття такою діяльністю. Адже саме по собі втягнення передбачає дії, пов’язані з безпосереднім психічним чи фізичним впливом на особу, вчинені з метою викликати у неї прагнення взяти участь у незаконній діяльності».

 

Дитяча цікавість до «полунички»

З появою законопроекту № 9135 чинний Кримінальний кодекс «заплутався» через нову пропозицію – встановити відповідальність за втягнення неповнолітніх та малолітніх в обіг порнографічних предметів: зміни до ст. 301 КК створюють небажану конкуренцію і з чинною ст. 304 КК: «Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність».

Крім суто юридичних моментів, є ще й психологічні. Скажімо, розповсюджуючи порнографічну продукцію, дитина може навіть не знати (і не розуміти) її змісту. У цьому разі доцільніше притягати самих організаторів «пор­нухи». Тобто варто карати справжніх винуватців, а не згадувати про «залучення» малолітніх і неповнолітніх, які відіграють лише роль «знарядь» (а не свідомих учасників такого поширення). До того ж інтерес дітей до «полунички» найчастіше викликаний не метою отримання доходу, а… зростанням статевої (природної) цікавості, зумовленої їхнім віком. Навіть якщо в таких «договірних» відносинах фігурують грошові кошти, то вони доволі незначні: навряд чи за ці діяння варто суворо карати підлітка – позбавленням волі на тривалий строк (аж до десяти років ув’язнення).

Також у законопроекті не враховано специфіки злочину, пов’язаного зі створенням або утриманням місць розпусти і звідництвом. Насамперед, це стосується змістовного навантаження щодо таких понять, як «втягнення» і «залучення». Зокрема, створення місць розпусти – це вчинення відповідних дій, завдяки яким певний об’єкт починає використовуватися для розпусти (наприклад, відкриття фіктивних масажних салонів, під прикриттям яких діють «борделі»). Втягнути в таку діяльність неможливо, можна лише залучити (адже такі заклади створюються не щодня).

 

Лікуватися вірою в Бога

Проблема розпусти нині викликає безліч суперечок серед фахівців юриспруденції. Такі поняття, як «порнографія» та «еротика», на практиці доволі важко розмежувати. А це й собі накладає відбиток на ефективність розслідування злочинів, пов’язаних з незаконним обігом порнографії.

До правових проблем додаються й інші, пов’язані із застосуванням сучасних технологій. Широке використання телекомунікаційних систем і глобальних комп’ю­терних мереж (що проникли в усі сфери життєдіяльності людини) не тільки створило передумови для полегшення вчинення злочинів, а й дало можливість перенести їх у кіберпростір. Це стосується й розповсюдження порнографічних творів, предметів і зображень. За даними експертів-криміналістів, «порнуха» омолоджується, стає жорстокішою й витонченішою. Інколи у сценах сексуального характеру й насильства використовують не лише неповнолітніх, а й малолітніх. Як стверджують психологи, перегляд аморальних картинок і фільмів призводить до змін у мисленні, світосприйнятті навіть у дорослих людей. То що ж у такому разі казати про дітей, у головах яких через «порно» відбувається справжній переворот і переоцінка цінностей. Чи зможуть вони створювати повноцінну сім’ю й будувати своє майбутнє, якщо навколишній світ сприймається як епізод з пор­нофільму, де царює аморальність, а справжнє кохання підмінено сексом?

Від порнопродукції мають вигоду тільки ті, хто отримує надприбутки (недарма ж ця сфера діяльності називається індустрією). А шкода завдається всьому суспільству, що страждає внаслідок зниження рівня моралі. Порнографія діє як маленький черв’як, непомітно підточуючи здоров’я нації та її дух. І, ясна річ, не можна залишати такого «черв’яка» без уваги. Треба лікуватися насамперед вірою, яка не допускає компромісів у питаннях моралі.

Валентин Ковальський,

 

м. Київ

друкувати

Коментарi

Усі коментарі
Додати коментар

Інші статті