П'ятниця, 11 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Соціум
20/11/2014 16:20

Нова міліція «з нуля»?

Чи потрібно місцевим органам влади надавати право на створення своєї (муніципальної) поліції, яка дублюватиме діяльність міських і районних органів внутрішніх справ? Це непросте питання вже передано на розгляд до профільного парламентського комітету (з питань державного будівництва та місцевого самоврядування).

Озброєний орган ради

Ініціатор цієї ідеї  народний депутат Микола Катеринчук (лідер Європейської партії). З його подачі у профільному комітеті «прописався» законопроект № 4276а «Про муніципальну поліцію». За словами автора, йдеться про «озброєний орган місцевого самоврядування, який створюється сільською, селищною, міською радою…».

Згідно з новим документом, муніципальна поліція покликана забезпечувати виконання рішень відповідної ради (та її виконавчих органів), охороняти об’єкти культурної спадщини та комунальної власності (метро, вокзали, причали), надавати допомогу депутатам для здійснення їх діяльності, а також виконувати інші завдання на території своїх населених пунктів. З цією метою «муніципали» отримують нові права: на проведення перевірок та рейдів у селах (селищах, містах), складання протоколів про адміністративні правопорушення, затримання осіб, які вчинили протиправні дії (у тому числі й злочини).

Доволі цікавою є ст.6 проекту, яка присвячена співробітництву муніципальної поліції з Міністерством внутрішніх справ: якщо місцева рада створює муніципальну поліцію, то керівництво МВС «може скоротити штатну чисельність працівників міліції, повноваження яких поширюються на територію відповідного села, селища, міста». Крім того, «муніципали» можуть долучатись «до виконання завдань, які покладаються на органи внутрішніх справ». У такому разі на новоспечених поліцейських «поширюються права й обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників органів внутрішніх справ».

Під час виконання своїх функцій «муніципали» перевірятимуть (а в разі необхідності — вилучатимуть) у громадян  їхні особисті документи, викликатимуть на допит фізичних осіб (у зв'язку з матеріалами, що знаходяться у провадженні), тимчасово обмежуватимуть доступ до окремих ділянок чи об'єктів (з метою забезпечення громадського порядку), доставлятимуть до ОВС осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених і засуджених, які ухиляються від покарання. Також місцеві поліцейські зможуть безперешкодно заходити в будь-який час доби на територію підприємств (установ та організацій) і до  приміщень громадян, вилучати у них зброю, спеціальні засоби індивідуального захисту та оборони, вимагати від керівників підприємств пояснення щодо фактів порушення законодавства (перевірка додержання якого віднесена до компетенції муніципальної поліції).

У ст. 12 проекту передбачено: застосування вогнепальної зброї для захисту людей та об'єктів, затримання злочинців, зупинки транспортного засобу (шляхом його пошкодження), подання сигналу тривоги або виклику допомоги, знешкодження тварин, які загрожують життю і здоров’ю громадян або працівника муніципальної поліції.

 

Ще одні «даївці»

За задумом нардепа Катеринчука, муніципальні поліцейські працюватимуть і в «режимі» ДАІ: вони зможуть забороняти рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць та автодоріг (у випадках затримання злочинців), оглядати транспортні засоби і перевіряти у їх власників посвідчення водіїв та реєстраційні документи.

Як ідеться у ст. 9 законопроекту, «муніципали» зупинятимуть ТЗ у таких випадках: з метою перевірки документів на право користування і керування автомобілем (документів на нього), у разі порушення Правил дорожнього руху, відсутності номерного знака на транспортному засобі або наявності номерного знака (який не відповідає встановленим вимогам), технічної несправності автомашини або причетності водія до вчинення ДТП (кримінального чи адміністративного правопорушення), наявності даних про використання «коліс» із протиправною метою, використання транспортного засобу для потреби працівника муніципальної поліції, проведення цільових заходів (спецоперацій чи оперативних планів), виконання рішень про обмеження чи заборону руху, порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

У зв’язку з цим передбачаються поправки до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, згідно зі змінами до ст. 213 КУпАП, до переліку уповноважених осіб (які мають право складати адмінпротоколи) додаються й муніципальні поліцейські, які також штрафуватимуть за різні види адміністративних правопорушень. Досить суттєве доповнення передбачено і в змінах до ст. 219 КУпАП: замість виконкому сільської (селищної, міської) ради справи про адмінправопорушення «розглядають шефи муніципальної поліції села, селища, району в місті, міста». Ще одна новела передбачена у «підкорегованій» ст. 222 КУпАП: «муніципальні» шефи перебирають на себе роль ОВС під час розгляду  адмінсправи за цілою низкою статей цього Кодексу. Йдеться про порушення громадського порядку, Правил дорожнього руху, правил користування засобами транспорту, правил перевезення вантажів на транспорті, незаконного придбання бензину (та інших пально-мастильних матеріалів), куріння та  розпивання алкоголю у заборонених місцях.

На службу до муніципальної поліції прийматимуть громадян віком від 30 років,  з  середньою освітою, які, за своїми фізичними даними та моральними якостями, здатні виконувати  поставлені перед ними завдання. До шефів муніципальної поліції села (селища, району в місті) вимоги дещо посилені: окрім високих ділових якостей та відмінної фізпідготовки вони ще й повинні мати вищу освіту, проживати на території відповідної ради не менше 5 років, а шефи муніципальної поліції міста — не менше 10 років. Їхню діяльність  контролюватимуть місцеві ради та прокурори.

 

Питання до проекту

Парадоксально, але факт: автор виступає за ухвалення свого законопроекту, посилаючись на соціологічні опитування трирічної давнини. Тобто,  як аргумент, наведені дані, які не відповідають нинішнім реаліям.

Про це свідчить текст пояснювальної записки:  «Дослідження, проведене Інститутом Горшеніна наприкінці 2011 року, ілюструє, що населення України вважає рівень злочинності в країні високим – це підтвердили 78,4 % опитаних. На запитання, чи є в населеному пункті, де вони проживають, місця, перебувати в яких вони остерігаються, ствердно заявили 75,2% респондентів. Також громадяни зазначили, що понад усе побоюються фізичного насилля (побиття, грабежу) – 60,1%, хуліганства – 45,8% опитаних…». Оперуючи такими цифрами, шановний депутат робить свій висновок: «На цьому тлі об’єктивно постала потреба у створенні недержавних суб’єктів правоохоронної (поліцейської) діяльності, функції яких могли б якнайповніше кореспондуватися з очікуваннями населення конкретних територій (громад). Тим більше, що практика діяльності муніципальних поліцій надзвичайно позитивно зарекомендувала себе у багатьох державах світу, в тому числі у країнах колишнього радянського табору».

На перший погляд, начебто все правильно написано. А  насправді? Незважаючи на вимоги законодавчої техніки, автор у своїй записці не надав належного фінансово-економічного обґрунтування. Він лише обмежився скупою фразою: «Реалізація положень законопроекту у разі його прийняття не призведе до додаткових видатків з Державного бюджету України». Проте такий підхід навряд чи варто вважати об`єктивним. Адже місцеві бюджети (певною мірою) фінансуються з державної казни. Крім того, у ст. 19 проекту чітко сказано: «Держава може сприяти діяльності муніципальної поліції шляхом фінансування її діяльності в розмірі та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України».

Також Микола Катеринчук запропонував ввести ще одну (незвичайну) новелу: згідно зі ст. 18 проекту, «соціальний захист та пенсійне забезпечення працівників муніципальної поліції визначається рішеннями відповідної ради». Невже таке «ноу-хау» відповідатиме вимогам пенсійного законодавства? При цьому незрозуміло: який  стаж роботи у поліції надаватиме  право на  отримання   пенсії?

 

«Дух» руських князьків

Такі «нововведення» шановні нардепи  пропонують уже не вперше. Свого часу Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» надав право районним і міським можновладцям на створення муніципальної міліції.

У 2010 році цю норму було скасовано у зв'язку з ухваленням Бюджетного кодексу. Незважаючи на «антимуніципальне» рішення парламентарів, органи місцевого самоврядування продовжували плодити «своїх» правоохоронців (керуючись принципом самостійності та самодостатності). У січні-2011 міська рада Тернополя «народила» муніципальну поліцію. Через місяць цей «почин» підхопив Дніпропетровськ: місцеві депутати «запустили» комунальне підприємство «Муніципальна гвардія». У м. Сокиряни (Чернівецька обл.) муніципальна міліція запрацювала на початку березня 2011 року. Завдяки «своїм» нормативним актам діють і підрозділи управління муніципальної дружини Львівської міської ради. Такі структури  можна побачити і в Ужгороді (відділ муніципальної поліції та правопорядку), у  Харкові (охоронні комунальні підприємства), на Волині (інспекція  з благоустрою) та в інших регіонах України.

Складається  враження, ніби у місцеві ради вселився «дух» староруських князьків, які перед монголо-татарською навалою проголосили своє гасло: «Каждо да держит отчину свою». Як свідчить практика, поява «муніципалів» викликає цілу низку проблем, пов’язаних із джерелами фінансування, матеріально-техніч­ним забезпеченням, озброєнням, відсутністю приміщень та автотранспорту. Досі невідомо: яка  сума коштів передбачена для особового складу місцевої міліції на соціальні виплати, житлове і медичне забезпечення, страхування та інші непередбачені випадки. І, зрештою, звідки  брати такі гроші? Адже йдеться про  чималенькі суми. Для порівняння: на утримання столичних вартових порядку (міліції громадської безпеки) щороку потрібно близько мільйона гривень. І це при тому, що вони мають свою базу (транспорт, приміщення, зв'язок тощо). А скільки коштів знадобиться для створення муніципальної міліції, причому «з нуля»?

Кивати на світовий досвід, напевно, не варто. В умовах України муніципальна поліція фактично претендує на функції, які реалізовують дільничні інспектори та міліція громадської безпеки. Чи не доцільніше використовувати  вже наявні підрозділи, аніж створювати нові? Наше законодавство не дозволяє спихати на місцевий рівень найважливіші завдання міліції: боротьба з організованою злочинністю, припинення правопорушень, розслідування кримінальних справ, застосування примусу та спецзасобів. Таким чином, виникає дилема: повноцінні поліцейські органи можна створити лише в системі МВС, а неполіцейські — не матимуть достатніх повноважень…

Валентин Ковальський,

 

м. Київ

друкувати

Коментарi

Усі коментарі
Додати коментар

Інші статті